Українська Служба
Додати як бажане джерело в Google

Додайте нас до пріоритетних джерел у Google, щоб наші новини відображалися у Вас на початку результатів пошуку.

Російські ракети над Польщею, навчання «Коаліції охочих» і допомога Києву: головні події тижня

22.11.2026 11:39
Цього тижня польський повітряний простір порушили три російські повітряні об’єкти — дві ракети та, найімовірніше, реактивний безпілотник. Вони впали у трьох місцях на території Польщі. Інцидент стався під час навчань «Коаліції охочих» на полігоні в Новій Дембі. Польська влада не виключає, що Росія навмисно обрала цей момент, щоб залякати країни, які підтримують Україну, та послабити єдність союзників. Водночас у Польщі обговорюють, чому військові не знищили повітряні цілі, як посилити протиповітряну оборону та чи може НАТО розширити захист на частину української території. На тлі цих подій російська пропаганда поширює повідомлення про нібито підготовлену Україною провокацію. А в Польщі триває збір коштів на генератори й обладнання для обігріву Києва.
Аудіо
  • Російські ракети над Польщею, навчання «Коаліції охочих» і допомога Києву: головні події тижня
 , 20  2026 .    , 20  2026 .          .         .        ;   .
Новий Ліповець, 20 листопада 2026 року. Гелікоптер у Новому Ліповці, 20 листопада 2026 року. Територія після падіння об'єкта в Новому Ліповці Білгорайського повіту охороняється. Після цього прокурори та військова поліція розпочнуть свою роботу. Невпізнаний об'єкт упав на відкритій місцевості поблизу лісу; ніхто не постраждав. Раніше сьогодні вранціPAP/Wojtek Jargiło

Три російські об’єкти в польському небі

Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив, що польський повітряний простір порушили дві ракети та, найімовірніше, реактивний безпілотник російського походження. Об’єкти впали у трьох місцях: у Молодичі Ярославського повіту, Руднику-над-Сяном Ніжанського повіту та Новому Липовці Білгорайського повіту.

За словами міністра, на той момент найбільше інформації було про об’єкт, який упав у Новому Липовці. Фахівці встановили, що це була крилата ракета Х-101. У двох інших випадках ішлося, ймовірно, про ще одну ракету та реактивний безпілотник відповідно.

Один із російських об’єктів упав неподалік полігону в Новій Дембі, де проходили навчання за участю військових країн «Коаліції охочих». Владислав Косіняк-Камиш припустив, що порушення польського повітряного простору могло бути пов’язане саме з цими маневрами.

За його словами, спільні навчання продемонстрували спроможності та єдність держав, які підтримують Україну. Російська атака, вважає міністр, могла бути спрямована на те, щоб залякати ці країни, підірвати довіру між союзниками та послабити співпрацю в межах НАТО, Європейського Союзу й «Коаліції охочих».

«Ми не повинні піддаватися на ці провокації», — наголосив Косіняк-Камиш.

Віцепрем’єр також повідомив, що обговорював із союзниками можливість посилення їхньої участі в захисті східного флангу НАТО. Польщі, за його словами, потрібна додаткова підтримка у сферах протиповітряної оборони, авіації та розвідки. Міністр закликав партнерів бути присутніми не лише під час навчань, а й у реальних операціях.

Навчання «Коаліції охочих»: Польща готує тил для можливої місії в Україні

Навчання в Новій Дембі стали першим заходом такого типу для країн «Коаліції охочих». До цього представники держав — учасниць формату зустрічалися переважно для політичних консультацій і переговорів, але не відпрацьовували спільних дій на військовому полігоні.

Військові тренуються приймати та забезпечувати сили коаліції перед їхньою можливою місією в Україні. Польща в такому разі має стати важливою тиловою базою.

Генерал дивізії Даріуш Мєдрала пояснив, що передумовою для розгортання такої місії має бути стале припинення вогню в Україні. Водночас польська армія повинна бути готовою до швидкого переміщення союзницьких сил через свою територію, їхнього забезпечення та підтримки операцій в Україні.

Польща виконуватиме дві функції: буде державою-господарем (Host Nation) і забезпечуватиме командну структуру для підтримки сил коаліції. Під час навчань військові перевіряли, наскільки ефективно працюють відповідні механізми, та шукали адміністративні й фізичні перешкоди, які можуть затримати або заблокувати переміщення військ.

Туск: це схоже на свідому провокацію

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також заявив, що порушення повітряного простору не схоже на випадковий інцидент. Він звернув увагу на те, що російські об’єкти впали неподалік Нової Демби, де саме перебували представники держав «Коаліції охочих».

Туск повідомив, що поінформував союзників про подію, аби не залишалося сумнівів щодо характеру російських дій. За його словами, Польща співпрацює з американською стороною, яка має доступ до місць падіння та уламків. Водночас прем’єр наголосив, що Варшава не погоджується з надто стриманими оцінками ситуації.

«Схоже, ми все-таки маємо справу зі свідомою провокацією», — заявив глава польського уряду.

Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що польський повітряний простір є повітряним простором НАТО. Він зазначив, що обставини інциденту мають обговорити в Брюсселі як на військовому, так і на політичному рівні.

Сікорський також звернув увагу на інші випадки порушення повітряного простору та диверсійної діяльності в європейських країнах. За його словами, такі дії є частиною ширшої загрози для безпеки Європи.

Речник Міністерства закордонних справ Польщі Мацей Вевюр повідомив, що представників Росії викличуть для з’ясування обставин справи. Тим часом слідчі очікують на висновки експертів щодо об’єктів, які впали на польській території. Прокуратура також перевіряє, чи було порушення повітряного простору навмисним.

Чому військові не збили повітряні цілі?

Попри те, що об’єкти були помітні на військових радарах, польські військові не застосували озброєння. Оперативне командування видів Збройних сил пояснило, що не було всіх умов для відкриття вогню.

Колишній польський військовий пілот і експерт Міхал Фішер звернув увагу на правила ідентифікації повітряних цілей у мирний час. Перед знищенням об’єкта військові мають переконатися, що він є ворожим. Для цього, зокрема, може знадобитися візуальний контакт.

За словами Фішера, цього разу через складні погодні умови пілоти шведських винищувачів Gripen не змогли візуально розпізнати цілі. Операція мала багатонаціональний характер, а управління нею здійснювалося через центр повітряних операцій НАТО в Німеччині. Тому військові діяли відповідно до процедур Альянсу.

Експерт наголосив, що відсутність візуального контакту сама по собі не означає неможливості знищити ціль. Однак рішення про застосування зброї потребує оцінки ризиків, зокрема небезпеки для цивільного населення.

Колишній командир військової частини GROM генерал Роман Полько також вважає, що інцидент потребує ретельного аналізу. Він припустив, що пілот міг вагатися через обмежену видимість і ризик помилково атакувати цивільний об’єкт.

Водночас Полько звернув увагу на те, що навчання «Коаліції охочих» відбувалися неподалік місця падіння одного з російських об’єктів. На його думку, для військових країн-учасниць це стало можливістю побачити реальні загрози, з якими Україна стикається щодня.

Експерт з питань оборони Артур Дубель закликав Польщу рішучіше реагувати на російські провокації. Він нагадав про випадок, коли Туреччина збила російський літак після порушення її повітряного простору, і наголосив, що безпека цивільного населення має бути пріоритетом.

Польщі потрібна сильніша протиповітряна оборона

Питання захисту польського неба стало однією з головних тем після інциденту. Експерти говорять не лише про посилення систем спостереження, а й про необхідність мати доступніші засоби знищення безпілотників.

Полковник Анджей Дерлятка, колишній польський офіцер розвідки та посол Польщі в Південній Кореї, розглядає російські атаки як елемент гібридної війни проти Польщі та інших європейських держав.

На його думку, Москва намагається спровокувати Варшаву на жорстку відповідь, яку потім можна було б використати у власній пропаганді як виправдання подальшої ескалації. Дерлятка вважає, що російські дії створюють загрозу не лише військовим об’єктам, а й цивільному населенню.

Окремо він звернув увагу на вартість засобів протиповітряної оборони. За його словами, використання дорогої ракети для знищення дешевого безпілотника є економічно невиправданим. Дерлятка навів приклад попереднього інциденту, коли для перехоплення дрона, який, за його оцінкою, коштував близько п’яти тисяч доларів, використали ракету вартістю понад півтора мільйона доларів.

Полковник вважає, що Польщі потрібні дешевші ракети-перехоплювачі та інші спеціалізовані засоби боротьби з безпілотниками. Він також критикує повільний розвиток їхнього виробництва в країні.

Дерлятка стверджує, що під час попередніх інцидентів рішення про знищення повітряних цілей затримувалися через бюрократичні процедури та необхідність погодження з політичним керівництвом. На його думку, військові повинні мати більше самостійності, а разом із цим — відповідне озброєння.

Він також пояснив, що Польща не може самостійно ухвалити рішення про знищення російських ракет і безпілотників ще над територією України. За словами Дерлятки, це питання залежить від спільної позиції НАТО, а Альянс поки не планує безпосередньо втручатися у війну.

Чи може НАТО захищати повітряний простір над Україною?

Після порушення польського повітряного простору експерти знову порушили питання про можливість перехоплювати російські ракети й безпілотники ще над територією України.

Кшиштоф Яворський з Інституту безпеки та національного розвитку в ефірі Польського радіо 24 запропонував розглянути посилення розвідувальної присутності НАТО, зокрема за допомогою літаків AWACS. Ще одна ідея — розширити зону польської протиповітряної оборони на частину української території.

За його словами, союзники могли б заздалегідь визначити зону, у якій російські ракети вважатимуться ворожими цілями та підлягатимуть перехопленню.

Це поки що пропозиція експерта, а не ухвалене рішення НАТО. Питання про можливість збивати російські повітряні цілі над Україною залишається політично та військово складним.

Після інциденту до Варшави з робочим візитом прибув генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Однією з тем обговорення стало посилення безпеки східного флангу Альянсу.

Російська пропаганда готує ґрунт для провокації під чужим прапором

На тлі порушення польського повітряного простору російські інформаційні ресурси поширюють повідомлення про нібито підготовлену Україною провокацію в Польщі або іншій країні Європейського Союзу.

У цих повідомленнях стверджується, що Київ нібито планує використати близько ста захоплених російських безпілотників, щоб імітувати російську атаку з Калінінградської області. Доказів на підтвердження цих тверджень не наведено.

За оцінкою Каміля Басая з фонду Info Ops Polska, спосіб поширення цих повідомлень може свідчити про інформаційну підготовку до потенційної провокації з боку Москви.

Він звернув увагу на мережу Telegram-каналів і сайтів, які підхоплюють однакові повідомлення та поширюють їх різними мовами, орієнтуючись на різні аудиторії, зокрема міжнародну.

Мета такої кампанії, пояснює Басай, — заздалегідь сформувати потрібне трактування можливої події. Тоді аудиторія може повірити, що за провокацією стоїть Україна, ще до того, як компетентні служби встановлять обставини події та визначать відповідальних.

Експерт наголошує: поширення таких повідомлень не означає, що провокація обов’язково відбудеться. Однак скоординований характер інформаційної кампанії потребує уваги.

«Тепло з Польщі для Києва»: збір на генератори та обігрів

Поки Польща посилює заходи безпеки, у країні триває благодійна кампанія «Тепло з Польщі для Києва». Її організатори планують зібрати десять мільйонів злотих на генератори та обладнання для обігріву України. На момент підготовки матеріалу сума пожертв перевищила 4,8 мільйона злотих.

Один із організаторів акції Єжи Вуйцик розповів Польському радіо 24, що вирішив долучитися до допомоги після повідомлень про українців, які взимку залишаються без електрики й опалення.

За його словами, торік він разом із друзями вирішив організувати збір, оскільки не міг спокійно спостерігати за ситуацією в Україні. Кампанію підтримали польські медіа, а до допомоги долучилися також державні установи та місцева влада.

Уряд Польщі пообіцяв передати Києву 400 генераторів, ще 100 генераторів пообіцяв мер Варшави Рафал Тшасковський. До ініціативи приєдналися чехи. За словами Вуйцика, польський приклад надихнув на оголошення ширшої кампанії «Тепло для України».

Організатор наголосив, що підтримка України — це не лише прояв солідарності, а й спільний інтерес Польщі та інших європейських держав.

«Ми мусимо допомагати Україні. Це не припущення і не гіпотеза. Ми просто зобов’язані це робити», — заявив Єжи Вуйцик.

27:00 PIDSUMKY_PL_2026_11_21.mp3 Російські ракети над Польщею, навчання «Коаліції охочих» і допомога Києву: головні події тижня

 

Підготував матеріал Володимир Гарматюк