1 червня 2025 року у Польщі набули чинності нові правила працевлаштування іноземців. Зміни, ініційовані Міністерством праці, мають на меті зробити систему більш прозорою, зменшити бюрократію, обмежити зловживання та повністю електронізувати процеси. Але найголовніше - ці зміни відображають глибоку потребу польської економіки в іноземних працівниках.
Польща переживає демографічну кризу та гостру нестачу робочих рук, і саме мігранти (здебільшого з України) сьогодні заповнюють критичні прогалини на ринку праці.
За даними ZUS, іноземці складають 7% усіх, хто сплачує внески із легальної праці. Це десятки тисяч водіїв, пакувальників, працівників складів, кухонь, заводів. Якби прибрати їх із системи, поляки довше чекали б на посилки, магазини залишилися б без продавців, а лікарні без персоналу, говорять експерти.
Один із них - заступник директора Польського економічного інституту Анджей Кубісяк.
За його словами під час Європейського економічного конгресу в Катовицях, аналітика ОЕСР (Організації економічної співпраці і розвитку) свідчить, що професійна активність біженців з України одна з найвищих у світі, в окремих випадках вища, ніж у самих поляків. Разом з тим, майже половина іноземців працюють нижче свого рівня кваліфікації. Це майже на 10% гірше, ніж середній показник по ЄС. Іншими словами, Польща добре залучає людей, але не використовує їхній потенціал. Це не лише соціальна втрата, але й економічна. Адже саме ефективна інтеграція могла б забезпечити ріст і стабільність у довгостроковій перспективі.
Крім того, мігранти залишаються об'єктом агресії та недовіри в публічному дискурсі. За словами політолога Міхала Солецького, польські політики активно експлуатують тему «загрози міграції» в передвиборчих кампаніях, плутаючи поняття «мігрант», «біженець», «іноземець» і порівнюють їх зі злочинцями, які прийшли руйнувати спокій.
Мігранти виконують ту роботу, яку поляки робити не хочуть — на нічних змінах, на лінійках, у виробництві, у догляді за літніми людьми. Роботу, без якої економіка просто зупиниться.
Рената Возба, яка представляє компанію, що працевлаштовує іноземців із 15 країн, наголошує: страх і ненависть породжуються незнанням. Польща - безпечна країна. Але потрібна інформаційна політика, яка не залякує, а пояснює: «Ми — старіюча нація. Мігранти — це наш шанс. Ми повинні працювати не лише над інтеграцією, а й над мотивацією: щоб ці люди хотіли залишатися, будувати життя тут, а не їхати далі».
Польський уряд сьогодні стоїть перед важливим вибором: або збудувати нову модель інтеграції та підтримки міграції як ресурсу, або далі жити в ілюзії, що Польща впорається сама.
Наразі ж, попри реальні зміни у законодавстві, риторика в суспільстві лишається запізнілою. Час повернутися до фактів, а не страхів, наголошує Міхал Солецький.
Повну програму можна послухати тут:
Володимир Гамратюк