Нещодавно в Польщі сталися кілька випадків підряд кричущих дипфейків, спрямованих на руйнування польсько-українських відносин. Ідеться про прямі спроби розхитування стабільності й впливу безпосередньо на політику. Ці спроби чітко лягають у контекст антропологічного механізму, який останніми роками майже безперервно експлуатується політиками заради здобування голосів виборців — kozła ofiarnego, цапа-відбувайла. Полягає він у визначенні жертви, яка буде «винна» у всіх проблемах, на яку буде скидатися соціальний негатив.
Механізм старий як світ, в Україні актуалізований під гаслом «папєрєднікі» ще з часів Януковича-Азарова, які раптом стали знову актуальними з огляду на події в США. У Польщі таким цапом-відбувайлом стали українці. У Сполучених Штатах — Байден і Зеленський.
В офіційної влади США зараз немає підстав для боротьби з дезінформацією, бо вона використовує дезінформацію як політичний механізм. Однак Євросоюз плекає демократичні цінності й оголосив неодноразово, що бореться з дезінформацією. Чому ж і тут ця боротьба така неефективна?
Стратегія боротьби, прийнята в ЄС, просто не встигає за російською дезінформацією, яка вже цілком серйозно впливає на політику, — каже доктор Даруш Матерняк. Тож маючи високі технології людство все більше дичавіє. І маніпулювання суспільною думкою виявляється настільки зручним для політиків, що вони не бажають усвідомлювати його руйнівного потенціалу.
Фактчекінгова діяльність, активна в більшості західних країн, крапля в морі, яка не вирішує проблеми, оскільки ефективність фейків і дезінформації — це наслідок, а не причина.
А в чому ж причина — запрошую послухати в доданому аудіофайлі або в подкастах.
Сніжана Чернюк