Сучасне шпигунство у Польщі набуває нових форм і масштабів. Замість класичних агентурних мереж, що діяли за часів Холодної війни, дедалі частіше з’являється новий тип агентів — звичайні люди, яких вербують для виконання простих, але точкових завдань. Як зазначають польські спецслужби, ці особи отримують кілька тисяч євро, виконують окремі доручення, після чого зв’язок із ними припиняється. Їх використовують як «агентів одноразового використання». Такі схеми вербування відбуваються переважно через зашифровані месенджери, а оплата здійснюється криптовалютою. Це дозволяє уникати традиційних каналів контролю й робить ідентифікацію координаторів складнішою.
Двох громадян України затримані в Катовицях за підозрою у шпигунстві на користь іноземної розвідки. Прокуратура пред’явила їм обвинувачення у збиранні та зберіганні інформації з метою передачі іноземним спецслужбам.
«Прокурор відділу з військових питань Окружної прокуратури в Любліні пред’явив їм обвинувачення у збиранні та зберіганні інформації з метою передачі її іноземній розвідці», — повідомила речниця прокуратури Аґнєшка Кемпка. За її словами, під час слідчих дій були виявлені дані, які підтверджують попередні підозри спецслужб і свідчать про виконання завдань на користь іноземної розвідки.
За версією слідчих, підозрювані займалися вивченням військового потенціалу, встановленням пристроїв для прихованого моніторингу критичної інфраструктури, отримували плату за виконані завдання та здійснювали іншу кримінальну діяльність на території Польщі. Речниця прокуратури наголосила, що вилучені у затриманих численні засоби зв’язку.
Речник міністра-координатора спецслужб Яцек Добжинський повідомив, що затримані працювали на іноземну розвідку щонайменше з 2023 року. «Ці люди шпигували, вони збирали інформацію, вони також монтували такі камери, тобто фотопастки на комунікаційних шляхах, вони цікавилися військовими об’єктами, а також польською критичною інфраструктурою, транспортною інфраструктурою. Зокрема, вони знімали військовий транспорт, який пересувався дорогами Польщі на допомогу Україні, яка протистоїть російській агресії», — заявив Добжинський.
За його словами, двоє затриманих входять до числа 55 осіб, які на сьогодні були затримані у Польщі за підозрою у шпигунстві та зборі інформації про критичну інфраструктуру. Добжинський також зазначив, що шпигуни часто мають «звичайні» професії й зовні нічим не вирізняються: «Це звичайні люди, які на вулиці нічим не привертають до себе уваги. Серед затриманих, зокрема, був таксист, перукар чи, скажімо, кур’єр».
Сторони закликають громадськість бути пильними та повідомляти про осіб, які фотографують або фіксують військові об’єкти й іншу критичну інфраструктуру.
Суд вирішив тримати затриманих під вартою упродовж трьох місяців. Ім'я та подальший статус інших осіб, затриманих разом із ними (шестеро диверсантів згадуються у справі), наразі не розкривають.
Міністр-координатор спецслужб Томаш Сємоняк описує явище як новий тип агентів: одноразових найманців, яким платять кілька тисяч євро за виконання простих, але конкретних завдань. «Ми маємо справу з новим типом агентів, агентів одноразових, агентів, яким платять кілька тисяч євро та дають прості завдання… Вербування відбувається через миттєві повідомлення, а платежі часто здійснюються через криптовалюту», — сказав він, додавши, що координацію таких мереж важко виявити, оскільки «іноземні служби ставляться до цих агентів як до одноразових».
У викладі справи згадується також низка інших інцидентів — серед них підпал торгового центру на вулиці Маривільській у Варшаві, у зв’язку з чим польські спецслужби встановили причетність іноземних замовників. Сємоняк заявив, що докази в цій і пов’язаних справах вказують на дії іноземних розвідувальних служб, спрямовані на дестабілізацію та залякування.
Міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш охарактеризував інцидент як «дуже тяжкий злочин» і попередив тих, хто може зважитися на вербування за грошову винагороду: «Зрада — це дуже тяжкий злочин проти польської держави».
Прокурорські органи нагадують, що за статтею 130 Кримінального кодексу РП (шпигунство) передбачені суворі покарання — в окремих випадках до довічного ув’язнення, залежно від кваліфікації злочину. У разі пред’явлених обвинувачень затриманим може загрожувати тривале позбавлення волі.
Розслідування триває; прокуратура та спецслужби обіцяють надалі надавати інформацію у межах, передбачених слідством.
Повну версію слухайте у доданому звуковому файлі:
09:01 USPR_SZPIEGI_2025_10_28.mp3 СЬОГОДЕННЯ. Польща на передовій гібридної війни: шпигунство як інструмент дестабілізації
Володимир Гарматюк