Що поляки думають про мігрантів?
«Ми не проти мігрантів, ми хочемо знати, хто, звідки та в якій кількості до нас приїздить», — наголошує соціологиня Зофія Влодарчик, співавторка доповіді «Поговорімо серйозно про міграцію» (Porozmawiajmy poważnie o migracjach) від фонду More in Common Polska.
В інтерв’ю для Newsweek Polska соціологиня окреслює складну й суперечливу картину ставлення поляків до мігрантів. За даними дослідників, емоційні реакції поляків на зростання кількості іноземців змінилися за останні роки. У 2025-му на перше місце вийшла тривога, за якою йде байдужість. Водночас страх виявився одним з найрідше названих відчуттів. Серед позитивних емоцій з’являлися задоволення, гордість та надія.
Опитані найчастіше згадували, що міграція може стати відповіддю на нестачу працівників у ключових галузях та допомогти в подоланні демографічної кризи, адже нові жителі країни можуть зміцнити її пенсійну систему.
Джерелом тривоги для поляків, за словами Влодарчик, є не мігранти, а політики й медіа. Насамперед їх непокоїть неефективність міграційної політики, 63% опитаних вважають, що уряд погано справляється з цим питанням.
Друге джерело тривоги — спотворена інформація у ЗМІ, яка часто акцентує на темах злочинності чи тероризму, попри те що статистика не підтверджує підвищення рівня злочинів серед мігрантів. Дослідження показало, що представники всіх ціннісних груп, від ліберальних до консервативних, сходяться на тому, що політики подають неповну й стереотипну інформацію про міграцію.
Newsweek Polska
Польща — «республіка мігрантів»
Журнал Sieci також звертається до теми мігрантів у Польщі та зауважує на швидкому збільшенні кількості економічних мігрантів із віддалених регіонів. Якщо ще кілька років тому прохання на дозвіл на проживання в країні від громадян Індії чи Колумбії були поодинокими, то тепер їхня кількість стрімко зростає.
Sieci наголошують, що особливу роль у цьому відіграють приватні рекрутингові компанії. Фірми розміщують онлайн-рекламу з обіцянками привабливої роботи, тоді як реальні перспективи працевлаштування, особливо для людей з Непалу чи Бангладешу, залишаються не до кінця прозорими. Мігранти часто стикаються з мовним бар’єром, культурними відмінностями та залежністю від посередників.
Sieci
«Хаос» у політиці Дональда Трампа та перспективи України
«Путін перевіряє, чи сприймає Захід серйозно російську загрозу. Ми можемо бути повільними, але ми смертельно серйозні. Саме це Росія врешті-решт зрозуміє», — переконаний помічник державного секретаря США у справах Європи та Євразії Джеймс О'Браєн.
У великому інтерв’ю для Newsweek Polska він оцінив стратегію Заходу щодо Росії, хаос у політиці Дональда Трампа та перспективи України. На його думку, Путін погодиться на припинення вогню лише тоді, коли буде переконаний, що пауза вигідна саме йому. Україна ж потребує паузи лише за умови сильних гарантій безпеки, відбудови армії та тісних відносин з Європою, — три речі, на які Путін послідовно не погоджується.
О’Браєн оцінює політику адміністрації Трампа як хаотичну та непослідовну. Ініційована домовленість щодо України була підготовлена поспіхом, без консультацій із фахівцями, й одразу викликала недовіру. За його словами, ультиматум Трампа лише зміцнив позицію Зеленського, а не послабив її.
На думку О’Браєна, нинішня адміністрація США страждає від браку професіоналізму, а рішення приймаються людьми без достатніх компетенцій. Це, створює непередбачуваність, яка унеможливлює довгострокове стратегічне планування як у США, так і в Європі. Посадовець наголошує, що майбутні війни визначатимуться ШІ, безпілотниками та автономними системами. Російські тактики змінюються так швидко, що традиційні війська не завжди встигають ефективно реагувати. Це показав інцидент із російськими дронами, які у вересні перетнули польський повітряний простір.
О’Браєн зазначив, що частина американського суспільства втомилася від «антиекспертної» політики та хаосу. Рейтинги Трампа знижуються, що, на думку чиновника, може стати сигналом повернення США до більш компетентної та стабільної зовнішньої політики.
Newsweek Polska
Штучний інтелект: від вигаданих джерел до крадіжки голосу
У видання Sieci опубліковано матеріал, присвячений проблемам, які виникають через надмірне або некритичне використання інструментів штучного інтелекту. Хоча такі технології покликані полегшувати рутинну роботу, дедалі частіше вони генерують численні помилки, неточності та фальсифікації. Цей феномен у професійному середовищі отримав власну назву — slop, тобто «шлак», «сміття». Інформація виглядає ніби переконливо, але містить неправду або вигадку.
Одним із прикладів, наведених у публікації, стала книга про теорії змови журналістки TVP Info. У ній історик Артур Войчик виявив вигадані джерела, тобто неіснуючі книги, цитати та посилання, які, ймовірно, були згенеровані штучним інтелектом. Авторка та видавництво спершу заперечували використання таких інструментів, але згодом пообіцяли виправити помилки. Попри це, читачі виправленої версії так і не отримали, а книга на деякий час зникла з онлайн-продажу. Войчик підсумував, що подібна недбалість компрометує професію журналіста, але рідко спричиняє реальні наслідки.
Матеріал також звертає увагу на іншу небезпечну тенденцію — використання штучного інтелекту для підробки голосу і зображень публічних осіб. У Польщі гучним став випадок відомого диктора Ярослава Лукомського. Його голос, згенерований за допомогою штучного інтелекту, використали в рекламі без його відома.
Подібні інциденти уже не рідкість. Індійський співак подав до суду позов на компанію, яка скопіювала його голос і використала у рекламі без згоди. Sieci підкреслює, що хоча штучний інтелект може бути корисним інструментом, його використання без контролю створює серйозні загрози. Чим більше залежності від автоматизованих систем, тим більший ризик втрати якості, професійної відповідальності та довіри.
Sieci
Польща будує цифрове серце науки та інновацій
Польща робить великий крок у напрямку побудови сучасної інфраструктури для роботи з даними, необхідної науці та бізнесу. Як пише Newsweek Polska, у варшавському центрі обробки даних ICM Варшавського університету формується система наступного покоління — ICON (Open Science Digital Infrastructure). Її завдання — дати вченим і підприємцям з усієї країни доступ до високопродуктивних обчислень без потреби у власних дорогих суперкомп’ютерах.
У статті наголошується, що ми живемо в епоху, коли обсяг даних, від лабораторних досліджень до супутникових спостережень, зростає швидше, ніж здатні опрацьовувати традиційні системи. Лабораторії та компанії буквально «тонуть» у цифрових колекціях, і лише найпотужніші обчислювальні рішення можуть дати раду цим викликам.
ICON поєднає можливості суперкомп’ютерів та хмарних технологій, забезпечивши обчислювальну потужність «на вимогу». Це означає швидший аналіз генетичних даних, моделювання погодних аномалій, розробку нових матеріалів чи навчання AI-моделей. Бізнес зможе використовувати ту саму інфраструктуру для моделювання, оптимізації продукції, обробки даних датчиків і логістики.
У Newsweek Polska підкреслюють, що у 2026 році ICON буде інтегровано з Європейською хмарою відкритої науки (EOSC), завдяки чому Польща увійде до провідної групи країн, які формують європейську цифрову інфраструктуру для науки.
Newsweek Polska
Краків матиме власне метро?
Попри тривалі дискусії Краків представив чітку концепцію побудови метро: маршрут, мережу ліній, модель роботи системи та графік реалізації. Мер міста Алєксандр Мішальський наголосив, що столиця Малопольщі «відходить від ідеї підземних трамваїв» і робить ставку на повноцінне метро. Серед амбіцій очільника міста, аби перша лінія запрацювала впродовж десяти років. За інформацією Newsweek Polska, Краків планує дві лінії метро, загальна протяжність яких становитиме близько 29 кілометрів.
Маршрути спроєктовано так, аби вони охоплювали райони з найбільшою кількістю мешканців та осередків праці. За планом міста, до 2030 року мають бути завершені проєктні роботи, екологічні дозволи та вибір виробника рухомого складу.
Newsweek Polska
Х.С.