Люблінська організація «Homo Faber» пропонує міжкультурні медіації для людей, які опинилися в конфліктних ситуаціях із представниками інших національностей. За підтримки фахівців сторони можуть спробувати знайти спільне рішення. Роль медіатора полягає не в тому, щоб вирішити конфлікт замість учасників, а в тому, щоб забезпечити ефективну комунікацію між ними.
«Кілька років тому ми вирішили відкрити центр соціальної медіації, який спеціалізуватиметься саме на міжкультурних конфліктах. Йшлося про допомогу людям, які не лише не можуть порозумітися між собою, а й обтяжені різними культурними відмінностями та переконанням, що "мій світ є правильний і найкращий". Це переконання стикається з іншим, таким самим сильним. Часто тут немає злої волі, але є різні системи цінностей. Коли вони зіштовхуються, виникає напруга і конфлікт», — пояснює Пйотр Скшипчак з організації «Homo Faber».
Медіація — це форма вирішення конфлікту, у якій нейтральна та незалежна третя сторона допомагає двом учасникам дійти згоди за допомогою простих комунікаційних технік.
«Медіація є добровільною, нікого не можна до неї примусити. Вона також конфіденційна, незалежно від того, чи сторони були направлені судом, чи звернулися самі, усе сказане під час зустрічей залишається між учасниками. Процес можна перервати в будь-який момент, якщо щось не підходить, або якщо стає зрозуміло, що конфлікт наразі неможливо вирішити», — пояснила Лідія Джмахнян з «Homo Faber».
Нерозв’язані конфлікти можуть накопичувати напругу, яка з часом переростає в соціальні протистояння або мову ненависті щодо окремих груп.
«Ми це спостерігаємо щодня. Іноді такі настрої підсилюють політики, а іноді люди просто шукають прості пояснення і винних поруч. Існують також так звані структурні конфлікти, коли проблема виникає не через злу волю, а через самі обставини», — зазначає Пйотр Скшипчак.
Як приклад він наводить ситуацію української дитини в польській школі, коли польські однолітки можуть не приймати нового учня, не замислюючись над тим, що справжньою причиною конфлікту є війна. Ця дитина не хотіла опинитися в новій школі, вона хотіла бути вдома у своєму місті в Україні.
За словами Лідії Джмахнян, навіть між близькими культурами можуть виникати суттєві непорозуміння.
«За великої кількості іноземців у суспільстві цілком нормально, що між українцями й поляками існують ментальні відмінності. Конфлікт між працівником і роботодавцем також може бути предметом медіації. Часто достатньо зовнішньої особи, яка розуміє обидві культури, щоб показати, де насправді лежить проблема», — пояснила вона.
Як приклад міжкультурних відмінностей медіатори наводять ситуацію з взуттям:
«В американській культурі нормально заходити додому у взутті, тоді як у багатьох азійських країнах це сприймається як образа. Людина може не мати жодних поганих намірів, але порушити важливу для іншої сторони норму. Завдання медіатора — помітити такі моменти і пояснити їх учасникам конфлікту».
Попри те, що в Польщі медіація залишається малопопулярною, лише близько 2% справ доходять до цього етапу, — команда «Homo Faber» продовжує працювати над її популяризацією. Скористатися послугою можна, звернувшись безпосередньо до організації. Участь у медіації є безкоштовною.
Інна Ясніцька