У дискусіях про міграцію часто звучить проста формула: щоб адаптуватися в іншій країні, достатньо добре вивчити мову. Однак на практиці все значно складніше. Про це говорить присяжний перекладач Дмитро Головенько, який багато років працює з українцями у Польщі і щодня бачить, що саме культурний та історичний контекст, а не граматика, стає вирішальним фактором справжньої інтеграції.
Наша розмова відбулася в контексті його виступу на конференції «Разом в культурі», що пройшла 16 лютого у Варшаві, організованій фондом Moc Życia.
За словами Дмитра Головенька, традиційне вивчення іноземних мов часто перетворюється на технічний процес. Люди вчать слова, правила та конструкції, але це ще не означає, що вони розуміють суспільство, у якому живуть.
«Люди, на мою думку, забагато часу присвячують саме вивченню мови і забувають про культурний та історичний контексти. А вони або так само важливі, або навіть важливіші, ніж сама мова», — пояснює Дмитро Головенько.
Він наголошує, що мова є лише носієм змісту, тоді як справжнє розуміння виникає через знання соціальних норм, ментальності та досвіду суспільства. Людина може добре говорити, але все одно залишатися «поза контекстом».
«Щоб відчувати себе як серед своїх, як удома, потрібно розуміти ментальність і контекст. Без цього мова залишається лише інструментом», — говорить Дмитро Головенько.
Фахівець зазначає, що багато мігрантів мають лише пасивний контакт із культурою: вони живуть у країні, вирішують побутові справи, але не занурюються у соціальне середовище. Часто це пов’язано з тим, що люди тримаються лише свого кола.
«Коли людина приїжджає в чужу країну, природно, що вона шукає безпеки серед своїх. Але якщо це стає єдиним простором її життя, виникає ризик культурної ізоляції», — пояснює Дмитро Головенько.
Особливо помітними наслідки нерозуміння контексту стають у правовій сфері. Через відмінності між законодавчими системами люди можуть несвідомо припускатися помилок, які мають серйозні наслідки.
«Присяжний перекладач фактично перекладає не лише слова, а й реальності — між різними правовими системами, між різними способами мислення», — зазначає Дмитро Головенько.
Водночас він підкреслює, що інтеграція не означає втрати ідентичності. На його думку, більшість українців не асимілюються, а навпаки — поєднують дві культурні належності.
«Інтеграція не означає втрату своєї ідентичності. Людина може органічно поєднувати дві культури, і це її лише збагачує», — говорить Дмитро Головенько.
Експерт також наголошує, що цей процес є взаємним: мігранти не лише пристосовуються до нового середовища, а й самі змінюють його.
«Не тільки поляки впливають на українців. Українці теж впливають на польське суспільство — своєю працею, досвідом, культурою», — підсумовує Дмитро Головенько.
Таким чином, головний висновок, який робить перекладач, полягає в тому, що знання мови — лише перший крок. Справжня інтеграція починається тоді, коли людина вчиться читати між рядків — розуміти історію, контекст і ментальність суспільства, у якому вона живе.
Повну розмову слухайте у доданому звуковому файлі:
18:13 HOLOWENKO_UKR_OK.mp3 Читати між рядків: мова — це лише половина інтеграції
Володимир Гарматюк