«Близько п’ятої частини поляків підтримують ідею виходу країни з Європейського Союзу», — подібні заголовки останніми днями з’явилися в польських медіа після публікації дослідження Інституту ринкових і соціальних досліджень (IBRiS — пол.), проведеного на замовлення Polsat News. Водночас переважна більшість респондентів висловилася за збереження членства Польщі в ЄС. За результатами опитування, проведеного 19–22 березня 2026 року методом телефонних інтерв’ю на репрезентативній вибірці тисячі дорослих поляків, 72,8% опитаних підтримують перебування країни в Євросоюзі. З них 50,7% — однозначно, ще 22,1% — радше так. Водночас 22,9% висловлюються за вихід із ЄС, а 6,7% не мають визначеної позиції.
Ще одне дослідження, проведене SW Research на замовлення Onet, ставило інше запитання, — не про підтримку чи заперечення, а про ймовірність самого сценарію. Майже половина респондентів (45,9%) вважає, що «вихід Польщі з ЄС після парламентських виборів 2027 року не є реалістичним». Протилежної думки дотримуються 29,9%, а значна частина не мають сформованої позиції.
Як пояснила директорка програми «Демократія та громадянське суспільство» Інституту громадських справ Соня Горонзяк, поява теми «полексіту» в публічному просторі має чітке політичне підґрунтя. Йдеться не стільки про зміну суспільних настроїв, скільки про логіку передвиборчої боротьби.
На її думку, парламентські вибори 2027 року, які вже починають визначати політичний порядок денний, потребують тем, здатних чітко розділити електорат.
«Європейський Союз для цього підходить ідеально, бо, з одного боку, це питання виходить за межі внутрішньої політики, з іншого — дозволяє зайняти однозначні позиції без необхідності складної аргументації. Політичним силам достатньо демонструвати, або безумовну підтримку членства, або ж виступати за його перегляд», — зазначила Соня Горонзяк.
Відтак, за словами експертки, тема «полексіту» стає інструментом передвиборної кампанії, навіть якщо формально вона ще не розпочалася.
Попри те, що для більшості поляків питання виходу з ЄС не є частиною щоденних розмов, регулярна поява цієї теми в заявах політиків і медіа поступово змінює поле сприйняття. Люди починають замислюватися над сценаріями, які раніше не розглядали.
Подібний механізм уже спостерігався під час парламентської кампанії 2023 року, коли тема міграції різко піднялася в суспільній ієрархії проблем. Дослідження Інституту громадських справ показували, що до цього вона не була для поляків пріоритетною, навіть попри війну в Україні чи ситуацію на польсько-білоруському кордоні. Однак інтенсивна політична і медійна увага змінила сприйняття і люди почали оцінювати міграцію як одну з ключових проблем.
Схожий процес може відбуватися і з темою «полексіту». Чим частіше вона з’являється в публічному дискурсі, тим більш реальною здається, незалежно від того, чи має під собою реальні підстави.
Соня Горонзяк зауважила, що важливо також розрізняти, що саме вимірюють опитування. Дослідження IBRiS фіксує відповідь на пряме запитання про членство в ЄС. Водночас опитування SW Research стосується не позиції, а уявлення про можливе майбутнє. Респондентів запитують не «чого ви хочете», а «що, на вашу думку, може статися». У цьому випадку відповіді значною мірою відображають не реальність, а інтенсивність політичного дискурсу.
Соціологічні опитування залишаються найпоширенішим інструментом вимірювання громадської думки, однак показники значною мірою залежить від методу збору даних і структури вибірки. Зокрема, онлайн-панелі дозволяють швидко отримати результати, але можуть не охоплювати частину суспільства, яка не є активними інтернет-користувачами. Саме тому найточнішими вважаються дослідження, які поєднують кілька методів: онлайн-опитування, телефонні інтерв’ю та безпосередні розмови з респондентами.
Ключовим фактором є також пропорційне представлення різних вікових і соціальних груп. У випадку такого складного і довгострокового рішення, як можливий вихід із Європейського Союзу, остаточну відповідь міг би дати лише референдум.
Христина Срібняк