Останні роки тема цивільних укриттів знову стала частиною публічних і професійних дискусій у Європі. У Варшаві це питання обговорювали під час конференції «Сховища в будівництві як основа національної безпеки», де зібралися представники влади, архітектори, інженери та експерти з безпеки.
Головний фокус дискусій був практичний: як зробити так, щоб сховища стали не винятком, а стандартною частиною міського будівництва.
Сховище як частина міста
Учасники конференції наголошували, що сучасні укриття не повинні бути просторами, які використовуються лише під час кризи. Йдеться про багатофункціональні рішення — підземні паркінги, технічні поверхи, спортивні або громадські простори, які у звичайний час працюють як частина міської інфраструктури.
У разі небезпеки вони швидко переходять у режим укриття. Такий підхід дозволяє не створювати «порожні» об’єкти, а інтегрувати безпеку в щоденне життя міста.
Український досвід: адаптація під час війни
Українські представники місцевого самоврядування на міжнародних форумах підкреслюють, що повномасштабна війна змусила швидко змінити підхід до міського планування.
Андрій Ткач, представник Чернігівської міської ради, який працював під час облоги міста, звертає увагу на те, що критична інфраструктура — електрика, вода, тепло — може бути виведена з ладу дуже швидко. Це одразу впливає на роботу лікарень, транспорту та житлових районів.
Його ключова думка полягає в тому, що нові будівлі потрібно проєктувати з урахуванням можливості використання їх як укриттів, а не адаптувати вже після початку кризи.
Діана Баринова: безпека як умова розвитку громад
Українська експертка з питань децентралізації та місцевого розвитку Діана Баринова наголошує, що в умовах війни безпека стає ключовим фактором утримання людей у громадах і країні.
Вона підкреслює, що економічний розвиток і створення робочих місць не можуть розглядатися окремо від фізичного захисту населення. Саме тому укриття поступово стають частиною базової інфраструктури — у школах, дитсадках та громадських будівлях.
За її словами, український досвід показує: до криз потрібно готуватися заздалегідь. У мирний час необхідно закладати безпекові рішення в проєктування будівель, оскільки під час надзвичайної ситуації часу на це вже не буде.
Фінляндія: довгострокова модель цивільної оборони
Фінляндія часто наводиться як приклад системного підходу до цивільного захисту.
Амбасадорка Фінляндії у Польщі Пяйві Лайне пояснює, що цивільна оборона у Фінляндії є частиною державної культури. Система укриттів формувалася десятиліттями і охоплює майже все населення країни.
Сьогодні в країні існує близько 50 тисяч сховищ, які можуть вмістити більшість населення. Важливо, що ці простори інтегровані в міську інфраструктуру і часто використовуються щодня — як паркінги, склади або громадські приміщення.
Економічний підхід до сховищ
Представники фінської індустрії будівництва, зокрема Еркко Ківілуома з YIT Corporation, звертають увагу на економічний аспект.
Вони пояснюють, що додаткові витрати на будівництво сховищ у нових будівлях є відносно невеликими в межах загального бюджету проєкту. Водночас протягом життєвого циклу будівлі вони можуть окупатися через використання простору в мирний час, підвищення вартості нерухомості та орендні доходи.
У цьому підході укриття розглядаються як довгостроковий актив, а не як витрата.
Архітектурний вимір
Фінський архітектор Марко Касагранде підкреслює, що сховище — це не лише технічна конструкція, а й простір, який впливає на психологічний стан людини.
Він говорить про «архітектуру близькості» — підхід, за якого простір укриття має не лише захищати фізично, а й зменшувати стрес, створювати відчуття контролю та безпеки.
Окремо він наголошує на важливості врахування потреб дітей, людей похилого віку та вразливих груп населення.
Польща: перегляд підходів до безпеки
У Польщі також триває перегляд підходів до цивільної оборони.
Заступник міністра оборони Станіслав Взьонтек під час Security Conference 2026 у Варшаві зазначав, що чинна стратегія безпеки, ухвалена у 2020 році, вже не відповідає сучасним загрозам і потребує оновлення.
Окремо польська сторона вже запроваджує фінансування програм, пов’язаних із будівництвом укриттів на рівні місцевого самоврядування.
Український досвід як практичний орієнтир
Представники польських інституцій, зокрема Яцек Карновський, звертають увагу на український досвід як на практичний приклад функціонування міста в умовах війни.
Він описує ситуацію, коли адміністративні будівлі працюють під землею, конференції проводяться у підземних просторах, а доступ до освіти залежить від наявності укриттів у школах.
Узагальнення дискусій
У всіх наведених підходах — українському, фінському та польському — простежується спільна логіка: сховище перестає бути окремим об’єктом і стає елементом міського планування.
Йдеться про інтеграцію безпеки в архітектуру, інфраструктуру та управління містами, де укриття одночасно виконують щоденні функції і забезпечують захист у кризових умовах.
23:02 U_ 0423 MAG NA ROZDROŻU_SCHRONY.mp3 Україна і Фінляндія формують нову модель міської безпеки в Європі
Володимир Гарматюк