Російська дезінформація в Європі: як працюють інформаційні атаки та чому їм вірять

Росія дедалі активніше використовує дезінформацію як інструмент впливу на суспільства Європи — від підриву довіри до інституцій до розпалювання антиукраїнських та євроскептичних настроїв. Як змінюються ці кампанії після 2022 року, які саме соціальні мережі стали ключовим полем битви та як їм протидіяти?

Якуб Кубіца, експерт з питань дезінформації

Лариса Задорожна/Польське радіо для закордону

Російська дезінформація в Європі стала більш складною, багаторівневою та технологічно просунутою. Якщо раніше вона часто ґрунтувалася на прямій пропаганді, то сьогодні все частіше йдеться про витончені інформаційні операції, які поєднують фейки, маніпулятивні наративи та штучно створений контент.

Однією з найпомітніших тенденцій є робота через соціальні мережі та анонімні джерела. Створюють фейкові акаунти, сайти-двійники відомих медіа, а також мережі блогерів із великою аудиторією, які поширюють скоординовані повідомлення. Такі кампанії вже впливали навіть на великі європейські медіа та політичні дискусії.

Серед ключових цілей — підрив довіри до Європейського Союзу, розпалювання євроскептичних настроїв, посилення напруги у польсько-українських відносинах, а також експлуатація чутливих тем, пов’язаних із міграцією, безпекою та соціальною політикою.

Окремим інструментом стає штучний інтелект, який використовується для створення реалістичного, але фальшивого контенту — зображень, історій і персональних профілів, що викликають емоційну реакцію та швидко поширюються в мережі.

Експерти наголошують, що сучасна дезінформація рідко виглядає як відверта брехня — частіше це напівправда, маніпуляція контекстом або складні наративи про «кризу еліт», «несправедливість допомоги» чи «зовнішній контроль над державами».

Разом з Якубом Кубіцею, експертом з питань дезінформації, обговорюємо, як змінюється російська інформаційна стратегія після 2022 року, які платформи є найбільш вразливими, як виглядають найактуальніші антиукраїнські фейки в Польщі та що реально може допомогти суспільствам протистояти інформаційним атакам.

Більше — в аудіозаписі або на сторінці з подкастами.

Дар’я Юр’єва, Лариса Задорожна