Після повномасштабного російського вторгнення в Україну у 2022 році міграція цивільного населення стала однією з найбільших у Європі з часів Другої світової війни. За різними оцінками, за кордон виїхало до шести мільйонів українців.
Експерти обережно оцінюють можливі сценарії повернення українців після війни, наголошуючи, що йдеться не про точні прогнози, а радше про поточні наміри людей, які можуть суттєво змінитися під впливом обставин.
«Існують різні опитування, які проводять соціологічні компанії та дослідницькі центри. Десь навіть припускають, що до двох мільйонів українців можуть повернутися додому. Але, розумієте, це все соціологічні дослідження, і люди висловлюють свою думку станом на зараз. А що буде через рік чи два-три роки — невідомо, як і те, як зміниться позиція кожного окремого громадянина. Тому це радше своєрідний "протокол намірів". Якщо повернеться хоча б половина — це вже буде дуже хороший результат. І від чого це залежатиме? Передусім від умов, на яких завершиться війна», — пояснює заступник директора Інституту демографії ім. М. Птухи Олександр Гладун.
Нинішня демографічна ситуація в Україні є результатом одночасного впливу як світових довготривалих змін, так і внутрішніх кризових факторів, які прискорюють скорочення та старіння населення.
«Нормальних демографічних показників розрахувати не можемо через відсутність інформації про чисельність населення, і особливо про статево-вікову структуру населення, яке перебуває на підконтрольній території. Але ми можемо порівняти дані реєстрації народжень і смертей, які веде Міністерство юстиції України. У минулому році на підконтрольній території України на 100 народжень припадало 288 смертей», — розповідає Олександр Гладун.
Фактично це означає, що смертність майже утричі перевищує народжуваність, що формує стійку тенденцію до зменшення чисельності населення. За словами Олександра Гладуна, для стабілізації ситуації співвідношення мало б бути щонайменше один до одного. Паралельно Україна проходить процес, який є типовим для більшості країн світу — демографічний перехід від високих до низьких показників народжуваності та смертності. Проте цей процес має довгострокові наслідки, зокрема старіння населення та зменшення його загальної чисельності.
«Коли ми говоримо про скорочення чисельності населення, ми повинні розуміти, що існують загальносвітові тренди і є специфіка кожної окремої країни. Загальносвітові тренди полягають у тому, що кожна країна проходить так звані демографічні трансформації… І в результаті цієї трансформації відбувається зниження народжуваності та старіння населення», — каже Олександр Гладун. Він підкреслює, що демографічний перехід триває десятиліттями і вже охопив усі регіони світу, від Європи до країн Азії. Україна ж опинилася в цій глобальній тенденції в умовах війни, що лише посилює негативні демографічні процеси.
Матеріал можна прослухати у прикріпленому аудіофалі.
Вікторія Машталер