Нещодавно NASK презентувала звіт про нове дослідження під назвою «Парадокс змови. Про страх перед іншими, потребу в сильній державі та схильність до дезінформаційних наративів». Дослідження проводили в два етапи — у 2024 році й 2025-му, для того, щоб переконатися, наскільки за цей час змінилися погляди.
Насамперед дослідження було покликане дати відповідь на запитання, хто ж схильний найбільше до віри в теорії змови, а в результатах виявилося кілька несподіванок, як зазначає Маґдалена Вільчинська, директорка Відділу захисту інформації в кіберпросторі в NASK. І ця віра не залежить від освіти, але чітко притаманна прихильникам радикальних і екстремістських політичних поглядів.
«Незалежно від нашої освіти, ми всі також схильні до такої віри. Коли ми маємо багато знань про світ, особливо в таких галузях, як охорона здоров'я, технології чи клімат, ми більш стійкі до конспірологічних теорій. А найменш стійкі до конспірологічних теорій ми тоді, коли нами керує страх і ми дотримуємося радикальних і ксенофобських поглядів.
Ми представили пропозицію щодо інтеграції цих даних у регресійну модель, яка демонструє парадокс конспірології.
Наш польський прихильник теорій змови, той, хто мислить конспірологічно в Польщі, пропонує цікаву позицію щодо світу. По-перше, ця людина дуже радикальна, коли йдеться про ксенофобські та екстремістські настрої, зокрема в галузі диверсифікації "ми проти них", але водночас вона потребує сильного державного втручання, сильної держави, яка буде нею опікуватися.
Отже, з одного боку, ми часто бачимо в теоріях змови, що боїмося так званої deep state, контролю старшого брата, а водночас ця людина в Польщі, яка вірить у теорії змови, прагне цього втручання, тільки що від державної інституції. Це цікавий підхід до проблеми. Що ж, ми не очікували такого результату», — повідомляє експертка.
Про те, які стереотипи заперечило це дослідження та які інші характеристики взаємодіють із вірою в теорії змови, запрошую послухати в доданому звуковому файлі або в подкастах.
Сніжана Чернюк