1 червня у Польщі відзначається День захисту дітей, з цієї нагоди наші колеги з Першого каналу Польського радіо запросили до студії заступницю міністерки національної освіти Польщі Катажину Любнауер. Перше питання, яке почула посадовиця, було таким: «Сьогоднішнім дітям живеться легше чи важче, ніж їхнім батькам у дитинстві?»
І легше, і важче. Тому що певні речі, звичайно, стали простішими, хоча б завдяки доступу до технологій, але деякі речі стали й складнішими — також через доступ до технологій. Тобто світ змінюється, і кожне покоління має свої виклики. Звичайно, якщо порівняти не з нашим поколінням, а радше з поколінням наших дідусів, бабусь і ще старших людей, то, безумовно, ми живемо заможніше, маємо більше можливостей. Однак, з іншого боку, наприклад, хейт, з яким ми, на жаль, постійно боремося, усе ще залишається проблемою. І досі є місця, де трапляється насильство серед однолітків. Воно поширюється не лише в закладах освіти, не лише на території школи, але й шириться у соціальних мережах.
ЮНІСЕФ Польща повідомляє, що сильний стрес у школі відчувають понад 70% учнів. Інше дослідження говорить про те, що щоденний стрес перевищує можливості 82% опитаних молодих людей, а понад 80% з них не знаходять ефективного способу впоратися із ситуацією. Чи це означає, що старше покоління поляків підвело молодь? Відповідає Катажина Любнауер:
Передусім ми маємо робити висновки, і тут ми їх маємо одразу кілька. По-перше, ці дані, зокрема, можна знайти в «Діагнозі молоді» — документі, підготовленому на замовлення Міністерства національної освіти для створення молодіжної стратегії. Тобто спочатку ми діагностуємо проблеми, а потім створюємо рішення. Це перше.
По-друге, уся реформа «Компас майбутнього» спрямована на школу, яка, так, є вимогливою і навчає, тому що знання потрібні в дорослому житті, але водночас має бути такою, що надихає і є дружньою до дитини. Під час підготовки реформи «Компас майбутнього» ми врахували результати міжнародних досліджень, таких як Програма міжнародного оцінювання учнів (PISA), Міжнародне моніторингове дослідження якості шкільної математичної та природничо-освітньої освіти (TIMSS), Міжнародне дослідження прогресу читацької грамотності (PIRLS), які досить однозначно показують образ польської школи, у якій дитина не цікавиться новими речами, яких навчається в школі. Лише 26% дітей у Польщі кажуть, що їм цікаво те нове, чого вони навчаються в школі. Для порівняння, серед португальських дітей цей показник становить 73%.
Можливо, вся проблема криється в смартфонах, ставить собі питання журналіст Першого каналу Польського радіо, маючи на увазі той факт, що уже з 1 вересня польські школи будуть зобов’язані обмежувати використання смартфонів у закладах освіти.
Ми не можемо так сказати, адже португальські діти також користуються смартфонами. Тому змінюватися має школа. Вона повинна бути місцем, де діти отримуватимуть більше досвіду, де буде більше навчання через практику. У школі мають бути практично-технічні заняття, під час яких діти робитимуть практичні речі: наприклад, пришиватимуть ґудзик, прасуватимуть сорочку, але також створюватимуть щось конкретне, щоб мати відчуття, що справді здобувають навички, корисні в дорослому житті.
Освітній досвід має бути присутнім на кожному предметі. Це ті речі, які мають зробити школу місцем, де справді пробуджується інтерес до знань. Однак, з іншого боку, звичайно, ми повинні обмежувати те, що, по-перше, відволікає дітей, а по-друге, стає елементом насильства серед однолітків. Також це заважає будуванню стосунків, а це теж має бути важливою складовою школи.
Чи Міністерство освіти рекомендує батькам, наприклад, забирати в дітей смартфони вдома? Або рекомендує купувати дітям до певного віку старі моделі телефонів — без екрана, без сенсорного керування? Відповідає заступниця міністерки національної освіти Польщі:
По-перше, вже наступного року разом із «Компасом майбутнього» ми запровадимо в дитячих садках значне обмеження використання екранів. Уперше буде так чітко прописано, що в дитячих садках не можна користуватися жодними малими екранами — ані смартфонами, ані планшетами — під час роботи з найменшими дітьми.
Потім набуде чинності заборона телефонів у школах — з 1 вересня. Відповідний законопроєкт 2 червня має бути розглянутий урядом, потім він потрапить до Сейму. Ми хочемо ухвалити його якомога швидше, щоб президент міг його підписати, щоб із 1 вересня заборона смартфонів у початкових школах — і на перервах, і на уроках — уже діяла.
Скептики кажуть, що це буде так само ефективно, як і заборона списування в школах.
Ні, тому що в законі, зокрема, прописано можливість, якщо школа має відповідні умови — а дуже багато шкіл уже їх мають, — то учні будуть зобов’язані здавати телефони на зберігання. Тобто це не просто рекомендація — там прямо передбачений такий обов’язок.
Журналіст запитав Катажину Любнауер, чи така заборона не призведе до того, що учні матимуть один телефон для здачі на зберігання, а інший — для користування під час уроків.
Це не так просто і не настільки поширене явище. До того ж йдеться не лише про смартфони, а й, наприклад, про смартгодинники та інші подібні пристрої. Отже, це одна річ.
По-друге, батьки також повинні звертати увагу на те, як їхні діти користуються соціальними мережами та смартфонами загалом. Адже якщо подивитися на дані звіту «Інтернет дітей», то середньостатистична молода людина проводить в інтернеті 4,5 години на день. Із цього лише пів години припадає на школу, а чотири години — на дім. Це означає, що школа має обмежені можливості впливати на те, скільки часу дитина проводить в інтернеті.
Однак ми не можемо повністю відрізати дітей від життя, яке відбувається навколо них. Не можна удавати, що вони відірвані від реальності, і що ми зможемо захистити їх від усього.
По-перше, ми також запроваджуємо обов’язкову освіту з питань здоров’я з 1 вересня. Там багато уваги приділяється залежностям.
Батьки повинні встановлювати інструменти батьківського контролю. Тобто мати можливість бачити, чим користуються їхні діти.
Я також хочу сказати, що на розгляд уряду надходить ще один законопроєкт — щодо значно жорсткішого обмеження доступу дітей до порнографії, ніж це було досі. Раніше достатньо було натиснути, що тобі 18 років, і людина отримувала доступ. Тут ми також маємо тривожні дані — навіть діти 11–12 років користуються такими сайтами.
Наступне питання стосувалося того, чи буде міністерство боротися за реальні вікові обмеження в соціальних мережах.
Це буде наступний етап, під час якого ми підготуємо відповідні рішення. Тут ми дуже розраховуємо на європейську цифрову ідентичність — Європейський цифровий гаманець. Це рішення, яке дозволяє підтверджувати вік без необхідності розкривати особу. Адже австралійці, які першими запровадили такі обмеження, зробили це, як виявилося, не дуже ефективно.
Уже зараз підраховано, що 75% дітей, які спочатку залишили соціальні мережі, згодом туди повернулися. Тобто реально обмеження торкнулося лише близько 20%. Тому ми повинні робити висновки з помилок тих, хто намагався це зробити, але зробив неефективно. Ми маємо інструменти, а точніше — шанс отримати європейські інструменти, яких австралійці не мають. Саме цей цифровий гаманець ідентичності. Ми також матимемо досвід, пов’язаний із законом про порнографію, який підготувало Міністерство цифровізації.
Однак перше, що спадає на думку, молоді люди обходитимуть ці обмеження так само, як австралійська молодь обходить свої.
Саме тому ми запроваджуємо інші інструменти. В Австралії, наприклад, зробили ставку на біометрію, якою ми не хочемо користуватися. Ми хочемо використовувати інші засоби, щоб це рішення було справді ефективним.
Я вже тричі сказала, що ми будемо переважно використовувати так звану європейську цифрову ідентичність, Європейський цифровий гаманець ідентичності, тобто інструмент, який спільно розробляє Європейський Союз. Воно буде ухвалене вже в грудні також і Польщею. Це рішення дозволяє підтверджуючи свій вік без розкриття особистості. Тобто таким чином, що ми можемо залишатися анонімними, але водночас підтверджувати свій вік.
Також треба пам’ятати, що часто самі батьки вирішують дозволити дитині користуватися соціальними мережами раніше, ніж вона досягне тринадцяти років. Адже ця вимога існує не як законодавча норма, а як правило, встановлене самими платформами. Попри це батьки погоджуються на те, щоб дитина раніше отримала доступ до соціальних мереж, а це помилка. Ми повинні виходити з того, що контент, який міститься в цих медіа, дуже часто є абсолютно неприйнятним для дітей.
Підготовлено також ще один закон щодо патостримінгу. Тут, зокрема, пані Моніка Роса, яка очолює Комісію у справах дітей та молоді, працює над питанням захисту дітей від патостримінгу. Отже, ми маємо цілий пакет рішень і готуємо наступні кроки, які мають захищати дітей.
Заступниця міністерки національної освіти Польщі згадала про шкільний предмет «охорона здоровʼя», який з вересня стане обовʼязковим у школах. Тут варто зазначити, що частина, що стосується сексуальної освіти й надалі не буде обовʼязковою.
Однак голова Комісії з католицького виховання Конференції єпископату Польщі, єпископ Войцех Осєль оприлюднив заяву з цього приводу. У ній йдеться про те, що в проєкті та запропонованих нормах міститься багато цінного матеріалу щодо, зокрема, турботи про фізичне здоров’я, психічну гігієну чи розпізнавання загроз. І тут цитата: «Водночас з’являються питання, які порушують провідну роль подружжя та сім’ї в суспільному житті». Катажина Любнауер заявила, що, на її думку, ця позиція Католицької церкви не є «надто мудрою».
Звернімо увагу: там немає жодних аргументів і жодних конкретних посилань на записи нової навчальної програми. Вона зараз перебуває на етапі консультацій, тому що ми оновили попередню програму, яка почала діяти минулого року. Ми зробили це тому, що дослухалися до зауважень тих, хто вже мав можливість уважніше з нею ознайомитися.
Що змінилося? Зокрема, додано питання, пов’язані з гігієною ротової порожнини. Раніше ця тема губилася серед загальної гігієни. А нині 80% дітей мають проблеми з карієсом, тому цей аспект було посилено. Також було посилено блок, присвячений неврологічним захворюванням, наприклад епілепсії, а також інсультів. Щоб діти знали, як поводитися, якщо бачать людину з нападом епілепсії, але також щоб реагували, якщо в когось із дідусів, бабусь чи батьків з’являються симптоми, які можуть свідчити про інсульт.
Крім того, ми посилили тему багатодітних сімей. Було підкреслено позитивні сторони, а також особливості життя в багатодітній родині, чому така родина є цінністю. Ми усвідомлюємо виклики, пов’язані, зокрема, з демографічною ситуацією.
З усією повагою, ми могли розмовляти з Католицькою церквою. Ми це робили, коли обговорювали уроки релігії. Однак ми не будемо узгоджувати з Костелом навчальні програми з усіх шкільних предметів. Зараз у межах «Компасу майбутнього» ми змінювали програми з усіх предметів у початковій школі.
«Компас майбутнього» почне діяти з 1 вересня у перших і четвертих класах та в дитячих садках. І ми також не погоджували це з Католицькою церквою. Поділ Церкви і держави означає, зокрема, те, що питання освіти вирішує Міністерство національної освіти. У цьому напрямі воно співпрацює з експертами Інституту освітніх досліджень (IBE), а питання віри вирішує Католицька церква.
PR1/Д.Ю.