ЧИ/Я ІНФОРМАЦІЯ. Антиукраїнські наративи останніх тижнів у Польщі

Про антиукраїнську пропаганду останніх тижнів у Польщі розповідає експертка фактчекінгової організації Demagog Вікторія Калус і пояснює, як маніпулятори використовують емоції, повторення старих фейків і соціальні мережі для впливу на громадську думку, - у передачі Сніжани Чернюк "Чи/я інформація".

Ілюстративне фото

CC0 Public Domain

Аналітикиня польської фактчекінгової організації Demagog Вікторія Калус пояснює, як працюють сучасні інформаційні маніпуляції та чому російська дезінформація постійно повертається до вже відомих наративів.

За її словами, тепер росіяни використовують одну й ту саму схему: неправдиві повідомлення спершу з'являються на маловідомих ресурсах, а згодом поширюються соціальними мережами та зрештою потрапляють у широкий інформаційний простір.

Експертка згадує приклади антиукраїнської пропаганди останніх тижнів у польському сегменту інтернету. Низка дезіеформаційних наративів пов'язані з польсько-українською кризою навколо скасування ордена Білого Орла. А водночас вкотре поширювалися твердження про нібито «роззброєння Польщі» через військову допомогу Україні та міфи про «американські біолабораторії» в Україні. 

Окрему увагу Вікторія Калус приділяє ролі соціальних мереж, блогерів і мемів у формуванні громадської думки. Вона зазначає, що навіть сатиричний чи жартівливий контент нерідко сприймається аудиторією як достовірна інформація, особливо якщо він апелює до сильних емоцій. За словами аналітикині, маніпулятори часто використовують окремі слова, фотографії або вирвані з контексту факти, щоб змінити сприйняття повідомлення. Водночас вона наголошує, що не кожен емоційний допис є дезінформацією, тому важливо відрізняти сатиру від свідомого введення аудиторії в оману.

Експертка радить у разі сумнівів перевіряти інформацію за допомогою авторитетних медіа, інформаційних агентств та фактчекінгових організацій, зокрема Demagog.

Якщо ж ми стикаємося з проявами ненависті або дискримінації в реальному житті, Віторія Калус рекомендує звертатися до поліції, адже не лише мешканці Польщі мають право в цій країні на безпеку. Якщо ситуація не становить загрози й розпочалася дискусія, то експертка радить, попри все, уникати емоцій, вести спокійну розмову, опиратися на факти та уникати емоційної конфронтації.

Запрошую послухати розмову в доданому файлі або в подкастах.

Сніжана Чернюк