Упродовж липня Росія помітно активізувала військову діяльність поблизу польських кордонів. Польські винищувачі кілька разів піднімалися на перехоплення російських літаків над Балтійським морем. За даними польської сторони, російські винищувачі стежили за навчаннями з протиповітряної оборони. А проти ночі 30 липня під час масованої атаки по Україні російська крилата ракета Х-101 перетнула польський повітряний кордон і впала в Люблінському воєводстві. Наскільки Росія свідомо випробовує реакцію Польщі та НАТО, що стоїть за активністю російської авіації біля польського узбережжя? Аналітик у сфері військової безпеки Томаш Бадовський в ефірі Польського радіо 24 в програмі «Кафе Армія» зазначив, що такі ситуації можуть повторюватися, адже Росія намагається виявити слабкі місця в системах оборони та процедурах реагування.
«Ми й надалі перебуваємо в умовах когнітивної та інформаційної війни. Росіяни намагатимуться порушувати наш повітряний простір, тестуватимуть нашу протиповітряну оборону та системи реагування на подібні ситуації. Вони також перевірятимуть, наскільки ефективно працюють наші системи реагування, і намагатимуться знайти їхні слабкі місця», — каже Томаш Бадовський.
На думку Кшиштофа Яворського з Інституту безпеки та міжнародного розвитку, російська стратегія значно ширша за військову розвідку. Москва одночасно перевіряє швидкість реакції, намагається виснажувати ресурси Заходу та поступово формувати у європейських суспільствах відчуття втоми від війни.
«Росіяни намагаються досягати своїх цілей одразу на кількох рівнях. Один із них — досить прагматичний: вони спостерігають за нашою реакцією, вивчають, як працюють наші процедури, наскільки швидко ми реагуємо і де потенційно можуть виникати певні прогалини. Другий аспект — це спроба виснажити ресурси та рішучість Заходу. Сюди належать усі види гібридних дій: диверсії, кібератаки, інформаційні операції та кампанії з дезінформації», — каже Кшиштоф Яворський
При цьому Кремль, за його оцінкою, намагається не перейти межу, яка могла б викликати масштабну консолідацію НАТО.
«Росія намагається діяти таким чином, щоб, з одного боку, не спричинити надмірної мобілізації з нашого боку. Її дії мають бути достатньо відчутними, щоб залякувати, але водночас не настільки очевидними і загрозливими, щоб викликати протилежний ефект — посилення готовності до протидії», — вважає Кшиштоф Яворський.
Своєю чергою, військовий аналітик Томаш Бадовський пов’язує можливість нових провокацій і з розвитком ситуації на фронті в Україні:
«Чим складнішою буде для Путіна ситуація на українському фронті, тим більше він може намагатися здійснити певну провокацію проти НАТО. Путіну це потрібно для внутрішньої аудиторії — щоб сказати: те, що у нас не виходить, що ми програємо, що у нас немає пального на заправках, — це провина Заходу, і саме тому ми повинні продовжувати боротьбу».
Тепер питання в іншому, наскільки переконливо Польща може продемонструвати готовність реагувати. Кшиштоф Яворський наголошує, що справжнє стримування полягає не стільки в покаранні, скільки у переконанні противника, що його дії не дадуть результату.
«Другий спосіб, і він є більш ефективним, — це створення у потенційного агресора переконання, що його дії не дозволять досягти поставлених цілей. Тут ідеться не про те, щоб налякати агресора можливою відповіддю, а про те, щоб переконати його, що результату він все одно не отримає. Навіть якщо ти витратиш ресурси, піднімеш армію, проведеш операцію, — мети ти не досягнеш», — зазначає Кшиштоф Яворський.
Окремою темою залишається європейська протиракетна оборона. Польща вже розвиває власну багаторівневу систему в межах програм Wisła, Narew та Pilica+, водночас, з огляду на наявні військові спроможності, експерт Томаш Бадовський не вважає, що Польщі необхідно терміново долучатися до нової антибалістичної коаліції, тим більше що поки незрозуміло, до якого результату вона зрештою приведе. Він також нагадав про німецьку ініціативу зі створення європейської протиракетної «парасольки», яка кілька років тому зрештою фактично згасла.
«Якщо дивитися ширше, у контексті розбудови оборонних спроможностей Європи як цілого, зміцнення її позицій на міжнародній арені та розвитку оборонного потенціалу Європи як континенту, — то якщо Польща хоче відігравати в Європі помітну роль і мати можливість впливати на рішення, було б добре бути присутніми в цьому процесі. Навіть хоча б як спостерігачі, щоб нас не залишали осторонь цієї дискусії», — наголошує Томаш Бадовський.
Експерт Кшиштоф Яворський з Інституту безпеки та міжнародного розвитку вважає, що Польщі варто бути активнішою і на промисловому рівні, навіть якщо не всі європейські оборонні ініціативи виявляться успішними.
«Гадаю, що в цьому випадку справді варто проявити ініціативу та піти на певний ризик, адже для Польщі це може бути вигідно. Адже може виявитися, що приєднання до однієї з багатьох подібних ініціатив дасть позитивний результат. Частина з них завершується певними успіхами, а частина поступово втрачає динаміку. Водночас Польща сьогодні є достатньо значною та економічно спроможною державою, щоб піти на такий крок», — сказав Кшиштоф Яворський.
Матеріал можна прослухати у прикріпленому аудіофайлі
PR24/ВМ