Українська Служба
Додати як бажане джерело в Google

Додайте нас до пріоритетних джерел у Google, щоб наші новини відображалися у Вас на початку результатів пошуку.

Латвія: суспільство може порозумітися під час живої зустрічі, очі в очі

19.08.2026 16:20
Про специфіку латвійського інформаційного простору, про російську дезінформацію, спрямовану проти Латвії й зусилля латвійської влади з інтеграції суспільства та навчання медіаграмотності розповіла (у рамках спільного проєкту з журналістом білоруської служби Польського радіо для закордону Едуардом Жолудем) Ґунта Слоґа, директорка Балтійського центру розвитку ЗМІ в Ризі, — для передачі Сніжани Чернюк «Чи/я інформація».
Аудіо
  • Про специфіку латвійського інформаційного простору, про російську дезінформацію, спрямовану проти Латвії й зусилля латвійської влади з інтеграції суспільства та навчання медіаграмотності розповіла (у рамках спільного проєкту з журналістом білоруської служби Польського радіо для закордону Едуардом Жолудем) Ґунта Слоґа, директорка Балтійського центру
, 12  2026 .    .  ,     ,  ,       .
Рига, 12 серпня 2026 р. Балтійський центр розвитку ЗМІ. Ґунта Слоґа, директорка Балтійського центру розвитку ЗМІ, Едуард Жолуд, журналіст білоруської служби Польського радіо для закордону.ПРдУ/С.Ч.

Ґунта Слоґа, директорка Балтійського центру розвитку ЗМІ в Ризі, говорить, що російські інформаційні кампанії в Латвії спрямовані не лише на російськомовну частину громадян і не громадян, а на суспільство загалом. Серед поширюваних наративів — твердження про економічну неспроможність Латвії, її нібито відставання від решти Європи та спроби залякати населення війною і безпілотниками. Особливо вразливими до російської дезінформації Ґунта Слоґа, директорка Балтійського центру розвитку ЗМІ в Ризі, називає старші покоління російськомовних мешканців, які часто користуються інформаційними джерелами російською мовою. Однак вона оцінює, що російськомовне населення неоднорідне, тож не можна його автоматично ототожнювати з прихильниками Кремля.

Після початку повномасштабної війни Латвія заблокувала російські пропагандистські телеканали та інтернет-ресурси, обмежила російськомовний контент у суспільному мовленні та проводить надзвичайно важливу реформу освіти, яка передбачає перехід шкіл на латиську мову навчання.

Утім державна політика значною мірою побудована на вимогах та обмеженнях, тоді як російськомовній частині суспільства бракує позитивної мотивації для переходу на латиську мову й воно, на думку Ґунти Слоґи, потребує власного інформаційного простору, альтернативного до інформації з Кремля. Особливо це помітно у східних регіонах, зокрема в Латгалії, де економічні проблеми, на думку співрозмовниці, посилюють вразливість населення до інформаційного впливу. 

Для протистояння дезінформації, особливо в світі Ші й алгоритмів соцмереж, необхідно не лише обмежувати пропаганду, а й створювати можливості для прямого спілкування та формування локальних спільнот,  наголошує Ґунта Слоґа.

Такими інструментами в Латвії стали Media Labs і Media Clubs — зустрічі переважно для старших людей, під час яких учасники не безпосередньо вивчають російську пропаганду, а вчаться розуміти, як створюються та поширюються факти й інформація. 

Ґунта Слоґа вважає, що в умовах дедалі більшої поляризації суспільства саме живий діалог може бути ефективнішим за кампанії в соціальних мережах. 

Запрошую послухати розмову в доданому звуковому файлі або в подкастах.

Сніжана Чернюк