Однією з найсерйозніших новин стало затримання Центральним бюро боротьби з кіберзлочинністю 23-річного жителя Люблінського воєводства, якого підозрюють у підготовці замаху на польських політиків. Правоохоронці звернули увагу на його допис у телеграмі, опублікований у публічній групі, присвяченій вогнепальній зброї. У ньому чоловік закликав до ліквідації великої кількості людей і запитував про можливість організації скоординованого нападу на провідних польських політиків.
Під час обшуку правоохоронці вилучили комп’ютерну техніку та телефони підозрюваного. Їх аналіз має допомогти встановити, чи був допис лише проявом радикальної поведінки в Інтернеті, чи за ним стояли реальні наміри та контакти з іншими особами. Служби також перевірятимуть можливі зв’язки чоловіка з воєнізованими або політичними середовищами та не виключають перевірки версії про можливий вплив іноземних спецслужб.
Сам підозрюваний визнав, що опублікував допис, але пояснив це «дурістю». Водночас прокуратура висунула йому серйозні обвинувачення, зокрема у діях, спрямованих на створення умов для підготовки тяжких злочинів, публічному заклику до злочину та інших правопорушеннях. Під час обшуку в нього також виявили марихуану, через що додалося обвинувачення у зберіганні наркотичних засобів. Чоловіка взяли під арешт, а йому загрожує до 20 років ув’язнення.
Ця справа привернула особливу увагу через те, що потенційною мішенню називали не одну конкретну особу, а представників провідних політичних сил. Експерти наголошують, що це може свідчити про системний характер радикалізації. Для правоохоронців важливим фактором стало й те, що погрози були опубліковані саме в середовищі, пов’язаному зі зброєю. У таких випадках спецслужби змушені реагувати ще до того, як з’являться докази безпосередньої підготовки нападу.
Паралельно в Польщі триває чергова кримінальна справа проти євродепутата Ґжеґожа Брауна. Прокуратура висунула йому чотири нові обвинувачення. Серед них — крадіжка українського та європейського прапорів, знищення виставки в польському парламенті, а також висловлювання, які прокуратура вважає наклепницькими щодо Музею історії польських євреїв та організацій, залучених до акції «Жонкіле».
Браун відмовився давати пояснення. За окремими епізодами йому може загрожувати до восьми років позбавлення волі. Його справа є ще одним прикладом того, наскільки гострими залишаються політичні конфлікти навколо історичної пам’яті, польсько-українських відносин, єврейської історії та питань ідентичності.
На цьому тлі дедалі помітнішою проблемою стає ставлення частини польського суспільства до українців. За словами соціолога Рафала Панковського, асоціація «Ніколи більше» щодня отримує повідомлення про випадки агресії щодо українців у Польщі. Йдеться як про словесні напади, так і про фізичну агресію. За оцінкою експерта, проблема вже не виглядає як сукупність окремих маргінальних випадків, а поступово набуває характеру ширшої суспільної тенденції.
Дані моніторингу Res Futura також свідчать про значну кількість негативного контенту щодо українців у польському інтернеті. За наведеними результатами, у липні близько половини коментарів на цю тему мали негативний або ворожий характер. Водночас аналітики зафіксували й певне зростання кількості повідомлень, у яких українців захищають. Частка таких коментарів, за їхніми даними, зросла приблизно з 0,6% до майже 6%.
Цікаво, що сама тематика дискусій також змінюється. Якщо раніше польські соціальні мережі значною мірою обговорювали безпосередньо війну Росії проти України, то тепер дедалі більше уваги приділяється саме польсько-українським відносинам та присутності українців у Польщі. Це створює сприятливе середовище для поширення маніпуляцій, стереотипів та націоналістичної риторики.
Водночас польське суспільство не є одностайним у питанні того, наскільки ефективно держава протидіє агресії та мові ненависті. За опитуванням United Surveys by IBRiS для Wirtualna Polska, 50,6% респондентів вважають, що поліція, суди та політики належним чином реагують на напади й мову ненависті щодо українців. 35,4% оцінюють реакцію державних інституцій негативно, а ще 14% не визначилися. Опитування проводилося 7–9 серпня серед 1000 осіб.
Ще одним подразником у польсько-українських відносинах залишається історична пам’ять. Мер Кошаліна Томаш Собєрай звернувся до мера Івано-Франківська Руслана Марцінківа із різкою критикою дій, які, на думку польської сторони, можуть сприйматися як героїзація ОУН, УПА та Степана Бандери. Приводом стало звернення місцевого осередку польської партії Nowa Nadzieja, який закликав владу Кошаліна відреагувати на українську політику пам’яті.
У листі польський мер згадав про жертв злочинів ОУН та УПА й наголосив, що їхня пам’ять не повинна замовчуватися. Особливу вагу ця тема має для Кошаліна, оскільки після Другої світової війни до міста переселилися поляки з колишніх східних територій Польщі, зокрема з Волині та Східної Галичини.
Питання може мати й практичні наслідки. Міська рада Кошаліна має розглянути можливість подальшої долі партнерських відносин з Івано-Франківськом. Таким чином, історична суперечка поступово виходить за межі публічної дискусії та може вплинути на відносини між двома містами.
Ще одна історія, яка має міжнародний вимір, пов’язана зі справою Nord Stream. 19 серпня в хорватській Пулі затримали громадянина України Володимира Журовльова, якого Німеччина підозрює у причетності до підриву газопроводів у Балтійському морі. Раніше його вже затримували в Польщі, однак у жовтні 2025 року польський суд відмовив Німеччині в екстрадиції та скасував арешт.
Польський суд тоді підкреслив, що не встановлював винуватість чи невинуватість Журовльова, а лише оцінював юридичні підстави для виконання європейського ордера на арешт. Суд дійшов висновку, що німецька сторона надала недостатньо конкретних матеріалів для його видачі.
Проте польське рішення не означало автоматичного припинення дії європейського ордера в інших країнах ЄС. Саме тому після поїздки Журовльова до Хорватії ситуація фактично почалася заново. Тепер питання його можливої екстрадиції до Німеччини має вирішити хорватський суд.
Ця справа особливо цікава з юридичного погляду, оскільки суди різних держав ЄС можуть по-різному оцінювати аналогічні обставини. У справі іншого українця, якого Німеччина також підозрює у причетності до операції проти Nord Stream, італійські суди врешті дозволили екстрадицію. Водночас польський суд у справі Журовльова ухвалив протилежне рішення.
На цьому тлі показовою стала позиція прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска. Він заявив, що Німеччина, на його думку, не повинна переслідувати українця, якщо йдеться про дії, які могли бути спрямовані проти російського воєнного потенціалу. Туск також назвав сам факт будівництва Nord Stream стратегічною помилкою Німеччини.
Усі ці історії мають різний характер, однак разом вони демонструють спільну тенденцію. Польща одночасно стикається з проблемами політичної радикалізації, мовою ненависті, суперечками довкола історичної пам’яті та складними юридичними наслідками війни Росії проти України. При цьому польсько-українські відносини залишаються важливою частиною майже кожної з цих дискусій.
Водночас на тлі політичних конфліктів є й приклади зовсім іншого характеру. Польське радіо долучилося до акції «М’яч для Харкова», яку започаткувала фундація Humanosh. Організатори збирають спортивний інвентар для українських дітей у Харкові — футбольні, баскетбольні, волейбольні та регбійні м’ячі, воротарські рукавички, спортивну форму та взуття.
Ініціатива виникла після поїздки представників фундації до Харкова. За словами її президента Пйотра Скопця, попри війну та російські обстріли, діти прагнуть зберігати звичайне життя й продовжують займатися спортом. Саме тому організатори хочуть забезпечити їх базовим спортивним інвентарем.
Збір триватиме до 11 вересня 2026 року. Допомогу можна передати до офісу Fundacja Humanosh у Варшаві або до офісу Польського радіо. На тлі складних політичних і суспільних відносин така ініціатива демонструє іншу сторону польсько-українського зв’язку — не конфліктну, а людську та солідарну.
25:00 0082942D.mp3 Польща: замах на політиків, нові звинувачення Брауну, Nord Stream та зростання напруги довкола українців
Володимир Гарматюк