Тренінги реагування відбуваються в рамках проєкту «Академія охорони населення та цивільної оборони». Це загальноосвітня програма, що була запроваджена у зв'язку з однойменним законом. Вона має на меті допомогти громадянам здобути практичні навички, пов'язані із безпекою, та підготувати їх до кризових ситуацій. Завданням академії є передача знань, зокрема, про правила поведінки в ситуаціях небезпеки, про те, як правильно надати самодопомогу та взаємодопомогу, а також про підготовку дому й родини до різних кризових сценаріїв.
— Ми живемо в дуже небезпечні часи — говорить міністр внутрішніх справ Марцін Кервінський. Нас вирвали з такого комфорту, бо ще 10 років тому ніхто з нас не припускав, що за нашим східним кордоном буде повномасштабний збройний конфлікт, що в Польщі може бути реальна загроза ракетами, які летять у напрямку України, що може бути загроза гібридними, терористичними діями. Ми виходимо з цієї зони комфорту, будуємо таку популяційну стійкість, інвестуємо в наші служби, інвестуємо в знання нашого суспільства, і такі тренінги, такі навчання будуть повторюватися — зазначає Кервінський.
Програма тренінгів реагування поділена тематично: щомісяця служби з'являються на масових заходах та висвітлюють узгоджену тематику. Вона розпочала діяти у травні, до сьогодні тренінги відбулися, зокрема, про базову цивільну охорону, першу медичну допомогу, попереджувальні повідомлення та джерела інформації. У серпні тренінги стосувалися евакуаційної валізки, евакуації та сховищ.
— Наша евакуаційна валізка повинна були підлаштована під наші потреби, але деякі базові речі там повинні з'явитись — говорить медичний рятівник з Групи Допомоги Гуманітарної, Польського Червоного Хреста Павел Красович. Документи, найважливіші, тобто нотаріальні акти, наші особисті документи, гроші. Медичні документи — це теж дуже важливо. У момент, коли треба евакуюватися, ці медичні документи дозволяють потім далі функціонувати. До рюкзака слід взяти також якісь альтернативні джерела освітлення, тобто різного роду ліхтарики, повербанки для заряджання телефону. Ми живемо в XXI столітті, тож без телефону складно буде. Їжа, вода, засоби особистої гігієни, які можна використати багатьма способами. Уявіть собі, що раптом у половині міста немає світла, бо сталася потужна аварія, і цього світла не буде два, п'ять, шість днів і тоді такий рюкзак нам знадобиться. Ми мусимо виїхати з цього будинку, бо ми не зможемо функціонувати, бо не працюватиме електрика передусім, а також каналізація, бо все це тримається на електриці, тож нам треба кудись перебратися. Добре, якщо в нас буде місце, де ми зможемо бути цей час. Але якщо на нас чекає подорож, така, яка спіткала українців у момент вибуху повномасштабної війни, тоді основні речі ми мусимо мати при собі. Такий рюкзак має бути підготовлений — наголошує Красович.
Під час серпневих тренінгів із реагування увагу також приділили укриттям та безпечній евакуації. Якщо йдеться про бомбосховища в Польщі, перевірити, де розташоване найближче укриття, можна за допомогою програми «Де сховатися». У застосунку доступні понад 83 тисячі об’єктів. На мапі можна знайти найближчі паркінги, підземні переходи чи підвали в житлових будинках. Як зазначають автори програми, не всі об’єкти забезпечують найвищий рівень захисту, а частина з них може бути лише тимчасовим укриттям.
Коли ж ідеться про евакуацію, влада Польщі рекомендує не зволікати з нею у разі виникнення безпосередньої загрози життю чи здоров’ю. У разі оголошення евакуації потрібно дотримуватися вказівок служб та стежити за офіційними повідомленнями. За можливості варто допомогти сусідам і повідомити близьким, куди та яким способом ви евакуюєтеся. В серпні підчас тренінгів реагування також служби навчали як які є сигнали повітряної тривоги та як їх відрізняти.
— У Польщі розрізняють лише два типи сигналів тривоги — говорить молодший капітан Адріан Вирвиш із Міської комендатури Державної пожежної служби в Любліні. Перший — це модульований сигнал, який триває три хвилини й означає оголошення загрози. Другий сигнал — це постійний сигнал, триває три хвилини й означає відбій тривоги. Насамперед потрібно зберігати спокій. Потріьно намагатись отримати інформацію через інтернет-медіа, через телебачення, через радіо, через регіональну систему оповіщення й чекати на подальші вказівки служб. Найважливіше — це збереження спокою та здорового глузду. Насамперед ми шукаємо інформацію, на основі якої можемо вирішити, чи потрібно евакуюватися - підкреслює молодший капітан Адріан Вирвиш.
Минулого тижня в Любліні також був презентований Пункт Міської Організації Цивільної Стійкості. Це місце, де під час кризи надаватиметься допомога різного характеру. Йдеться, зокрема, про доступ до електроенергії, інтернету, засобів масової інформації чи психологічної допомоги. Пункт був створений за зразком Пунктів незламності в рамках співпраці міста Любліна з Рівним. Це перша така ініціатива в Польщі. До кінця року місто планує організувати 10 таких місць, а загалом у Любліні їх буде 28, тобто в кожному районі.
— Ми хочемо показати мешканцям нову річ, яка буде для них у ситуації тривалих перебоїв у постачанні електроенергії, абож навіть підчас воєнного стану, війни, але передусім коли нам бракуватиме електрики — говорить заступник директора Відділу безпеки мешканців та кризового управління мерії Любліна Даріуш Кшиштофік. Мова йди про пункт організації міської цивільної стійкості призначений для мешканців не тільки Любліна, а й для осіб, які саме в цей момент перебувають на території міста. Цього пункту ми на щодень не побачимо. На щодень це — школа. Він буде розгортатися приблизно протягом трьох годин, коли є така потреба. Тобто не тоді, коли енергетики роблять ремонт і на 2-3 години вимикають світло, а тоді, коли відбувається щось погане в енергетичній системі і світла не буде 24 години, 48 або й довше. Тут ми знайдемо електрику, бо ця будівля буде енергетично незалежною. Насамперед ми завжди знайдемо тут інтернет, бо це буде супутниковий інтернет. Ми завжди зможемо прийти й поговорити з психологом. Можна буде прийти й поговорити з фахівцем із соціальної опіки. Ми зможемо зайти в інтернет, попрацювати, подивитися, не знаю, написати комусь листа, бо є така потреба з боку родини, або, як я вже кілька разів казав, оплатити кредитний внесок, бо саме в цей момент термін вийшов. Приблизно такий буде діапазон функціонування такого пункту — зазначає Кшиштофік.
Пункт Міської Організації Цивільної Стійкості буде складатися із семи основних сегментів: зали очікування, кімнати для дітей, кабінету психолога, мультимедійно-інтернет-простору, кабінету Міського центру допомоги сім'ї, зали для заряджання мобільних телефонів, простору відпочинку.
— Ми реалізуємо проєкт «Вогне- і Водостійкі — співпраця служб цивільного захисту Любліна та Рівного» — говорить заступник директора Відділу безпеки мешканців та кризового управління мерії Любліна Даріуш Кшиштофік. У задумах цього проєкту такого пункту не було. Це вийшло випадково, під час зустрічей, розмов. Виявилося, що в них є щось подібне. Ми зацікавилися, як це виглядає, як це функціонує, і на основі їхнього досвіду придумали, як це можна зробити в нас. Тобто це не калька один в один, а адаптовано до наших можливостей, до нашої ситуації й до того, що ми можемо зробити. Це страховий поліс. Ще раз кажу, ми йдемо тут на крок уперед. Якщо хтось має квартиру і йде її застрахувати, то це нікого не лякає. Якщо хтось страхує своє життя, це нікого не лякає. Це саме страховий поліс. Ми готуємося, бо така наша роль, — щоб у ситуації, коли, не дай Боже, дійде до кризи, ми не були здивовані, щоб нам тоді не довелося щось вигадувати, придумувати, а просто: «ага, у нас є такі об'єкти, у нас є такі процедури, панове, рушаємо». Якщо електрики не буде в Любліні, то її не буде й деінде. Бувають ситуації, коли, можливо, доведеться виїхати, але в більшості випадків ми залишаємося тут, бо саме тут ми зробимо так, щоб було безпечно — говорить Кшиштофік.
Тренінги з реагування, які організовують у рамках проєкту «Академія охорони населення та цивільної оборони», триватимуть до кінця 2026 року. У вересні темою буде безпека вдома, у школі та на робочому місці, у жовтні — інформаційна безпека, у листопаді — як діяти під час тривалої відсутності електроенергії, а в грудні — як створити довготривалі запаси продуктів харчування, які дозволять функціонувати протягом 72 годин.
Підготувала Інна Ясніцька