35 річницю Дня незалежності України гучно відзначали українці й поляки разом на одній із центральних площ Варшави — на Замковій площі. На Польському радіо для України була спеціальна ранкова програма, увечері Українська служба Польського радіо для закордону також мала святкові програми. А водночас річниця — час поміркувати про підсумки, звірити годинники, скоординувати погляди про те, яким було наше вчора, яким є сьогодні, й куди прямуємо.
Фонд «Instytut Euro-Atlantycki», який підтримує громадські ініціативи та інтегрує голоси громадських діячів і експертів, провів дебати «Польща та Україна — 35 років спільної історії, виклики та питання про майбутнє».
У дискусії взяли участь Вінічук Анастасія, психологиня, громадська діячка та членкиня правління фонду «Terytorium kobiet», волонтер Миколай Воронін з Євромайдану-Варшава та Якуб Войтунь, польський юрист, волонтер і громадський діяч. Зустріч модерував організатор Томаш Коссаковський.
Оскільки йшлося про певні підсумки 35 років, то погляди учасників дискусії виразно різнилися з цілком логічної різниці у віці. Двоє старших учасників були свідками й учасниками здобуття Україною незалежності, самі брали участь у польсько-українських процесах співпраці й інтеграції, а двоє молодших народилися вже в державі Україна й долучилися до цих процесів практично в роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Томаш Коссаковський нагадав, що саме Польща першою у світі офіційно визнала незалежність України, одразу на другий день після того, як в Україні відбувся референдум. Він з ностальгією згадав мирні часи відзначення 20-річчя польсько-українських відносин, у якому фонд брав участь.
Якуб Войтунь зазначив, що сам факт, що Україні вдалося збудувати державу, громадянське суспільство, добудувати націю, є важливим, оскільки в 1991 році все було далеко не таким очевидним, як здається сьогодні. Він із жалем визнав, що українці не можуть зрозуміти, наскільки чутливою є тема Волині для українців, а водночас поляки виявляють незрілість у міжнародних стосунках, коли «або люблять, або ненавидять», не враховуючи усього спектру складнощів у міжнародних стосунках. Він пожартував, що Польща випередила Канаду з визнанням України «на сантиметри» та зазначив, що у міжнародних економічних відносинах важливо бачити теж людські стосунки, а не лише мову цифр.
Микола Воронін нагадав, що організація постала у 2013 році. І коли у Києві став Євромайдан, то у Варшаві перші особи також вишли на протест. Він нагадав, що тоді протести відбувалися під посольством України, проти влади Януковича, а не Росії, де зазвичай в останні роки відбуваються протести.
І сама організація є власне вираженим прагненням України до євроінтеграції. Він нагадав, що Євромайдан, серед іншого, популяризував ідею вступу Україн до ЄС, що також було не очевидним, враховуючи радянську свідомість і ще й прагнення частини громадян України до СНГ. Як уродженець Маріупольщини, він нагадав, що раніше велика частина громадян зі сходу України їздила на заробітки до Росії. А після 2013 році лише почали змінювати погляди.
Анастасія Вінічук суголосно з оцінкою Якуба Войтуня зазначила, що держава Україна існує на завдяки, а всупереч. Вона зазначила, що повномасштабний напад росіян змусив українців і поляків справді глибше пізнавати одне одного, а українцям також будувати справді тісні відносини з країнами, які їх прийняли. Вона оцінила, що кожна антиукраїнська акція викликає у Польщі також реакцію, тобто хвилю підтримки від поляків.
В обговоренні прозвучали теми також спільного польсько-українського минулого, спільних транскордонних проєктів і Тримор’я. Згадувалися практики впровадження в публічний простір ідей, які потім ставали загальновизнаними, зокрема й культурних, спільних польсько-українських.
Після дискусії громадський активіст Ернест Сулеманов розповів про свої враження від дискусії.
У підсумках Анастасія Вінічук нагадала, що в усіх польсько-українських процесах треба пам’ятати про молоде покоління, що ми перекажемо які засоби передамо молодим, яким належить майбутнє.
Запрошую послухати розмову в доданому звуковому файлі або в подкастах.
Сніжана Чернюк