Цей тиждень у Польщі розпочався з відзначення 87-ї річниці початку Другої світової війни. На Вестерплатте, одному із символічних місць перших боїв, польські політики говорили про уроки вересня 1939 року, безпеку Європи та необхідність підтримки України.
Президент Польщі Кароль Навроцький закликав Німеччину виплатити Польщі військові репарації та заявив про необхідність спорудження в Берліні пам’ятника польським жертвам Другої світової війни. За його словами, кошти від репарацій могли б бути спрямовані на зміцнення польської армії.
Представники уряду Дональда Туска розкритикували таку риторику, наголошуючи, що головна загроза для Польщі сьогодні походить зі сходу. «Наш ворог — Росія, а не Німеччина», — заявила заступниця міністра оборони Магдалена Собковяк-Чернецька. У польському уряді нагадують, що Німеччина сьогодні є союзником Польщі в межах НАТО та підтримує безпеку східного флангу Альянсу.
Прем’єр-міністр Дональд Туск під час пам’ятних заходів на Вестерплатте закликав не повторювати помилок 1939 року і не залишати державу, яка зазнала агресії, саму. Він наголосив на необхідності солідарності з Україною та протидії політиці поступок агресору.
Відкриваючи навчальний рік у Велюні, Туск звернувся передусім до молоді. За його словами, пам’ять про Другу світову війну має бути не лише згадкою про минуле, а уроком для наступних поколінь. Він закликав молодих людей не піддаватися ненависті, зневазі до тих, хто відрізняється від них, і не залишатися байдужими, коли поруч відбувається несправедливість чи насильство.
Тема безпеки цього тижня вийшла далеко за межі історичної пам’яті. Польща разом із Німеччиною та Францією посилила дипломатичну реакцію на російські гібридні дії в Європі. Послів Росії викликали до міністерств закордонних справ після серії інцидентів, які європейські уряди пов’язують із російськими спецслужбами. У Варшаві заявили про необхідність подальшого обмеження діяльності російських дипломатів, посилення контролю за російськими громадянами та перевірок так званого «тіньового флоту» Росії на Балтійському морі.
Особливу увагу польські служби приділяють пожежам на підприємствах у Скаржисько-Кам’янній та Любліні. У випадку підприємства групи WB, яке виробляє компоненти для безпілотників, прокуратура розслідує можливий умисний підпал терористичного характеру, здійснений на замовлення іноземної розвідки. Щодо пожежі на підприємстві JFG Composites у Любліні слідчі поки що розглядають кілька версій, зокрема технічну несправність, необережність та умисний підпал.
Польські урядовці попереджають, що Росія може активізувати диверсійні та інші гібридні операції в Європі. Серед можливих цілей називають оборонні підприємства, критичну інфраструктуру та людей, пов’язаних із безпекою й оборонною промисловістю. Експерти водночас звертають увагу на складність доведення російського сліду в таких операціях та необхідність тіснішої координації європейських спецслужб.
Паралельно в польському інформаційному просторі поширюється дезінформація, пов’язана з останніми інцидентами. За даними експертів NASK, одним із головних наративів є звинувачення українців у причетності до подій у Польщі та Німеччині. Такі повідомлення супроводжуються закликами до депортації українців і мігрантів та розпалюванням ворожнечі. Експерти вважають, що подібні інформаційні кампанії мають на меті послабити підтримку України та створити внутрішні конфлікти в європейських суспільствах.
Ще одним важливим напрямом дискусії стала енергетична безпека. У Варшаві відбулася Baltic Energy Conference 2026, започаткована польським концерном ORLEN. Представники найбільших енергетичних компаній Балтійського регіону обговорювали захист критичної інфраструктури, офшорну вітроенергетику, LNG, газові ринки, водневі технології, уловлювання та зберігання вуглецю, а також малі модульні ядерні реактори.
Колишній прем’єр-міністр Польщі та ексголова Європейського парламенту Єжи Бузек наголосив, що Nord Stream 1 і Nord Stream 2 були не лише енергетичними, а й політичними та безпековими проєктами. За його словами, Європа не повинна повертатися до залежності від російських енергоресурсів. Балтійський регіон, на його думку, може стати одним із ключових енергетичних, промислових і безпекових центрів Європи за умови спільного розвитку інтерконекторів, кабельних мереж, атомної та водневої енергетики й систем захисту критичної інфраструктури.
З початком нового навчального року в Польщі також відбулися зміни в системі освіти. Серед нововведень — обов’язкова освіта про здоров’я, повернення більшої кількості практичних занять та обмеження використання смартфонів у початкових школах. У Міністерстві освіти називають реформу еволюцією, яка має посилити практичні навички учнів, упорядкувати навчальні вимоги та зміцнити роль учителя.
Зміни торкнулися і харчування у шкільних їдальнях. У раціонах має бути більше овочів і фруктів, бобових та інших джерел рослинного білка, один день на тиждень передбачено для риби, двічі на тиждень — м’ясні страви. Вода визначена основним напоєм для учнів. Нові правила також обмежують продукти з високим вмістом цукру, солі та жиру й мають сприяти формуванню здорових харчових звичок у дітей.
Ще одна важлива тема для польської освіти — зростання кількості іноземних учнів. У польських школах навчається майже 250 тисяч дітей з інших країн, що становить близько 5% усіх учнів. Найбільшу групу становлять українці. Водночас дедалі менше іноземних учнів користуються додатковими уроками польської мови, а особливо тривожною тенденцією є різке скорочення кількості учнів-іноземців у випускних класах середніх шкіл.
Таким чином, головними темами тижня для Польщі стали пам’ять про Другу світову війну та її уроки для сучасності, підтримка України, зростання російської гібридної загрози, захист критичної інфраструктури та енергетична незалежність Європи. Водночас значну частину суспільної дискусії займають зміни в освіті, здорове харчування дітей та інтеграція іноземних учнів у польську систему освіти.
IAR/PR/Опрацював Володимир Гарматюк