У середу, 9 вересня, на залізничному переїзді в Сокольниках Сухих неподалік Пшисухи вантажівка зіткнулася з поїздом PKP Intercity, який прямував із Любліна до Щецина. Потяг зійшов із рейок. Загинула одна пасажирка, близько 20 людей отримали поранення, частина з них — тяжкі. За даними поліції, вісьмох постраждалих доправили до лікарень, четверо з них перебували у важкому стані.
Удар був настільки сильним, що локомотив, який рухався зі швидкістю близько 120 кілометрів на годину, піднявся в повітря та розвернувся на 180 градусів. Водій вантажівки заявив, що його засліпило сонце. Через це він, за його словами, не побачив ані червоного сигналу на переїзді, ані потяга.
Аварія стала безпосередньою причиною протесту польських машиністів. Вони почали сповільнювати потяги на залізничних переїздах до 20 кілометрів на годину, вимагаючи підвищення рівня безпеки. Протест вплинув більш ніж на 220 поїздів і спричинив значні затримки залізничного руху по всій Польщі.
Експерти та профспілки закликають посилити контроль за переїздами, збільшити кількість камер і забезпечити невідворотність покарання для водіїв, які ігнорують сигнали світлофорів або знаки STOP. Серед пропозицій — позбавлення водійських прав за особливо небезпечні порушення. Уряд також планує розглянути зміни, які передбачатимуть суворішу відповідальність за порушення правил на залізничних переїздах.
Фахівці наголошують, що самих штрафів недостатньо. Важливо, щоб порушення реально фіксувалися, а покарання неминуче застосовувалося. На польських переїздах уже встановлено тисячі камер, однак автоматично фіксувати порушення можуть лише окремі системи. Експерти вважають, що технологічний контроль необхідно розширювати.
Ще одна проблема — різниця в повноваженнях служб. За проїзд на червоне світло на залізничному переїзді поліція може накласти значно вищий штраф, ніж Залізнична охорона. Профспілка «Солідарність» вимагає уніфікувати ці повноваження. Головна теза залізничників полягає в тому, що безпека переїздів залежить не лише від інфраструктури, а й від поведінки водіїв.
Паралельно Польща готується до можливого посилення російських гібридних дій. Прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що Польща та інші європейські держави мають бути готовими до різних сценаріїв розвитку ситуації, зокрема до російських провокацій і диверсій. За словами прем’єра, польські та українські служби нещодавно разом запобігли потенційно небезпечному інциденту на одному з прикордонних переходів.
Туск також повідомив, що отримав від керівника американської розвідки Джона Реткліффа інформацію про можливі події найближчих місяців. Польські політики наголошують: йдеться не обов’язково про загрозу прямого військового нападу на Польщу, а передусім про гібридні операції, диверсії, саботаж, дезінформацію та вербування людей через інтернет. Особливу увагу Варшава звертає на ситуацію в країнах Балтії, де кількість провокацій останнім часом зростає.
На цьому тлі Польща продовжує підтримувати Україну. Варшава готує новий пакет військової допомоги орієнтовною вартістю 50 мільйонів євро. Йдеться насамперед про техніку, яку польська армія вже виводить з експлуатації або більше не планує використовувати. Водночас польська влада підкреслює, що обсяг допомоги визначається з урахуванням безпеки самої Польщі та потреб її збройних сил.
У Варшаві наголошують, що підтримка України розглядається не лише як допомога сусідній державі, а й як елемент власної безпеки Польщі. Чим більше Україна здатна захищати свою територію та небо, тим менший ризик перенесення війни безпосередньо на територію країн НАТО.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський прибув до Києва, наголосивши на необхідності демонструвати солідарність з Україною саме в момент посилення російських атак. Його візит відбувся на тлі нових ударів по українській столиці. Російські безпілотники атакували Київ, були влучання в об’єкти цивільної інфраструктури, зокрема автозаправні станції. Є загиблі та поранені.
Внаслідок російського обстрілу Краматорська також постраждали десятки людей, були пошкоджені житлові будинки, школа, гуртожиток і медичний центр. У польському Міністерстві закордонних справ вважають, що масштаб російських атак свідчить про відсутність реальної готовності Москви до добросовісних мирних переговорів.
Після візитів американських представників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера до Києва польські політики обережно оцінюють перспективи дипломатичного прориву. Голова Ради з питань співпраці з Україною Павел Коваль не очікує швидкої зміни ситуації на фронті, хоча позитивним сигналом вважає сам факт безпосереднього контакту американських представників із Києвом. У Варшаві водночас наголошують, що дипломатичні зусилля мають продовжуватися, попри російські атаки.
Ще однією важливою темою є головування Ірландії в Раді Європейського Союзу, яке розпочалося 1 липня 2026 року. Дублін визначив три ключові пріоритети: конкурентоспроможність, цінності та безпека. Ірландська сторона наголошує, що ці напрямки тісно пов’язані. Сильна економіка потребує стабільних правил і довіри до інституцій, а сучасна безпека охоплює не лише військову сферу, а й економічну та політичну стійкість.
Представники Ірландії також підкреслюють значення європейських цінностей — демократії, рівності, прав людини та принципу, за яким кордони держав не можуть змінюватися силою. На тлі російської агресії питання європейської оборони стає одним із ключових для ЄС. В Ірландії вважають, що європейські держави мають активніше розвивати власне оборонне виробництво та співпрацювати у сфері безпеки.
Україна в цьому контексті також може стати важливим партнером завдяки досвіду, набутому під час війни, та розвитку власної оборонної промисловості. Українська сторона наголошує на необхідності поглиблювати оборонну співпрацю з європейськими державами, зокрема з Польщею.
Окремою важливою політичною темою стала перемога «Альтернативи для Німеччини» на виборах у федеральній землі Саксонія-Ангальт. За попередніми результатами, партія отримала 43,8 відсотка голосів і 39 із 83 мандатів у земельному парламенті. Самостійної більшості цього результату недостатньо.
Перемога AfD викликала різку реакцію в Польщі. Прем’єр Дональд Туск звинуватив партію в проросійських та антипольських позиціях і розкритикував польських політиків, які позитивно оцінюють німецьких ультраправих.
Експерти пояснюють успіх AfD комплексом причин. Серед них — економічні проблеми, відчуття занедбаності східних регіонів Німеччини, демографічні зміни та ностальгія частини населення за стабільністю часів НДР. Саксонія-Ангальт має сильну промислову базу, однак окремі галузі, зокрема хімічна промисловість, останніми роками зіткнулися з труднощами.
Політологи водночас застерігають: результат AfD у цій федеральній землі не означає автоматичного приходу партії до влади на загальнонаціональному рівні. Для Польщі ж посилення AfD є важливим сигналом, передусім через позицію партії щодо Росії, України та європейської інтеграції.
26:38 0086422F.mp3 ПІДСУМКИ ТИЖНЯ У ПОЛЬЩІ. Аварія на Мазовії, безпека Польщі, підтримка України та успіх AfD: головні події
IAR/PR/Опрацював Володимир Гарматюк