«Катастрофа» — саме так Фрідріх Мерц назвав результати земельних виборів у Німеччині ще до того, як стали відомі остаточні підсумки. У Мекленбурзі-Передній Померанії його ХДС набрав лише 4,9 відсотка голосів і вперше в історії не потрапив до земельного парламенту. Перше місце, як і в Саксонії-Ангальт два тижні тому, дісталося ультраправій «Альтернативі для Німеччини» (AfD). У Берліні перемогу вперше здобула Ліва партія. Християнські демократи посіли друге місце, а AfD здобула більше голосів, посівши третє місце. AfD отримала 38,2% голосів і 32 із 71 мандата — цього недостатньо для самостійного формування уряду.
Водночас інші партії, представлені в земельному парламенті, виключають співпрацю з AfD. У федеральній землі, що межує з Польщею, а також у Берліні найбільш реалістичним наразі виглядає формування лівих коаліцій — за участю соціал-демократів, партії Die Linke та «зелених».
«Це погана новина для Польщі» — так перемогу AfD у Мекленбурзі-Передній Померанії в Німеччині прокоментувала професорка, політологиня з Варшавського університету Рената Меньковська-Норкієне в ефірі Польського радіо 24. Вона зазначила, що посилення ультраправої партії матиме наслідки для Польщі:
«М’яко кажучи, AfD не є партією, яка дружно ставиться до Польщі. Так само ця партія не є прихильною до європейської інтеграції та до Європи в її нинішньому, об’єднаному й солідарному форматі яка реалізує амбітну програму посилення оборонної співпраці та протидії Росії. Це також антиімміграційна, антиукраїнська і значною мірою антипольська партія».
Водночас результати виборів показали проблему не лише для ХДС, а й для традиційних партій загалом. На думку Ренати Меньковської-Норкієне, одна з причин успіху AfD — здатність партії працювати з виборцями поза межами традиційної політичної комунікації.
«Це також питання певної покори і розуміння того, що сьогодні вже не можна займатися політикою лише в кабінетах і за зачиненими дверима. Сьогодні політика робиться зовсім інакше. AfD це зрозуміла. Багато антисистемних партій будують свою комунікацію через алгоритми та соціальні мережі, але водночас і через безпосередній контакт із людьми».
Після кількох невдалих для ХДС виборів посилилися дискусії про політичне майбутнє Фрідріха Мерца. Однак професор Пйотр Мадайчик з Інституту політичних досліджень Польської академії наук не очікує його швидкої заміни.
«Думаю, що цього не станеться. Усі, звичайно, чекали на ці вибори, сподіваючись на трохи кращий результат. Хотілося побачити, чи зможе партія повернути собі втрачені позиції після попередньої поразки. Такий результат, безперечно, посилив тиск на Мерца. Але проти зміни канцлера є один важливий аргумент: потенційний наступник чудово розуміє, у якій надзвичайно складній ситуації він би опинився на цій посаді. Адже наступник так само не матиме впливу ні на ціни на нафту й газ, ні на ситуацію на Близькому Сході, ні на російську війну проти України», — наголосив політолог.
Сам Мерц після виборів заявив, що не збирається залишати посаду і продовжить реформи. За його словами, вони необхідні для розвитку країни. Західні медіа водночас наголошують, що здатність уряду провести обіцяні економічні та соціальні зміни може стати визначальною для подальших позицій канцлера. Проблема в тому, що реформи можуть виявитися непопулярними. Німецька економіка кілька років переживає слабке зростання, і на думку Пйотра Мадайчика, це створює для Мерца подвійний виклик:
«Жодне суспільство, яке тривалий час жило в достатку, не сприйматиме охоче необхідність реформ, особливо якщо вони передбачають скорочення видатків. І навіть якщо німецька економіка, можливо, нарешті почала трохи пожвавлюватися цього року, варто пам’ятати, що вже кілька років вона перебуває в стані застою. Тож навряд чи будь-яке суспільство охоче поставиться до таких змін».
Ще один важливий результат цих виборів — AfD уже не можна розглядати лише як протестну силу, яка отримує голоси невдоволених виборців. Партія вдруге поспіль перемогла на земельних виборах, а її підтримка на загальнонаціональному рівні залишається високою. Пйотр Мадайчик звертає увагу на суперечність: частина виборців, які виступають проти масштабних реформ, підтримує партію, що пропонує досить жорсткі економічні зміни.
«Якщо дивитися суто раціонально, інколи це виглядає як голосування всупереч власним інтересам. Адже курс AfD є більш неоліберальним, зокрема в економічній політиці, а ми говорили про суспільство, яке побоюється реформ. Тож голосування за партію, яка пропонує саме такі зміни, у цьому сенсі суперечить власним інтересам виборців», — каже політолог Пйотр Мадайчик.
Повна аудіоверсія матеріалу — у прикріпленому файлі.
PR24/ В.М.