Один із нападів стався 7 жовтня в Остроленці. За даними прокуратури, 19-річний учень професійно-технічного закладу поранив ножем сімох людей — двох педагогів і п’ятьох учнів, а після виходу зі школи атакував ще двох людей. Наступного дня в початковій школі в Лещидулі-Новінах 15-річний підліток убив 37-річну працівницю закладу та поранив учительку й директора. Суд ухвалив помістити неповнолітнього до спеціального закладу, де з ним працюватимуть, зокрема, судові психіатри.
Директор школи Кшиштоф Охманський, який допоміг затримати нападника, розповів, що спочатку сприйняв його поведінку за жарт. Підліток був у масці й темному одязі, а справжню небезпеку чоловік усвідомив лише тоді, коли побачив, як хлопець завдає ножових ударів учительці. За словами директора, нападник раніше навчався в цій школі й не вирізнявся очевидною агресивністю.
На тлі трагедій поліція почала перевіряти повідомлення про можливі напади в інших навчальних закладах. Зокрема, 13-річного учня з Томашува-Любельського затримали після погроз атакувати однокласників ножем у класному чаті. Міністерство внутрішніх справ і адміністрації Польщі повідомило про залучення понад 24 тисяч поліцейських, перевірку більш як 15 тисяч шкіл і затримання 19 осіб. Водночас влада закликала не поширювати неперевірені повідомлення та негайно передавати правоохоронцям інформацію про реальні загрози.
Однак питання полягає не лише в посиленні охорони. Чому підлітки вдаються до насильства, як на їхню поведінку впливають цькування, ізоляція та радикальний контент в інтернеті — і чи може надмірна увага медіа спровокувати нові випадки наслідування?
Педагогиня та фахівчиня із запобігання суїцидальній поведінці Люцина Кіцінська звертає увагу на незадоволені психологічні потреби молоді — потребу в прийнятті, визнанні та належності до спільноти. Дитина, яка почувається відкинутою однолітками або не знаходить підтримки в родині, може стати вразливою до агресивних ідей та закликів до помсти. Водночас експертка застерігає: широке висвітлення нападів без пояснення, як запобігати насильству й де шукати допомогу, може створювати враження, що такі випадки поширені, та спонукати інших наслідувати побачене.
За словами Кіцінської, батькам варто звертати увагу на зміни в поведінці дітей, їхні висловлювання про однолітків, прояви ненависті й радикальні погляди, а також на те, що відбувається в їхньому цифровому середовищі. Важливо не обмежуватися контролем, а будувати довіру, щоб дитина могла відкрито говорити про власні проблеми та тривожні ситуації, які помічає навколо. Якщо повідомлення чи поведінка викликають підозру, краще звернутися до школи або поліції й дати фахівцям перевірити інформацію, ніж вважати її жартом.
Паралельно в Польщі поновили роботу над законодавчими змінами, спрямованими на протидію мові ненависті та насильству в інтернеті. Сейм 8 жовтня ухвалив поправки до закону про надання послуг електронними засобами зв’язку. Попередню версію законодавчих змін президент Кароль Навроцький ветував у січні, посилаючись на ризики для свободи слова та можливість неконтрольованої цензури. Тепер дискусія про те, як захистити дітей від небезпечного онлайн-контенту, знову опинилася в центрі уваги.
У Міністерстві національної оборони Польщі також перевіряють, чи могла хвиля погроз бути посилена дезінформацією або зовнішнім втручанням. Заступниця міністра Магдалена Собков’як-Чарнецька заявила, що служби досліджують обставини поширення тривожних повідомлень, зокрема за участю Військ кіберпростору. Водночас можливий російський слід залишається припущенням, а не встановленим фактом. Міністр внутрішніх справ Марцін Кєрвінський окремо наголосив, що наразі немає підтверджень ані зв’язку між трьома резонансними випадками, ані існування організованого «челенджу».
На тлі посилених заходів безпеки експерти нагадують і про правила поведінки під час нападу: якщо є можливість, потрібно негайно залишити небезпечне місце; якщо втекти неможливо — зачинитися й забарикадуватися, дотримуватися тиші та повідомити про ситуацію екстрені служби, не наражаючи себе на додаткову небезпеку.
IAR/PR3/УСПР/Володимир Гарматюк