Пошукові роботи розпочалися минулого тижня, у вівторок, у селі Ласків, розташованому приблизно за 20 хвилин їзди від українсько-польського кордону. Українські фахівці шукають масові поховання жертв трагічних подій 10 березня 1944 року. Тоді, за історичними даними в цьому місці загинуло від 320 до 350 осіб. Пошукові роботи на місці проводить меморіально-пошуковий центр «Доля».
"Ми розпочали експедицію в понеділок, а безпосередні дослідження — у вівторок, 6 жовтня. Станом на сьогодні ми ще не виявили масового поховання загиблих українців, які стали жертвами трагічних подій березня 1944 року. Однак пошуки тривають. Нам необхідно обстежити територію кладовища, зокрема ділянки, де, ймовірно, може бути розташоване масове поховання. Ми бачимо, що на території кладовища є старі поховання XIX–XX століть, а також вільні ділянки. За свідченнями та матеріалами, які ми опрацювали, масове поховання може бути саме на одній із цих вільних ділянок", — говорить директор меморіально-пошукового центру «Доля», Святослав Шеремета.
За історичними свідченнями, тут може бути поховано близько 350 українців, які загинули у 1944 році внаслідок дій підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських. Роботи проводить наша експедиційна група за участю представників Львівського університету та спеціалізованого підприємства «Доля», яке займається пошуковими й ексгумаційними роботами. Дослідження відбуваються у штатному режимі під наглядом польського Інституту національної пам’яті та за участю представників відповідних польських установ. Ми відчуваємо повне сприяння й підтримку польської влади, за що дуже вдячні. Це справді прояв взаємодії та солідарності, а також реалізація домовленостей, досягнутих у межах робочої групи з питань історичної пам’яті. Наступну зустріч заплановано на листопад. На території України пошукові роботи та ексгумації вже відбулися в шести місцях. Зараз роботи тривають у Львові. Наскільки мені відомо, минулого тижня завершився один з їхніх етапів. Тема, яка раніше була предметом політичних дискусій, поступово переходить у практичну площину. Робота триває у звичайному робочому режимі, і саме так має бути — посол України в Польщі, Василь Боднар.
"Ми обстежуємо ділянки, де, ймовірно, може розташовуватися масове поховання. Якщо нам вдасться його виявити, ми зафіксуємо це разом із представниками польської сторони. У дослідженнях беруть участь представники польського Інституту національної пам’яті та інших відповідних установ. Після фіксації поховання й отримання необхідних дозволів на ексгумацію ми зможемо продовжити роботи та детально дослідити місце поховання. Після завершення досліджень останки, ймовірно, перепоховають відповідно до християнських традицій і практики, усталеної в українсько-польських відносинах", — говорить директор меморіально-пошукового центру «Доля», Святослав Шеремета.
Українська сторона подала належним чином оформлену заяву на отримання дозволу для проведення археологічних досліджень з метою виявлення поховань. Ми видали відповідний дозвіл у межах своїх повноважень. Нас повідомили про початок робіт, і ми прибули на місце. Зараз відбувається наш другий візит для перевірки перебігу археологічних досліджень. Наразі конкретних результатів, на які очікує українська сторона, ще немає, але це лише питання часу — зазначає керівник Замойського представництва Люблінського воєводського управління охорони пам’яток Віслав Коман..
За даними істориків і спогадами місцевих мешканців, у березні 1944 року, зокрема 10 березня, підрозділи Армії Крайової та Батальйонів хлопських провели пацифікацію села Ласків. Того самого дня трагічні події відбувалися в селі Сагринь, розташоване приблизно за 15 кілометрів звідси. Постраждали також мешканці навколишніх сіл. За даними істориків і результатами проєкту, реалізованого Українським католицьким університетом у Львові за участю українських істориків з України та Польщі, вдалося встановити імена 327 українців, які загинули в Ласкові 10 березня 1944 року. За даними українських істориків із Канади, існує також список, у якому, зазначено понад 350 загиблих. Точну кількість необхідно уточнювати за відповідними джерелами. Є також свідчення, що поховання відбувалося більш ніж через тиждень, а можливо, навіть через два тижні після цих подій. Тіла загиблих українців ховали мешканці сусіднього села Смолигів, які приїхали для цього до Ласкова. За наявними відомостями, не всіх загиблих поховали на місцевому кладовищі. Частину тіл поховали там, а інших загиблих поховали безпосередньо в місцях убивств. Оскільки минуло багато часу й тіла вже розкладалися, їх збирали та ховали там, де знаходили — говорить директор меморіально-пошукового центру «Доля», Святослав Шеремета .
Скажімо відверто: громадську думку формують політики, тоді як історики та фахівці інших галузей забезпечують фактологічну основу. У цьому контексті найкращими експертами й знавцями подій є історики, які формують відповідну джерельну базу, пишуть книжки та допомагають нам зрозуміти минуле на основі власних досліджень. Ми також переконані, що історики й інші фахівці мають приділяти цій темі більше уваги та активніше спілкуватися між собою. Важливо, щоб розбіжності розв’язувалися науковими методами, а не ставали предметом політичних чи публіцистичних суперечок. Ми сподіваємося, що буде сформовано групу істориків, зокрема за участю представників Національної академії наук України. Саме науковці, які професійно досліджують історію, можуть вивчати маловідомі для обох суспільств сторінки минулого та пояснювати, що відбувалося під час Другої світової війни. Йдеться про злочини на Волині, злочини на території сучасної Східної Польщі, спроби примирення, а також про постаті, причетні до трагічних подій нашої спільної історії — посол України в Польщі, Василь Боднар .
Працівники Інституту національної пам’яті беруть участь у цих роботах як спостерігачі. Вони контролюють, зокрема, дотримання археологічних процедур, правильність проведення робіт і ведення документації. Ми вже багато років намагаємося отримувати дозволи на проведення такого типу робіт. Цього року практично більшість з них уже виконано. Йдеться як про пошукові роботи, так і про ексгумації. Нагадаю, що вже відбулося поховання жертв Волинської трагедії із сіл Острівки та Воля Островецька. Наразі ми також готуємося до проведення поховальної церемонії польських військових, останки яких були ексгумовані у Львові, на території колишнього села, яке нині є районом міста — Голоско. Ці роботи надзвичайно важливі для збереження пам’яті про загиблих, а також для вшанування їхньої пам’яті та виявлення належної поваги до жертв злочинів. — говорить речник польського Інституту національної пам’яті, Доктор Рафал Костянський.
Повномасштабна війна Росії проти України, звичайно, обмежує можливості української сторони повноцінно проводити пошукові та ексгумаційні роботи на території Польщі. Однак нам вдалося об’єднати необхідні ресурси й залучити фахівців, щоб організувати цю експедицію саме зараз, коли погодні умови дозволяють проводити дослідження. Користуючись нагодою, хочу ще раз подякувати польській стороні за допомогу в усіх аспектах організації та проведення експедиції. Для нас важливо, щоб ця робота стала ще одним підтвердженням взаємності у співпраці. Не йдеться про цілковиту симетрію кількості місць, де проводять дослідження, адже наразі ми не маємо можливості здійснювати однакову кількість заходів. Водночас це свідчить про відкритість польської сторони, готовність сприяти дослідженням і можливість української сторони проводити пошукові та ексгумаційні роботи в Польщі за наявності необхідних людських і фінансових ресурсів. Ми сподіваємося, що дослідження в Ласкові дадуть конкретні результати. Українська сторона вже надіслала до Інституту національної пам’яті звернення щодо проведення робіт у Сагрині та Перемишлі. Сподіваємося, що за сприятливих обставин отримаємо відповідні дозволи. З огляду на всі особливості організації пошукових та ексгумаційних робіт на території Польщі, ці місця можуть стати наступними локаціями для проведення досліджень — говорить посол України в Польщі, Василь Боднар.
Пошукові роботи в Ласкові триватимуть до кінця цього тижня. Дослідження проводять у межах домовленостей, досягнутих під час роботи українсько-польської робочої групи з питань гідних поховань. Восени 2025 року відбулася перша українська пошуково-ексгумаційна експедиція в Польщі. Роботи проводили в селі Юречкова.
10:41 LASKIW_2026_13_10.mp3 Українська експедиція розпочала пошукові роботи в Польщі. Археологи працюють у селі Ласків Грубешівського повіту. Фахівці шукають масові поховання цивільних українців, які загинули від рук підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських.
Інна Ясніцька