Близько 76% скарг про дезінформацію, зголошених експертами Науково-академічного комп’ютерного центру (NASK), соціальні мережі відхилили у першому півріччі цього року. А це майже 50 тисяч окремих матеріалів. Повністю власники платформ видалили трохи більше ніж 6% шкідливого контенту, а ще близько 17% модерували. Серед випадків, на які платформи не відреагували, були й скоординовані мережі ботів. Чому навіть обґрунтовані скарги залишаються без відповіді, як на цьому заробляють цифрові сервіси та чи зможе нове законодавство змінити ситуацію?
Експертка Центру аналізу дезінформації NASK Ізабела Ярка в ефірі Третього каналу Польського радіо звернула увагу, що, коли користувач повідомляє соціальній мережі про фальшиву публікацію, шахрайську рекламу або відео, створене за допомогою штучного інтелекту, він очікує, що платформа перевірить інформацію та вживе відповідних заходів. Однак на практиці звернення нерідко відхиляють, а сумнівний контент продовжує поширюватися. Проблема полягає не лише в тому, що неправдиві повідомлення залишаються доступними. Соціальні мережі можуть рекомендувати їх іншим користувачам, а отже, сприяти подальшому поширенню маніпуляцій. Особливо небезпечно це під час криз, коли неправдива інформація здатна викликати паніку, загострювати суспільні конфлікти й впливати на поведінку людей. Також складно домогтися видалення матеріалів, для оцінки яких недостатньо прочитати окреме речення або переглянути відео. Потрібно розуміти історичні обставини, політичний контекст і значення конкретних символів чи висловлювань. Навіть якщо аналітики додають до скарги докладні пояснення, це не гарантує результату.
«Кожна платформа має команду модераторів. Ці сервіси не надають прозорих рекомендацій щодо того, який контент потрібно видаляти, модерувати або відхиляти, тому кожен окремий результат може залежати від того, хто саме опрацьовує конкретне повідомлення. Їхні рішення для нас часто непрозорі, адже після подання повідомлень ми нерідко не отримуємо жодної відповіді. Тому і не знаємо, на якому етапі розгляду звернення виникла проблема», — зауважила фахівчиня.
Експертка звертає увагу на суперечність: платформи мають набагато ширший доступ до технічної інформації про своїх користувачів, ніж зовнішні аналітики. Команда NASK працює з відкритими джерелами, використовуючи загальнодоступні та легально отримані дані. Водночас самі платформи можуть бачити технічні ознаки автоматизованої діяльності.
Ще одна проблема — рекламні оголошення, у яких шахраї видають себе за відомі медіа, лікарів або інших експертів. Такі матеріали можуть використовувати репутацію реальних людей та установ, щоб переконати користувачів перейти за посиланням, придбати сумнівний продукт або повірити неправдивій інформації. За словами Ізабели Ярки, подібні кампанії зазвичай складаються не з одного оголошення, а з десятків рекламних матеріалів. Вони можуть бути частиною скоординованої діяльності, а після блокування одного оголошення з’являються інші. Їх виявлення ускладнює і недостатня прозорість рекламних бібліотек. За словами Ярки, бібліотеки реклами Meta можуть оновлюватися із затримкою до 72 годин. Якщо оголошення показують короткими серіями, а після завершення одних запускають інші, аналітики можуть не встигнути виявити кампанію за допомогою доступних інструментів. До того ж платні оголошення безпосередньо приносять дохід платформам.
Обмежені й можливості пошуку за ключовими словами. Навіть коли фахівці вже знають, хто став об’єктом шахрайської кампанії, їм може бути складно знайти всі оголошення, пов’язані з нею. Платформи заявляють, що використовують механізми проактивного виявлення порушень. Проте, як зауважує експертка, фальшивого контенту не стає менше. Навпаки, його кількість може зростати завдяки інструментам штучного інтелекту.
Згенеровані відео, підроблені голоси та зображення реальних людей дають змогу створювати переконливі матеріали, які важко відрізнити від справжніх. У політичному й суспільному контексті такі маніпуляції можуть використовувати для дискредитації людей, поширення неправдивих заяв або до поляризації між різними групами населення.
«Це стосується не лише відносин між поляками й українцями. Неправдиві повідомлення можуть загострювати суперечності й усередині польського суспільства. Алгоритми не лише не видаляють такий контент, а й нерідко додатково просувають його. Тобто люди бачать дезінформацію не тільки тому, що вона доступна, а й тому, що платформи самі рекомендують їм відповідні матеріали», — зазначила Ізабела Ярка.
Ще один важливий аспект — кризові ситуації, під час яких загострюють страх і хаос, тоді вирішальне значення має час реагування, а також випадки, коли повідомлення відхиляють або взагалі залишають без відповіді. Один із ключових інструментів регулювання цифрових платформ у Європейському Союзі — Акт про цифрові послуги (Digital Services Act, DSA). Він встановлює зобов’язання для цифрових сервісів, зокрема щодо прозорості та механізмів реагування на незаконний контент. Однак, як пояснює Ізабела Ярка, для подання ефективної скарги важливо вказати конкретне порушення. Загального твердження, що публікація є дезінформацією, може бути недостатньо. Потрібно обґрунтувати, який саме пункт правил платформи порушено або яка норма законодавства застосовується. Для користувачів, які виявили дезінформацію або шахрайський контент, Ярка радить звертатися до NASK. Повідомлення можна подати через форму на сайті oad.nask.pl. У майбутньому додатковим шляхом мають стати скарги до відповідних державних органів. Проте навіть ефективніша система скарг не розв’яже всіх проблем, якщо платформи не пояснюватимуть своїх рішень і не забезпечуватимуть послідовного застосування власних правил. А користувачі не будуть пильними до фальшивого, або напівправдивого контенту.
Третій канал Польського радіо/Опрацювала Христина Срібняк