Інформаційний простір не можна ототожнювати лише з кіберпростором та інтернетом. Він охоплює все середовище, яке впливає на людину, її переконання, поведінку та добробут. Про це каже майор, докторка Анна Ґрабовська-Шівєц із факультету міжнародних відносин Білостоцького університету. За її словами, масове поширення інтернету та мобільних технологій докорінно змінило спосіб отримання інформації: швидкість стала важливішою за перевірку достовірності, а традиційні медіа, які ретельно перевіряють інформацію, втратили частину свого впливу. Цією трансформацією скористалася Росія, яка швидко усвідомила можливості цифрового середовища для поширення власних наративів і впливу на суспільство.
Експертка вважає, що захист інформаційного простору потребує передусім системної освіти, починаючи з дитячого віку, навчання критичного мислення та звички перевіряти інформацію. Водночас вона прогнозує поглиблення суспільного поділу між людьми, які прагнуть здобувати знання та критично оцінювати інформацію, і тими, хто пасивно споживає готовий цифровий контент.
Особливу небезпеку, на думку Анни Ґрабовської-Шівєц, становить не стільки сама російська дезінформація, як те, що її наративи починають відтворювати громадяни та політики в Польщі. Як приклад вона наводить твердження, що Росія не була б агресивною, якби Польща поводилася щодо неї інакше. Такі меседжі, особливо коли їх повторюють політики, поглиблюють вплив російської пропаганди.
Експертка наголошує, що Польща має використовувати наявні законодавчі механізми для протидії поширенню ворожої пропаганди, а прокуратура та система правосуддя повинні реагувати на можливі порушення закону незалежно від того, хто їх вчиняє. Серед уже здійснених заходів вона згадує спільне з Чехією розслідування, у межах якого закривали вебсайти, що поширювали російську пропаганду, а також затримання людей, причетних до розповсюдження ворожої інформації. Позитивним сигналом докторка Ґрабовська-Шівєц називає призупинення недоторканності депутата Європейського парламенту Ґжеґожа Брауна. Водночас вона застерігає, що Росія — не єдиний гравець в інформаційному просторі інтернету, значною проблемою залишається також китайська дезінформація та просування китайського бачення економічного розвитку.
Український досвід протидії когнітивній війні має значення не лише для Польщі, а й для інших європейських держав. Вона вважає, що Польща повинна вивчати не лише військовий досвід України, а й те, як українське суспільство навчилося протистояти інформаційним і кіберопераціям. Водночас український досвід порушує для Польщі й складніші питання: зокрема, готовність молоді захищати власну державу.
Експертка посилається на дослідження, за якими багато молодих поляків заявляють, що виїхали б із країни в разі конфлікту, і пов'язує це з недостатньою увагою до патріотичного виховання. Головною проблемою Польщі вона називає розрив між деклараціями політиків та реальними діями: попри численні заяви про необхідність посилення безпеки, бракує конкретних рішень і довгострокового планування. «Нам бракує мудрих політиків», — підсумовує майор, докторка Ґрабовська-Шівєц, закликаючи виборців підтримувати тих, хто готовий говорити правду та ухвалювати складні, навіть непопулярні рішення.
Запрошую послухати розмову в доданому звуковому файлі або в подкастах.
Сніжана Чернюк