Ініціатором зустрічі виступило багатомовне інтернет-радіо для мігрантів iMi Radio та фонд «Inna Przestrzeń» («Інший простір») на чолі з модератором Вітеком Гебановським. Поштовхом до розмови стало занепокоєння організаторів через прояви словесної агресії та навіть фізичних атак щодо українців, які останнім часом трапляються у Польщі під гаслом «говори польською».
Історії інтеграції та власної справи
Для багатьох українців вивчення польської мови стало квитком до активної громадської діяльності та підприємництва. Житомирянка Наталія Щаслива переїхала до Варшави з 11-річним сином у березні 2022 року. Почавши з волонтерства та координації інтеграційних проєктів, згодом вона відкрила власну справу — проводить музичні, вокальні й театральні заняття для дітей, співзаснувала фонд «Insight» для допомоги мігрантам, а з 2023 року веде україномовну передачу «Інтонація» на iMi Radio.
Театральний режисер і актор зі Львова Роман Скоровський перебрався до Варшави ще у 2019 році через потужну хвилю російської пропаганди після того, як організовував кастинг українських акторів до фільму Войтека Смажовського «Волинь». Нині митець очолює Фундацію «Сковорода» та Міжнародний театр, де творять 24 професійні актори із семи країн світу, а з початком повномасштабної війни реалізував близько десяти інтеграційних проєктів для польських та українських дітей.
Попри успішну адаптацію, учасники дискусії дедалі частіше фіксують упереджене ставлення через мову чи походження. Варшавська таксистка з Кривого Рогу Аліна Доценко вивчила польську саме завдяки постійному спілкуванню з пасажирами. Жінка наголошує, що більшість клієнтів є доброзичливими, однак трапляються пасажири, які з порога допитуються про національність, дорікають за акцент або ображають — у таких випадках водійка відмовляється виконувати замовлення.
Значно драматичнішим досвідом поділився Роман Скоровський. Одного вечора в центрі Варшави, коли він повертався після репетиції і розмовляв телефоном українською, його без пояснення причин зупинили поліцейські. Після погроз вивезти його «до лісу» та жорсткого затримання режисера звинуватили у побитті чотирьох правоохоронців і помістили на три місяці до СІЗО на Бялоленці в камеру до в'язнів, засуджених за тяжкі злочини. Там наглядачі щодня провокували його запитаннями про те, чому він не на фронті, а от змінити ставлення співкамерників на доброзичливе допомогло те, що в'язні побачили Романа по телевізору у фільмі «Листи до М.» та серіалі «Шпиталь святої Анни». Справою режисера вже зацікавився Гельсінський фонд прав людини.
Окремою болючою темою став страх спілкуватися українською у міському транспорті. Учасниця обговорення Катерина Пилик розповіла, що деякі українки у варшавських трамваях і метро переходять зі своїми дітьми на російську мову, бо побоюються агресії через українську, тоді як до російської мови зауважень у пасажирів не виникає.
Підсумовуючи дискусію, спікери підкреслили, що дискримінація не є масовою, а ворожнечу між народами штучно підігріває дезінформація «третьої сторони». Переважна більшість поляків розуміє українців і цінує їхній внесок, адже понад 80% мігрантів з України легально працюють, створюють робочі місця і наповнюють польський бюджет. Щоб подолати стереотипи, учасники закликали розвивати освіту з толерантності в родинах і школах, а у випадках агресії в публічному просторі — проявляти солідарність і не залишати постраждалих сам на сам із нападниками.
24:57 20261115_My spoleczenstwo_Mow po polsku.mp3 «Mów po polsku»: яке місце посідає українська мова у сучасній Польщі
Слухайте програму у доданому звуковому файлі
Яна Стемпнєвич