Українська Служба
Додати як бажане джерело в Google

Додайте нас до пріоритетних джерел у Google, щоб наші новини відображалися у Вас на початку результатів пошуку.

ЧИ/Я ІНФОРМАЦІЯ.Понад 200 млн переглядів за добу фейків про теракт у Кракові

19.11.2026 19:40
За добу після нападу у Кракові сукупне охоплення найпопулярніших дезінформаційних наративів у суботу перевищило 200 мільйонів переглядів. За три доби після подій NASK повідомив про 4795 дезінформаційних матеріалів, пов’язаних із нападом у Кракові, на модерацію до соціальних мереж. Цифри нагадують про масштаби дезінформації.
Аудіо
  • ЧИ/Я ІНФОРМАЦІЯ.Понад 200 млн переглядів за добу фейків про теракт у Кракові
Ілюстративне фотоAutorstwa Zygmunt Put – Praca własna, CC BY-SA 4.0, https://commons.wikimedia.org/wiki/Special:Redirect/page/90731829

На Площу Ринок у Кракові 7 листопада 2026 року на автомобілі в’їхав 24-річний чоловік у камуфляжі і з автоматичної зброї почав стріляти по людях. Убив чотирьох жінок, двох чоловіків, зокрема одного громадянина Велико Британії, поранив більше як десятьох.
Стрілянина сталася близько 15 години.

За годину після цього вже була публікація на сторінці Малопольської поліції в соцмережах, яка оновлювалася що кілканадцять хвилин або за годину.

Будьмо реалістами. На час публікації фактично ще не було відомо, що трапилося. Навіть не було зрозуміло, скільки людей загинули чи поранені. Ще не було відомо, що 24-річний поляк, який вчинив терористичний акт, перед цим убив усю свою родину – батька, матір і сестру, що його батько мав велику колекцію зброї і вони обоє вяилися стріляти. Не одразу стало відомо, що нападник був один. Була версія про двох.

Під час катастрофи поліцейські мають рятувати людей і запобігти гіршим наслідкам або поширенню небезпеки. Я саме це, як з’ясувалося пізніше, вони й робили. Двоє поліцейських, ризикуючи життям, затримали нападника. Обоє були важко поранені. Лікарі довго боролися за життя одного з них. Поліція має чітко встановлені завдання, які виконала.

Проте виконувала вона їх і виконала в умовах когнітивної війни. Війни, у якій свідомо чи несвідомо група впливових польських політиків і журналістів, які їх підтримують, бере участь на боці ворога.

В умовах когнітивної війни все, що діється, що відбувається, набуває абсолютно викривлених обрисів. Цих викривлених обрисів їм надає дзеркало когнітивної війни, створене російськими, білоруськими й китайськими спецслужбами.

Уже за кільканадцять хвилин після першої публікації малопольської поліції з’явився коментар від сторінки Magda Lena про те, що нападник був озброєний, як мало хто з військових. За 15 хвилин під цим коментарем було розгорнуто гілку від сторінки Ewa Tolula «Czyli to kto? AZOW?» (Тобто це хто? АЗОВ?), а далі за 4 хвилини коментар Radosław Wawrzyński «mysle ze to były zolnierz z Azov zUkrainy» (саме так було написано, в одному випадку використано польську літеру, в решті випадків – лише латиниця) Думаю, що це колишній солдат із Азова з України.
Перша хвиля дезінформації, таким чином, пішла саме проти України, але майже одночасно з’явилися поради, що і як треба було зробити поліції і звинувачення, що поліція нічого не робить або щось робить не так.
Одночасно проросійські телеграм-канали практично відразу почали просувати версію про «український слід»: нападника називали колишнім бійцем ЗСУ, стверджували, що Польща отримала «відплату» за підтримку Києва, а також поширювали фейки про українське походження стрільця та його зв'язки з військовими формуваннями України;
Одночасно польське телебачення Republika, яке навдивовижу швидко виявилося на місці подій, зафільмувало коментар журналіста, що на місці немає поліцейських. Ситуація була навіть смішною за всього страшного трагізму, бо поліцейський стояв ледве не за спиною у журналіста й люди навколо звернули увагу журналіста на це.

Адам Матернік, аналітик команди аналізу наративних трендів та перевірки фактів у NASK розповів, що дезінформаційні наративи змінювалися протягом часу. Коли спростовувалися перші (зокрема, що нападником був українець або іноземець або представник Інтернаціонального легіону в ЗСУ), з'являлися подальші аж до абсолютно абсурдних теорій змови про те, що жодного теракту в Кракові не було, а все це лише постановка зі статистами.

Про дезінформацію щодо теракту 7 листопада у Кракові в польському інформаційному просторі. а також про дезінформацію навколо інших подій останніх тижнів ви можете послухати в доданому звуковому файлі або в подкастах.

Снажана Чернюк