Українська Служба
Додати як бажане джерело в Google

Додайте нас до пріоритетних джерел у Google, щоб наші новини відображалися у Вас на початку результатів пошуку.

Справа Юрія Дмитрієва: як Росія переслідує тих, хто зберігає пам’ять про минуле

19.11.2026 20:00
Історія карельського історика та дослідника радянських репресій Юрія Дмитрієва — це історія боротьби за право знати правду про минуле. Він очолював карельське відділення правозахисної організації «Меморіал», яка документувала злочини радянського режиму та повертала імена його жертвам. У 2022 році «Меморіал» став лауреатом Нобелівської премії миру. Сьогодні його доля порушує ширше питання: що відбувається із суспільством, коли руйнується простір спільної історичної пам’яті?
Аудіо
  • Юрій Дмитрієв: свідчити про злочини минулого. Таємниці Сандармоху
    .
Стовпці на місці розстрільних ям.Авторство: Visem. Власна праця, CC BY-SA 3.0, https://commons.wikimedia.org/wiki/Special:Redirect/page/30314058

Історик Юрій Дмитрієв присвятив роки пошуку поховань жертв сталінських репресій у Карелії та встановленню їхніх імен. За цю роботу він отримав 15 років колонії. Його історія стала темою документального фільму нідерландської режисерки Джессіки Гортер «Справа Дмитрієва», який показали у варшавському кінотеатрі Kino Kultura. Після перегляду відбулася дискусія за участю історикині Енн Епплбаум та керівника Фундації Ośrodek KARTA Збігнєва Глузи.

Дмитрієв очолював карельське відділення правозахисної організації «Меморіал». Із 1990-х років він досліджував місця масових поховань жертв Великого терору, працював з архівами, встановлював імена розстріляних. Завдяки його роботі родини дізнавалися про долю близьких, яких десятиліттями вважали зниклими.

Енн Епплбаум знала Дмитрієва особисто. Вони познайомилися в Петрозаводську кілька десятиліть тому та разом відвідували місця поховань.

«Тоді він був дуже відкритою, захопленою людиною. У фільмі ми бачимо його вже старшим і значно сумнішим. Але я бачу, що він і далі піклується про інших людей. Його інтерес до історії та правди залишився незмінним», — згадувала вона.

Епплбаум, авторка книги «ГУЛАГ», за яку отримала Пулітцерівську премію, також говорила про те, як змінювалося ставлення російської влади до дослідження радянських репресій. Наприкінці 1980-х і в 1990-х роках вона працювала з архівами, які тоді відкривалися для дослідників.

«Я навіть не могла уявити, що архіви знову закриють», — сказала вона.

За її словами, поступове повернення державного контролю над історією стало помітним уже в середині 2000-х років. Документи, якими дослідники раніше вільно користувалися, знову почали засекречувати. Водночас влада формувала власну версію минулого, використовуючи історію для політичних цілей.

Епплбаум наголосила, що сучасні репресії не повторюють механізми сталінського терору, але спрямовані, зокрема, проти незалежних журналістів, активістів, правозахисників і дослідників. Повномасштабна війна проти України ще більше звузила простір для відкритої критики влади.

Енн Еплбаум, журналістка, дослідниця Енн Еплбаум, журналістка, дослідниця

Окремою темою дискусії стала доля «Меморіалу», який роками співпрацював із польською фундацією Ośrodek KARTA. Обидві організації документували історію репресій і зберігали свідчення про злочини тоталітарних режимів. У 2022 році «Меморіал» став одним із лауреатів Нобелівської премії миру.

Для Збігнєва Глузи припинення діяльності організації в Росії означало не лише втрату важливої інституції, а й розрив багаторічних людських і професійних зв’язків.

«Цей фільм — не лише про долю «Меморіалу», а й про розрив спільноти пам’яті, яка долала державні кордони, національні та політичні поділи. (...) Недостатньо оплакувати втрачений «Меморіал». Потрібно шукати спосіб продовжити його роботу та зберегти ідею спільної пам’яті», — зазначив він.

Для України ця історія також має значення. Серед місць, дослідження яких було пов’язане з роботою «Меморіалу», — Сандармох, де в 1937 році розстріляли представників української інтелігенції, зокрема Леся Курбаса, Миколу Куліша та Валер’яна Підмогильного.


11:20 DMITRIJEV_SANDARMOCH_2026_11_19.mp3 Юрій Дмитрієв: свідчити про злочини минулого. Таємниці Сандармоху

 

ПРДЗ/Опрацював Володимир Гарматюк

Побач більше на цю тему: репресії воєнні злочини росії