X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Афганістан після виведення американських військ

06.09.2021 18:24
Чому в Афганістані не вдалося побудувати демократію? Як президент США Джо Байден впорався з виводом військ? Та як би могла виглядати ситуація, якщо б американські війська все ж таки залишилися в Афганістані? На ці запитання відповідає польський політолог та культуролог Богдан Шклярський.
Аудіо
  • Афганістан після виведення американських військ
     , 3  2021
Сили «Талібану» в Афганістані – Кабул, 3 вересня 2021 року EPA/STRINGER

Кожен новий президент з часу Джорджа Буша-молодшого заявляв про те, що надійшов час залишити Афганістан та почати займатись державотворенням у себе вдома. Проте лише Джо Байден офіційно оголосив про закінчення війни у цій країні. Ситуація в Афганістані стала випробуванням для нової адміністрації США.

Оцінки того, як президент впорався з виводом військ, розходяться. Політолог проф. Богдан Шклярський з Центру американістичних досліджень Варшавського університету висловлює свою думку на цю тему:

– Якби не цей хаос, можна було б сказати, що вони відступили з честю, тому що так і мало бути: забираємо військову техніку, забираємо людей... Якби уряд у Кабулі не розвалився, американці вийшли б з честю. Можливо, якби залишити солдатів біля аеропорту, то це би сприяло створенню кращого іміджу.

На думку професора, операція виведення військ закінчилася поразкою, якщо говорити власне про імідж. Однак, з логістичної точки зору, вона була надзвичайно ефективна – швидке вилучення обладнання та евакуація людей, – говорить Богдан Шклярський.

Він також вважає, що  важливим моментом у цій операції було те, що вона мала відбутися тоді, коли б уряд у Кабулі ще перебував при владі. Ніхто не очікував, що уряд розпадеться, а опозиція, тобто «Талібан», захопить владу, –  пояснює політолог.

За словами Джо Байдена, продовження військової місії США в Афганістані «не матиме жодного значення, якщо афганські військові не в стані утримати контроль над власною країною». 

Однак, як стверджує професор Шклярський, бій між мусульманами світських поглядів та більш консервативними і релігійними мусульманами, призвів би до громадянської війни, а це було б ще гірше для держави.

– Війська афганського уряду не хотіли воювати, тому що це був би бій зі своїми родичами. Якби це було вторгненням ззовні, було б інакше.

Польський політолог наголошує, що задача, з якою американські війська прибули до Афганістану 20 років тому, була лише одна – покарати тих, хто скоїв напад на Сполучені Штати 11 вересня 2001 року. Американський уряд повинен був на це відреагувати, – додає він.

– Після 11 вересня Захід – перш за все Сполучені Штати – мусив щось зробити. Вони не могли залишити це без відповіді.

Проте, як говорить Богдан Шклярський, упродовж двадцяти років суттєво змінювалися цілі США та причини присутності американських військ в Афганістані.

– Те, що відбувалося після символічного «завершення» 11 вересня, тобто вбивства Осами бін Ладена у 2011 році, було явно «державотворенням». Не було вже помсти і зведення рахунків. Це було щось, що мало будувати новий порядок, який мав би запобігти подібній ситуації, як 11 вересня.

Політолог пояснює, чому в Афганістані не вдалося збудувати демократію та забезпечити стабілізацію.

– Мабуть, це цивілізаційна проблема – не треба боятися про це казати. Демократія є ефективною системою там, де вона виникає завдяки еволюції. Або там, де вона нав'язана культурі, якій притаманна дисципліна, як, наприклад, японській; або тій культурі, в якій настільки багато бажання створити демократію, як, наприклад, німецькій, що демократія, принесена переможцями, приживається. Але політичній еліті в обох цих країнах цього дуже хотілося. І я не впевнений, що політична еліта мусульманських країн мала справжнє бажання побудувати демократичні установи. Мова йшла про владу, а не про демократію.

Як наголошує професор, військо не збудує демократії проти волі народів, націй та, насамперед, еліт. За його словами, війна в Афганістані могла завершитись ще 10 років тому.

Як свідчить історія, Захід  часто надто наївно оцінює свою здатність впливати на інших. Встановлення торговельних та дипломатичних контактів, розвиток транспорту, авіації... Захід вважав, що все це матиме «заспокійливий» ефект для урядів у Кабулі, але ці уряди будуть такими, якими їх бачать афганці, а не такими, якими хоче бачити їх Захід, – стверджує польський політолог.

США вирішили більше не брати участі в бойових діях на території цієї країни. Однак, від Богдана Шклярського ми можемо дізнатися про те, як би могла виглядати ситуація, коли б американські війська все ж таки залишились в Афганістані:

– Політика – це така сфера, що, якщо ми сказали «1 вересня» або «31 серпня», то дуже важко перенести цю дату, тому що вона вже починає означати кінцевий момент. Думаю, американці хотіли перенести цю дату. І я думаю, що «Талібан», якби вони не мали контролю над Кабулом, на це б погодився. Але вони бачили, що в цьому немає потреби. Обидві сторони хотіли уникнути збройного протистояння, оскільки це заморозило б всю ситуацію. Якби американці та таліби почали стріляти один в одного, це затримало б справу. Це змусило б американські війська залишитися, а талібам би довелося боротися проти американців, а не афганської армії. Американці теж цього не хотіли, а «Талібан» про це добре знав. Таліби знали, що американці не будуть продовжувати свою присутність будь-якою ціною. Ніхто не хотів перевіряти, що буде.

Політолог також говорить про те, як може виглядати доля Афганістану під правлінням «Талібану». За словами професора Шклярського, новий уряд буде поділений: на прагматичних людей і радикальну фракцію. Перші будуть займатися, наприклад, економікою та розвідкою, і переконувати, що не можна відокремлюватись від світу. Другі, які належать до фракції теократичної, – казати, що найважливішим є внутрішній порядок країни. В  післяреволюційний період насамперед відбудеться радикалізація, – додає він.

– Вони змагатимуться між собою. Я підозрюю, що саме зараз, у післяреволюційний період, спочатку відбудеться радикалізація. Тим більше, що я не очікую, що Захід зробить якісь жорсткі кроки проти талібів.

На думку Богдана Шклярського, основною проблемою зараз є визнати цей уряд чи ні: чи вважати «Талібан» продовженням попереднього уряду, чи робити вигляд, що при владі знаходиться президент або віце-президент. Для світу це найбільша проблема, оскільки, теоретично, Ашраф Гані ще обіймає посаду президента Афганістану, тільки він зараз знаходиться в Катарі, – пояснює політолог.

Він також вважає, що Захід  все ж таки намагатиметься послабити уряд «Талібану», але буде робити це дуже обережно, щоб Афганістан під правлінням талібів не став розсадником радикалізму також в інших країнах.

Як говорить професор, йдеться про те, щоб створити незрозумілу ситуацію, але очікувати, що американці будь-яким чином повернуться до Афганістану, не треба.

Крім того, на думку польського політолога, більшість людей погоджується з тим, що за часів попереднього правління «Талібану» в Афганістані з 1996 по 2001 рік, був більший порядок, ніж після  того, як війська США увійшли до цієї країни.

– Був більший порядок, ніж потім. Я гадаю, що середньостатистичні афганці навіть можуть вважати зміни ситуації за зміни на краще. Звичайно, якщо це не освічена жінка або ліберальний прихильник демократії. Очевидно, що це держава не для таких людей.

У розмові про найдовшу війну в американській історії брав участь професор Богдан Шклярський з Центру американістичних досліджень Варшавського університету.

Христина Пічкур

Побач більше на цю тему: Афганістан США безпека таліби