Українська Служба

Відбулися 14-ті Польсько-українські зустрічі – Яремче 2021

11.10.2021 15:10
У дводенних дискусіях брали участь вчені, представники державних установ, дипломати й експерти з України та Польщі. Учасники обговорювали тему сучасних викликів для польсько-українських відносин у сфері бізнесу, економіки, культури, історії та транскордонної співпраці
Аудіо
  • 24 вересня відбулися 14-ті Польсько-українські зустрічі – Яремче 2021
,
Яремче, ілюстраційне фотоWikimedia Commons User:Skoropadsky / CC-BY-SA-4.0

24 вересня відбулися 14-ті Польсько-українські зустрічі – Яремче 2021. Гасло Люблінської унії 1569 року «Вільні з вільними, рівні з рівними…» – тема цьогорічних зустрічей, що стосувалася сучасних польсько-українських відносин. Зустрічі були присвячені 30-річчю визнання Польщею незалежності України.

У дводенних дискусіях брали участь вчені, представники державних установ, дипломати й експерти з України та Польщі. Учасники обговорювали тему сучасних викликів для польсько-українських відносин у сфері бізнесу, економіки, культури, історії та транскордонної співпраці.

Гостем Польського радіо для закордону був Войцєх Янковський – головний редактор часопису «Kurier Galicyjski», редакція якого була головним організатором 14-их Польсько-українських зустрічей у Яремчі. Пропонуємо вашій увазі згадати, як виникла ідея створення цих зустрічей:

– Ініціатором цих зустрічей був засновник часопису «Kurier Galicyjski», покійний Мірослав Ровіцький. Він був довго головним редактором цього видання й водночас мав багато ініціатив та ідей про те, як потрібно вести польсько-український діалог, як проводити зустрічі важливих людей і 14 років тому разом із ректором Прикарпатського університету в Івано-Франківську (колишній Станіславів, вони досягли згоди щодо організації конференцій. Спочатку це була невеличка конференція, на яку в основному приїжджали історики. З часом вона розрослася, на неї почали з’їжджатися спеціалісти з польсько-українських відносин, аналітики, журналісти, яким на зустрічах завжди раді, бо вони інформують про цю подію. З часом Польсько-українські зустрічі в Яремчі зросли до рівня найбільшої (це можу сказати без вагань) польсько-української платформи в той час, коли різні польсько-українські ініціативи переживали гірші періоди, а іноді навіть припинялися. Тобто зустрічі в Яремчі були єдиним заходом, який відбувався впродовж усіх цих років, регулярно та завжди в один і той же час (а через рік буде 15-та річниця зустрічей), в одному й тому ж самому місці. Звісно, що минулий рік був трішки іншим через карантин, пандемію, але з огляду на стан польсько-українських відносин ця подія відбувається постійно і, як я вже згадував, скоро буде 15 років.

Тобто невеличка конференція переросла у велику дискусію між колами, які зацікавлені в розвитку відносин між Польщею та Україною.

– Це правда. Окрім професорів, спеціалістів та науковців, були також ті, хто пов’язані зі світом політики як із польської, так і української сторони. Також упродовж кількох років до нас долучився і світ бізнесу. Покійний Мірослав Ровіцький вирішив, що варто створити економічну панельну дискусію й  у результаті вона присутня вже декілька років на наших зустрічах як такий-собі новий елемент.

Темою цьогорічних зустрічей стало гасло Люблінської унії 1569 року – «Вільні з вільними, рівні з рівними…». Зустрічі були присвячені 30-річчю визнання Польщею незалежності України. Чи це можна назвати своєрідним балансом у наших відносинах?

– Це теж правда. Так сталося, що дві останні зустрічі були пов’язані з великими ювілеями. Минулого року це був польсько-український союз 1920 року, договір між Пілсудським та Петлюрою, а цього року – 30-річчя України й цьому була присвячена одна з дискусійних панелей, на якій були присутні польські та українські посли. Маю сказати, що на початку я сумнівався, чи зможуть люди, пов’язані з Міністерством закордонних справ, виголосити якусь розгорнуту думку, адже ми знаємо, що журналісти, наприклад, хочуть якомога більше сказати, а дипломати, натомість, хочуть якнайбільше залишити при собі. Але, як виявилося, вони були послами на пенсії, уже не маючи ставлення до своїх міністерств, тож це була дуже цікава дискусія, яку опублікували на YouTube. Також була дискусія присвячена візиту Івана Павла ІІ до Києва та Львова. Ця дискусійна панель була своєрідною новинкою, адже жодна не була присвячена такій події, тож були нові люди, які раніше не відвідували конференції. Ці люди розмовляли й обговорювали те, яким важливим та впливовим на нинішню реальність був візит Івана Павла ІІ до України.

Була також дискусійна панель присвячена ролі засобів масової інформації в оцінці минулого та перспектив польсько-українських відносин, що теж, безумовно, цікаво.

– Це теж новий елемент, який з’явився лише кілька років тому під час однієї з конференцій у Яремчі. Ця дискусія була пов’язана з моментом, коли ми вирішили, що російська пропаганда має справді дуже сильний вплив на наші ЗМІ, на польсько-українські відносини загалом (хоча пропаганда вже досить довгий час заподіює шкоду). Віднедавна стало популярне вживання англійського слова fake-news. До речі, професор Журавський вель Ґраєвський запропонував польську адаптацію цього вислову, яка мені більше подобається – lże-nowiny. Тож коли ми вирішили, що фейкові новини дуже сильно впливають на наші стосунки, тоді вперше з’явилася журналістська дискусійна панель (яка була присутня й цьогоріч), а я мав честь бути її співведучим разом з Анджеєм Клімчакєм, головним редактором журналу «Forum Dziennikarzy», який видається Асоціацією польських журналістів. Під час дискусії ми обговорювали роль журналістів у описі подій польсько-українських відносин. Я гадаю, що це було дуже цікаво, (хоча мені не важко це говорити, адже я був там) й учасники це підтвердили. Був присутній і чеський журналіст, що проживає в Польщі та працює в одному з аналітичних центрів. Цей журналіст розповідав про польсько-українські відносини та про українську журналістику з чеської точки зору.

Ймовірно, Польсько-українські зустрічі в Яремчі не могли відбутися без підтримки конкретних установ, серед яких є Фонд Свободи та Демократії, який допомагає організовувати зустрічі ще із самого їхнього початку:

– Я відчував, що мав про це згадати. Фонд Свободи та Демократії та Південно-Східний інститут у Перемишлі – вони мали найважчий тягар під час організації конференції. Варто згадати і про Івано-Франківський Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника. Ще була третя організація, про яку я не згадував. До нас долучився Ян Маліцький, директор Східноєвропейських досліджень Варшавського університету.

Чи можемо ми запросити слухачів уже на наступні, ювілейні 15-ті Польсько-українські зустрічі в Яремчі?

– Так, можемо запросити. Це навіть офіційно підтверджено, адже під час конференції президент Ліля Любоневич, голова Фонду Свободи й Демократії, Ян Малицький (директор Східноєвропейських досліджень Варшавського університету) та ректор Івано-Франківського університету Ігор Цепенда оголосили про те, що через рік на 100 % буде черговий випуск 15-их Польсько-українських зустрічей у Яремчі.

Запрошуємо послухати передачу в доданому файлі

RP, IAR/Роман Гаврищак