А зараз запрошуємо на зустріч з польським тікткером, який входить до Топ-30 найпопулярніших особистостей цієї молодіжної соціальної платформи.
18-ти літній Мілош (duzymalychlopiec) називає себе Інтернетним митцем, який випускає коротенькі відеосюжети здебільшого на платформі ТікТок. Сьогодні він має 1 млн 300 тисяч підписників, які слідкують за його творчістю. Тобто послухаймо розмову з одним з топових ТікТокерів Польщі. Чи Мілош (komentarz filmowy), - він дійсно і сценарист, і режисер, і актор і бізнесмен?
- Мені сподобалося ота характеристика – бізнесмен. Щось у цьому є. Багато творців мають когось, хто підкидає їм ідеї, допомагає у налагодженні різних технічних моментів. Але я, наприклад, все роблю самостійно – від А до Я. Мені, в принципі, вистачає мій телефон і нічого більше я, поки що, не потребую.
Але, у Твоїх фільмах останнім часом видно багато молодих людей, Твоїх ровесників?
- Так, але найчастіше це тому, що я вже рік чи два практично все записую сам і мені вже дещо нудно годинами сидіти самому і записувати сюжети. Тому я вже краще зустрінуся зі знайомими, які також записують на цій платформі свої відоси, посидіти, погутарити і додатково щось записати разом. Тому коли я зустрічаюсь з іншими творцями, то ми часто щось записуємо разом.
А як народжуються сценарії Твоїх кілька секундних фільмів?
- Власне, деякі люди мене запитують – як почати знімати такі сюжети? А правда в тому, що я, наприклад, іду собі центром міста, біля Торговельного центру «Золоті тераси» і якась пара переді мною розмовляє – я, звичайно ж, спеціально не підслуховую, але щось там інколи чую. І саме тоді раптом виникає ідея якогось сюжету, у мене в голові вже з’являється 20 різних ідей як я можу це розіграти, тобто я здебільшого обираю звичайні життєві ситуації. Ідеї самі народжуються в моїй голові. Я б може навіть трішки порівняв цей творчий процес з роботою журналіста. Журналіст повинен мати широко відкриті очі, а я також люблю спостерігати за людьми, люблю дивитися на поведінку людей, пізніше я у своїх сюжетах цю поведінку дещо гіперболізую, додаю емоцій і люди вважають, що це потішно.
Більшість моїх сюжетів мають комедійний характер. Але, бувають, наприклад, серії про стосунки підлітків з батьками, тоді мої глядачі порівнюють свої взаємини з батьками.
Скільки років Твоїм шанувальникам?
- Найбільша група, - це молодші особи, я це помітив коли був на концерті моїх знайомих, де прийшли навіть восьмирічні діти, багато з них мене вже знали. Відомо, що трапляються і старші, але це меншість. Бо це ТікТок, тут контент створюється, здебільшого для молодших.
Взагалі ТікТоком я займаюся вже років два, з початку ковіду. Я сидів вдома, нікуди не виходив і тому я почав записувати. Щоправда, раніше я також час від часу щось робив на цій платформі, але «корона» надала мені ніби друге дихання. Я почав випускати фільми щодня, аналізував як це роблять інші. Але перші гроші з’явилися у мене рік тому.
З бігом часу кількість грошей зростає?
- Я помітив, що в період коли я був найбільш популярним, то тоді взагалі якось не було грошей. Лише згодом, коли все дещо стабілізувалося, представники певних марок побачили, що я маю потенціал прихильників, що я записую не тільки «смішні» фільми, а й що мої фани єднаються з автором.
Дехто отримує кошти спілкуючись з публікою наживо, але у мене глядачі дуже молоді, я від них грошей не потребую. На Ютубі, творець отримує гроші від висвітлення рекламних роликів, які додаються до контенту. А на ТікТоку таких грошей немає, тут лише рекламні кампанії дають можливість щось заробити.
Тобто, Ти рекламні сюжети створюєш сам, чи фірми пропонують вже готові сценарії?
- По різному, все залежить від марки. Інколи вони вимагають, щоб триматися їхніх вказівок, - тут запиши те, вкинь – це, скажи про це. Але, у моєму випадку мені, наприклад, пишуть, що «клієнт має таку й таку пропозицію, чи хочеш взяти участь в такій-то кампанії, фільм може бути комічним. Чекаємо на Твій сценарій на таке-то число для того, щоб клієнт його затвердив».
І тоді я отримую певні поради чи зауваги про висвітлення даного продукту. Розміщуємо такий фільм на ТікТоку і чекаємо на реакцію користувачів. Якщо фільм вдалий, то я з нетерпінням очікую вістку про те, скільки грошей я можу отримати за таку роботу.
Мілош каже, що закордонних, в тому й українських ТікТокерів він мало знає, оскільки ця платформа у більшості надає користувачам ті сюжети, якими вони цікавляться. Тобто для нашого співрозмовника – це здебільшого польський контент. Хоча з лютого місяця користувачі ТікТока мали більше можливості дивитися відео про події в Україні.
Запитаймо у Мілоша також про те, чи може ТікТок якимось чином взагалі впливати на сучасний кінематограф:
- Мені здається, що через оцей ТікТок уся розважальна галузь дещо змінилася. Раніше вимагалося, щоб продукт був доброї якості, або щоб він мав певну цінність. Відомо, що все це важливо, але ж ми продовжуємо говорити про розвагу. А ТікТок змінив одну дуже важливу річ – зараз зміст скорочується. Для одних – це краще, для інших, – гірше.
Чи це робить суспільство примітивнішим, а може й ні. Але, найголовніше, що сьогодні люди хочуть все робити швидко і ТікТок їм це дає. Він дав смішні, швидші, файні сюжети. Причому користувачам ТікТока пропонують ті сюжети, які вони люблять, тож пані яка залюбки дивиться фільми про готування страв моїх фільмів радше не побачить, у неї в стрічці будуть в основному сюжети про кухню. Тому ТікТок дуже швидко надає нам ту інформацію, якою ми цікавимося.
Тож, сьогодні така реальність, - все повинно бути швидко, - хто перший, той ліпший, все робимо швидко.
А щодо порад для початківців, то Мілош наголошує:
- Я пам'ятаю по собі, як на початку я боявся цим займатися через своїх знайомих, що будь-хто з них, побачивши мої роботи скаже, «Боже, яке кончене», що він там витворяє. Але, я скажу – якщо хочеш цим займатися, то не звертай увагу на інших, роби своє. А потім, коли Тобі щось вдасться, з'являться Твої знайомі поплескають Тебе по плечах і скажуть – а я завжди знав, що у Тебе вийде, - завжди так буває.
До польського ТікТоку пірнув наш колега Володимир Прядко, а героєм
радіосюжету став 18-ти річний Мілош, який мріє навчитися робити справжні кінофільми.
Володимир Прядко