Цього разу, ми поговоримо про комікс та трішки про науку. Для цього я порозмовляв з людиною, котра займається виданням журналу, в якому публікуються науково-популярні дослідження коміксу. Комікс — це не тільки розвага, а й предмет для різних досліджень. Мова сьогодні піде про польський журнал Zeszyty Komiksowe. Це невеличкий, малотиражний журнал, який виходить, як правило, нерегулярно, кілька разів на рік. А більше про часопис розкаже наш гість, Міхал Трачик, головний редактор Zeszyty Komiksowe, керівник, працівник відділу коміксів Університетської бібліотеки у Познані, а також директор Познанського фестивалю коміксного мистецтва, який і розповість нам, що ж це за журнал:
- Zeszyty komiksowe — єдиний науково-популярний журнал у Польщі, присвячений мистецтву коміксів у широкому розумінні. Журнал заснований у 2004 році Міхалом Блажейчиком — багаторічним головним редактором та видавцем журналу. Цього року світ побачив 34-й випуск журналу, присвячений екранізаціям. Сама ідея запуску Zeszytów Komiksowych виникла з певного дефіциту на ринку коміксів в нашій країні, а саме йдеться про журнали. Було їх кілька, але 2004 рік був досить складним для польської коміксної преси, якщо можна так сказати, адже саме в цей рік фактично перестали виходити такі видання, як Akuku чи Produkt, а Zeszyty Komiksowe заповнили прогалину, яка утворилася. Ідея нашого журналу, про що також говорить слоган часопису, полягала в тому, щоб «говорити про комікси серйозно», тобто займатися питанням мальописів глибше, аналітичніше, вдумливіше.
Міхал Трачик розказав про структуру номерів журналу Zeszyty Komiksowe:
- Кожен номер Zeszytów Komiksowych має провідну тему, до якої збираємо статті, оскільки відбір робіт до нашого журналу є відкритим. Ми запрошуємо охочих дослідників, але також даємо можливість публікуватися усім зацікавленим. Окрім статей є ще інтерв’ю, адаптовані до основної теми, рецензії, короткі комікси або ілюстрації. Не всі наші матеріал пов’язані з основною темою, але кістяком кожного номера є тематичний блок, який доповнюється текстами на інші теми.
Головний редактор науково-популярного журналу про комікси розповів, як в редакції підходять до вибору головної теми:
- Ми думаємо, про що ще варто сказати, яку тему ще не висвітлювали в Польщі, про що хотілося б прочитати. Ми не тільки редактори, а й читачі, і тому намагаємося шукати теми, які у певний спосіб доповнять роздуми над мальописами у нашій країні. Іноді теми пропонують люди з-поза меж редакції, які подають нам ідеї. Взагалі, ми в редакції сидимо і напружено обдумуємо те, про що ще варто поговорити у наступному номері часопису. Серед таких зразкових тем є, звичайно, остання про екранізації, попередні випуски були присвячені дослідженням тварин, зінам, португальським та бразильським коміксам, були також монографічні випуски, присвячені Кшиштофу Ґавронкєвичу, Міхалу Слєдзінському. Майбутній випуск також буде монографічним і присвячений Таткові Хмєлю, творцеві, пов’язаному з Титусом Ромеком і А’Томеком. Тематичний спектр дуже широкий і випливає з наших інтересів, а також з потреби щось сказати або прочитати про те, що ще не було сказано або описано, принаймні у такий спосіб, як би ми цього хотіли.
Далі ми дізнаємося про те, хто є цільовою аудиторією журналу Zeszyty Komiksowe:
- Zeszyty Komiksowe орієнтовані на всіх, але не можна заперечувати, що це читачі, які вже щось знають про комікси. Тобто з наших випусків чи текстів можна вичитати, чи дізнатися щось про комікси, але це не ті основи, які дозволяють вивчати комікси з самого початку. Це не зовсім той журнал, який дасть ази для людини, яка не знайома з коміксами, але з того, що я спостерігаю — наше коло читачів розширюються, і в першу чергу люди, котрі тягнуться за випуском Zeszytów Komiksowych – це фанати коміксів, які хочуть розширити свої знання, або це люди, які займаються мальописами, пишуть про них: дослідники, студенти, публіцисти.
- Як вже згадував Міхал Трачик, останній номер присвячений екранізаціям, тож з розмови дізнаємося, про що можна в ньому прочитати та на що варто звернути увагу:
- У нас, наприклад, є великий блок, присвячений анімації, тим більше, що все більше польських коміксів зараз починають функціонувати на цьому рівні й все більше аніматорів тягнуться до них. Також у нас є статті, присвячені американському ринку, особливо тому, що відбувається з Marvel і DC, адже не можна не помітити цю моду на фільми за американськими коміксами. Це два найважливіші пункти цього питання. У нас є текст, присвячений використанню тематики кіно-нуару в коміксах на прикладі мальопису Blacksad. Ми намагаємося підійти до теми з різних точок зору.
Сторінки часопису Zeszyty Komiksowe
Також ми дізнаємося про те, як виглядає процес створення журналу Zeszyty Komiksowe, а також скільки людей працює у редакції:
- Я думаю, що це процес, аналогічний роботі в інших редакціях. Він починається з визначення теми, оголошення набору, запрошення авторів до участі, відбору текстів, їх прийняття, рецензування, а потім вже робота над концепцією, макетом номерів і складанням номера. Наша редакція складається з семи осіб, але якщо порахувати всіх людей, які працюють над тим чи іншим питанням, або тих, хто робить певний внесок, тобто всіх авторів, то я думаю, що це приблизно 40 осіб щоразу.
Головний редактор науково-популярного журналу про комікси згадував, що в журналі є короткі форми мальописів, тож Міхал Трачик розповідає, як саме підбираються комікси:
- Це точно так само, як і з текстами. Ми також звертаємося до знайомих художників, чи не хотіли б вони щось намалювати, або до тих, чиї роботи, на нашу думку, впишуться в номер, але набір завжди відкритий, і ми з нетерпінням чекаємо на заявки від авторів, а це робить кожен номер більш різноманітним. Комікси та ілюстрації тематично пов'язані з виданням, хоча бувають і винятки, але вони досить рідкісні.
Zeszyty komiksowe
Zeszyty Komiksowe – це видання в чорно-білому кольорі. Наш співрозмовник розповідає, чи коли-небудь в редакції задумувалися, щоб зробити кольоровим весь журнал або ж якісь певні сторінки:
- Zeszyty Komiksowe від самого початку виходили чорно-білими, це пов'язано з витратами на друк. Наш журнал виходить вже кілька довгих років завдяки гранту Міністерства культури і національної спадщини, завдяки якому ми змогли зробити нову верстку, трохи змінити характер журналу, але цей грант дозволяє нам пропонувати Zeszyty Komiksowe за низькою ціною, оскільки це досить важлива справа. Однак будь-яке нововведення, в тому числі і введення кольору, призводить до підвищення ціни. Можливо, прийде час кольору, ми намагаємося розвивати журнал, робити його максимально привабливим, все залежить від того, які можливості у нас будуть в майбутньому. Важливішим є зміст, ніж ця форма. Поки ми не маємо достатньо ресурсів, щоб запропонувати колір за такою ж ціною,
Наразі є багато науковців, які досліджують або будуть досліджувати комікси. Чи повинні такі люди також брати участь у конкурсі робіт до нового номеру журналу, чи їм може бути наданий пріоритет?
- Є люди, до яких ми звертаємося за текстами, і їхні тексти розглядаються першими, але також науковці можуть подаватися самі. Іноді буває так, що якесь прізвище не спадає на думку, а комусь просто хочеться написати текст на ту чи іншу тему. Однак, всі тексти проходять рецензування, тому незалежно від того, у який спосіб тексти потрапляють до редакції, вони все одно читаються та оцінюються за змістом.
За інформацією у вікіпедії можна дізнатись, що Zeszyty Komiksowe входять до міністерського переліку наукових фахових видань і за публікацію в часописі можна було отримувати бали:
- Zeszyty Komiksowe були у міністерському списку, але зараз їх немає. Це означало, що дослідники отримували бали за публікації, вони могли включати їх до свого доробку. Після цього публікації отримували вищі рейтинги у підрозділах, з яких вони надійшли. Я не пригадую, як це працює, правила змінюються вже кілька років, і поки що нам не вдається вписатися в критерії, але це не означає, що ми не намагаємося повернутися в список.
Наступний номер журнал буде присвячений Таткові Хмєлю, тож Міхал Трачик, головний редактор журналу про комікси, поділився своїми очікуваннями щодо цього випуску:
- Ми хочемо подивитися на творчість Татка Хмєля з усіх можливих точок зору. Наприклад, нас цікавить сам феномен Титуса, Ромека і А'Томека, популярність цієї серії. Нас цікавить суспільна роль і рецепція коміксів Татка Хмєля, як змінювався Титус з роками, бо ці комікси, які публікувалися у газеті Świat Młodych, трішки відрізнялися від тих, що публікувалися пізніше й окремо. Нас цікавить, чи функціонували і як функціонували комікси Татка Хмєля за межами Польщі, як вони вплинули на інших художників. Нас також цікавить чим надихався Татко Хмєль, коли створював свої мальописи. Хочемо дізнатися про його життя, про екранізації його коміксів, чи то телевізійні, чи то кіно, чи театральні, які також були створені.
- Нашим слухачам також буде цікаво послухати, чи досліджувався український комікс за час існування журналу та чи можуть люди не з Польщі писати тексти до Zeszytów Komiksowych?
- Був текст про українські комікси в 11-му номері, присвяченому коміксографії Центральної та Східної Європи, там ми показали, що відбувається в цілому регіоні. Я впевнений, що є фрагмент тексту, присвячений українським коміксам, але це був 11-й номер за 2011 рік. З іншого боку, ми також відкриті до співпраці з людьми, які хотіли б писати про українські комікси або з українськими творцями, єдиною перешкодою є мова. Тексти завжди треба перекладати, а Zeszyty Komiksowe — некомерційний журнал, тож це не так просто. Якщо тексти затверджені, вони публікуються незалежно від країни походження авторів. У нас вже були автори з Німеччини, США та Португалії. В 11-му випуску, який був присвячений коміксам з Центральної та Східної Європи, більшість текстів написані людьми, котрі проживають у відповідних країнах, тому більшість текстів були перекладені з мов оригіналу, тож це не є великою проблемою.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі.
Роман Гаврищак