Великдень — одне зі свят, звичаї якого не змінилися протягом століть. На польському столі традиційно присутній солодкий баранець з тіста, різнокольорові писанки та обов'язково мазурек.
В наш час Великдень в Польщі вже не так міцно асоціюється з релігійними обрядами, як це було раніше, але часто стає можливістю провести вільний час з родиною. Про це свідчать дані соціологічного опитування, проведеного польським Центром досліджень громадської думки (CBOS).
Авжеж, близько 70% поляків сприймають Великдень переважно як можливість зустрітися з родиною. Згідно з опитуванням CBOS, лише 46% акцентують увагу на релігійних переживаннях, тоді як 42% опитаних вважають Великдень гарною традицією, а для 13% поляків — це тільки можливість відпочити.
Власне про те, як саме пересічні поляки відзначають Воскресіння Христове, Польське Радіо для України поспілкувалося з журналісткою Польської секції Польського радіо для закордону Катажиною Земан.
Я вважаю, що великодні свята залишаються доволі важливими не тільки для дуже релігійних людей, але й для осіб, які відійшли від Церкви, однак виховувалися в сімʼях, що шанували великодні традиції. Момент, коли ми з кошиками ідемо до костелу, налаштовує на святкову атмосферу. Чесно кажучи, особисто я памʼятаю це як найкращий момент великодніх свят з дитинства. Мені здається, що зараз ми спостерігаємо прояви споживацтва, що стала оболонкою великодніх свят. Прикладом може стати декорування наших осель. Однак ми завжди прикрашали наші будинки, адже це святковий, особливий час, тому курчата, пофарбовані яйця постійно присутні. Мені здається, що якщо хтось дійсно хоче уникнути великодніх свят і не святкувати їх, то він або вона просто їде кудись, проводить цей час як довгі вихідні, ставиться до нього як до відпочинку. Мені здається, що більшість людей все ще святкує Великдень, навіть якщо вони не є дуже релігійними. Одночасно для людей, що міцно привʼязані до Католицької церкви, це найважливіше свято року.
Катажина Земан розповіла, як раніше святкувалися великодні свята в традиційній польській родині та поділилися своїми спогадами з дитинства з того часу.
Я памʼятаю з дитинства великодній кошик, що символізував для мене початок свят, що треба йти до костелу освятити продукти, що лежать в кошику, а це був конкретний список: яйця, хрін, ковбаса і обов’язково гілочка самшиту. Кошик був прикритий мереживною серветкою. Коли я була дитиною, то саме це я вважала найкращим моментом великодніх свят, а великодній сніданок не був для мене настільки важливим, як зараз. Зараз я надаю цій традиції більшого значення. Я намагаюся чимось здивувати сімʼю. Я зовсім не памʼятаю того, що зараз так важливе для моїх дітей — гра, що полягає у пошуку яєць у садку. Коли я була дитиною, то ми не грали в таку гру. А вони дуже хочуть цього. Це прийшло до нас з Німеччини, мабуть, з Заходу. Великодні традиції все більше переплітаються: щось відходить, а щось зʼявляється. Для дітей важлива атмосфера свят.
Ми поговорили з нашою співрозмовницею про святковий стіл та повʼязані з застіллям традиції. Наприклад, відомо, що на Різдво поляки готують 12 страв, а під скатертину кладуть сіно. Як виглядає стіл на Великдень?
Великодні свята — це, перш за все, яйця, яйця і ще раз яйця. Обовʼязково з майонезом. З іншого боку, різні начинки до цих яєць. Чим більше яєць на різні способи, тим краще. Дуже багато солодкої випічки: обовʼязково має бути паска, мазурек, сирний пиріг. Мазурек — це дуже плаский пиріг з пісочного тіста з каймаком, шоколадом і сухофруктами й горіхами. Це смачно і, звичайно, це традиційні великодні солодощі, адже протягом року ми не їмо мазурка.
В України досі дуже розповсюджено фарбування яєць за допомогою лушпиння цибулі. В Польщі натомість ця традиція майже не збереглася, — продовжує Катажина Земан.
Зараз в нас є безліч барвників, що світяться, блищать. В нас набагато більше можливостей. Від виду цибулі залежить також і колір яйця. Вона може бути жовтою або червоною. У східній частині Польщі пофарбовані яйця розписують гострим предметом. Це може бути мереживний візерунок або будь-яка ілюстрація, що нам заманеться. Я не впевнена, що ці традиції збереглися в молодих польських родинах, що вони перед святами збираються, аби пофарбувати яйця. Можливо, що вони купують зварені та вже пофарбовані яйця в магазинах.
У великих містах великодні свята мають ознаки світського застілля. Однак Катажина Земан підкреслила, що релігійне значення Великодня все ще відіграє важливу роль для поляків, зокрема, молоді.
Про це свідчать, хоча ж би заповнені костели не тільки протягом дня в перший або другий день свят, під час резурекції о шостій або до шостої ранку. В костелах під час таких служб багато вірників. Я не вірю в те, що це свято має тільки розважальне, споживацьке значення. З цим днем також повʼязана певна рефлексія, глибокі роздуми про католицькі цінності. Крім того, великодні свята відрізняються від Різдва. Мені здається, що у цьому випадку справа у примушенні святкувати ці свята у родині. Ці свята вважаються коротшими попри те, що різниця лише в одному дні. Тому навіть якщо у когось сімʼя живе на другому кінці Польщі чи деінде, все одно мало хто зважується на довгі подорожі на Великдень. Тому у цьому випадку ми не говоримо про зобовʼязання проводити цей час із сімʼєю. Якщо ж у когось родина живе поряд, то, звичайно, сімейний аспект цих свят, на мою думку, має велике значення. Перш за все, мова йде про радість, спільний час із сімʼєю і можливість відірватися від буденності та біготні. Цього я вам і бажаю. Я бажаю вам веселих сімейних кольорових великодніх свят!
З Катажиною Земан розмовляв Едуард Жолуд.
Запрошуємо послухати інтерв'ю у доданому файлі