23 липня 2023 року одесити прокинулися зі словами: «У нас більше немає Свято-Преображенського собору». Тоді російські окупаційні війська уразили одну з найвидатніших пам'яток міста.
Через два місяці після цього, в ніч проти 25 вересня, росіяни знову завдали потужного удару по Одещині, внаслідок чого істотних пошкоджень зазнав морський вокзал в Одесі та будівля привокзального готелю. Туристичну «візитівку» міста, місце, де мешканці та гості Одеси зустрічали найгарніші світанки та заходи сонця, вщент зруйновано.
Про російську атаку в ефірі Польського радіо для Україну із Олександром Коваленком, військово-політичним оглядачем групи «Інформаційний спротив», спілкувалася Христина Пічкур.
Пане Олександре, вітаю вас! Ми з вами земляки, ми походимо з Одеси. Я записувала з вами інтерв'ю ще на початку повномасштабного російського вторгнення, а саме на 11-й день відкритої війни росії проти України. Тоді ми з вами говорили про те, як Одеса тримає оборону, наскільки на той момент місто було готове захищатися та який тоді настрій панував серед одеситів.
Нині вже триває 579-та доба російської широкомасштабної агресії. За цей час росіяни неодноразово завдавали масованих ударів як по Одесі, так і по інших містах України. Ранок 25 вересня також став шоком, коли в Інтернет-мережі почали розповсюджуватися світлини, на яких можна побачити наслідки ворожої атаки на Одещину.
Пане Олександре, що можна сказати про масштаби пошкоджень? Яку зброю російські війська застосовували, завдаючи ударів по Одеській області вночі проти 25 вересня?
– Вони використовували комбіновано як дрони-камікадзе Shahed-136/131, так і крилаті ракети морського базування «Калібр», які запускаються з військових кораблів Чорноморської флотилії. Окрім цього, були і використані ракети П-800 «Онікс» — це протикорабельні ракети, але вони мають також можливість завдання ударів не тільки по поверхні води, а також і по суходолу, тобто по сухопутних об'єктах. Росіяни дуже часто їх використовують, запускаючи з території тимчасово окупованого півострова Крим, з берегових протикорабельних ракетних комплексів «Бастіон». Проблема цих ракет полягає в тому, що зараз в Одесі відсутні типи протиповітряної оборони, які могли б перехоплювати саме П-800 «Онікс». І ось такий ми можемо бачити результат. Водночас, наприклад, коли було перехоплено усі 19 дронів Shahed-136/131, а з 12 крилатих ракет «Калібр» було перехоплено 11 (тільки одній вдалося прорвати нашу ППО), то з П-800 «Онікс» обидві ракети, які були використані, прорвали ППО. І це питання виникає ще з липня 2023 року, коли розпочалися масовані удари по Одесі, по портовій інфраструктурі, по зернових хабах. Тоді також неодноразово підіймалося наступне питання: Одеса, яка на початку повномасштабного вторгнення була майже передовим містом, пізніше, коли загроза трохи зменшилась, стала більш тиловим містом, але в липні вона знову стала передовим містом — удари Х-22, «Іскандер», П-800 «Онікс» неможливо було перехоплювати, вони досягали своєї мети, а в Одесі не було відповідної системи ППО, такої як ЗРК Patriot або ЗРК SAMP/T, які могли б ці ракети перехоплювати. На жаль, як ми бачимо, поки що ми не отримали такі комплекси для захисту Одеси та області, тому П-800 «Онікс» мають можливість проривати ППО.
Від чого залежить наявність відповідної протиповітряної оборони? Чи йдеться про те, що на іншій ділянці, в іншому місті, скажімо, вона є більш потрібною?
– Сьогодні найкраща ППО знаходиться в Києві. Це зрозуміло, адже це столиця, там знаходиться центр ухвалення рішень тощо. Це повністю раціонально та логічно. Але йдеться про те, що в Одесі через початок цього, скажімо, ракетно-зернового терору з боку російських окупантів потрібні також не менше ефективні засоби ППО. І це питання підіймалося фактично з липня — поки що відповіді на це питання ми не отримали.
Пане Олександре, у суботу, 23 вересня, в ефірі українського телемарафону керівниця об'єднаного прес-центру ОК «Південь» Наталія Гуменюк говорила про те, що зниження активності використання ракет з носіїв морського базування може свідчити про те, що російська федерація накопичує їх і готує певний потенціал для майбутніх ударів по Україні. Як зазначила тоді посадовиця, саме ракети «Калібр» є високоточною зброєю, яку ворог досить часто використовує, завдаючи ударів по об'єктах критичної інфраструктури.
Як можна оцінити нинішні спроможності російської федерації, якщо йдеться про виробництво ракет, зокрема ракет типу «Калібр»? Наскільки швидким є це виготовлення та скільки в цілому на місяць росія здатна виробляти таких ракет?
– Залежності виробництва цих ракет повністю пов'язані з контрабандним постачанням мікроелектроніки, тобто мікросхем, мікрочіпів, напівпровідників і інших електронних елементів іноземного походження. Вони відіграють дуже важливу роль саме в формуванні та виробництві цих ракет. Росія зараз повністю отримує їх контрабандними шляхами. Тому виробництво залежить від того, чи є це постачання. На жаль, до 2022 року вона змогла налагодити постачання контрабандою на рівні, скажімо, умовного імпорту. Це вже не контрабанда, це такий собі «сірий імпорт», який має свої строки постачання та немає якихось зривів.
З ким налагоджений цей імпорт?
– У них багато ланцюжків. В них є постачання через Китай, через Іран — постачання саме електроніки. Також постачання через Об’єднані Арабські Емірати, які є досить потужним на Близькому Сході офшорним хабом російської військово-технічної галузі. Це постачання також частково йде через Казахстан, частково — через Киргизстан, але найбільша частина йде через Вірменію. Вірменія нині взагалі як транспортний вузол для постачання контрабанди мікроелектроніки до росії займає перше місце — це, скажімо, південно-кавказька «Силіконова долина». Це основні напрямки. Це дозволило російським підприємствам, які виробляють ракети, безпосередньо «Калібри», збільшити у порівнянні з 2022 роком можливості по виробництву. Сьогодні умовно середній показник кількості «Калібрів», які виробляються в росії за добу, становить одну-півтори ракети. Тобто на місяць вони можуть виробляти від 30 до 40 таких ракет. Наприклад, останнього разу «Калібри» були використані 30 серпня, їх було 8. Відтоді і дотепер «Калібри» не використовувалися по території України. Тож ми можемо зробити висновок, що зараз вони використали менше 50% тієї кількості, яку могли виробити за ці 25 днів. Однак ми повинні рахувати не від цього місяця, а від минулого, тому що це накопичувальний елемент — накопичування боєкомплекту починається від минулого місяця. Тож можна зробити висновок, що росіяни мають можливість використати протягом вересня приблизно до 50 ракет «Калібр», навіть з урахуванням того удару, який був сьогодні завданий по Одесі.
Пане Олександр, ви згадали про Вірменію, про те, що вона відіграє важливу роль, якщо йдеться про постачання контрабанди російській федерації. У зв'язку з останніми подіями в Нагірному Карабасі, чи можемо ми очікувати, що якимось чином зміниться ситуація між росією та Вірменією, якщо говорити про це постачання?
–Так, нині стосунки між Єреваном та Москвою дійсно напружені, але загалом це не матиме впливу. Я думаю, що постачання не зміниться. Чому? Тому що в Вірменії є проросійське лобі, досить серйозне — це таке реваншистське проросійське лобі, яке є опозицією Пашиняну, і саме вони діють в інтересах Москви. Більшість ланцюжків постачання пов'язані саме з представниками цього лобі. Тому події в Карабасі не матимуть якогось критичного впливу на постачання до росії цієї контрабанди. До того ж, не забуваймо, що ця контрабанда — це досить серйозний об'єм фінансування, це великі гроші, і позбуватися їх в умовах не досить потужної економіки в Вірменії ніхто не буде.
Повертаючись до нічної атаки росіян на Одещину проти 25 вересня… Відомо, що російські війська влучили по припортовому готелю «Кемпінські», який протягом багатьох років був покинутим, там нічого не відбувалося. Хоча, звісно, як стверджують росіяни, там був «центр прінятія рєшєній». Пане Олександре, навіщо російським військам марнувати свої ресурси? Що важливо, коштовні ресурси.
– Так, це правда, тому що ракета, яка влучила в готель «Кемпінські», — це все ж таки дефіцитний виріб, який має вартість мільйони доларів. Коли розпочався ракетний обстріл Одещини, більшість російських пропагандистських пабліків заявляли саме про те, що там нібито знаходився штаб ВМСУ, що нібито там був «центр ухвалення рішень», що там знаходились якісь найманці з Європи, військові НАТО… Чого тільки не писали. Однак насправді ж готель був дійсно пустий — з 2022 року там взагалі навіть і охорони як такої не було.
Світлина, надана Силами оборони півдня України, що показує пошкодження, спричинені влучанням російської ракети в готель на морському вокзалі в Одесі, 25.09.2023 Фото: PAP/EPA/Defense Forces of the South/ HANDOUT
Якщо я не помиляюсь, готель не функціонував з 2011 року…
– Він справді був збитковий та не використовувався повноцінно, але його весь цей час все ж таки обслуговували, намагалися підтримувати в якомусь більш-менш придатному для майбутнього застосування стані. Однак після початку повномасштабного вторгнення російських окупантів в Україну про цей готель, можна сказати, взагалі забули. Тому цей удар є справді дуже дивним. Перед будь-яким ударом обов'язково проводиться розвідувальна діяльність. Використовується, зокрема, мережа агентів. На жаль, ця агентурна мережа в Одесі існує, вона присутня. Тож це або була дезінформація з боку цієї агентурної мережі, тобто недостовірні розвідувальні дані, або росіяни вирішили таким чином залякати одеситів, тобто використати цей удар як елемент морально-психологічного тиску.
Одеський морський вокзал, яким він був до російської атаки вночі проти 25 вересня 2023 року (світлина 2017 року). Фото: Khrystyna Pichkur
Одеський порт, яким він був до російської атаки вночі проти 25 вересня 2023 року (світлина 2017 року). Фото: Khrystyna Pichkur
Запрошуємо почути повну розмову у доданому звуковому файлі!
Христина Пічкур