X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Різдво перед Христом

26.12.2019 09:00
Святковий фейлетон Антона Марчинського
Аудіо
  • Святковий фейлетон Антона Марчинського (2017 рік)
 ,  (1864)
Костянтин Трутовський, Коляда (1864)Костянтин Трутовський, Суспільне надбання (Public Domain) - wikipedia

У свідомості більшості з нас Різдвяні свята натуральним чином асоціюються з християнською традицією – із відзначенням чергового року від народження в далекій Палестині Вчителя, чия наука за останні дві тисячі років розійшлася поміж мешканців всіх континентів. Про це свідчать вертепи, в яких побачити ми можемо героїв євангельської історії про народження Ісуса, колядки, що цю історію переповідають, про це, звісно ж, свідчать і суто церковні літургічні богослужіння, що відбуваються цими днями.

Однак, у вертепах і в колядках, як і в багатьох інших різдвяних традиціях, пов’язаних з прикрашенням оселі або святковими стравами, всякчас з’являються мотиви, котрих безпосередньо віднести до описуваних євангелістами подій на задвірках Римської імперії не так вже й просто. Й нічого дивного, адже великою мірою ми й маємо тут справу не з питомими християнськими звичаями, але із християнізованими, які виводилися із значно давніших вірувань. Вірувань, що вони, слід сказати, власне завдяки підтримуванню щорічного циклу колядування тощо – наче в корпусі християнства, але, по суті, родом з цілковито іншого ґрунту – існують і дотепер.

І тут, звісно, не тільки про назву йдеться, котра, як переконував німецько-російський мовознавець Макс Фасмер, автор неперевершеного етимологічного словника, має безпосередньо латинське походження, тобто сягає давньоримських календ – початку кожного місяця. Зі словом цим ми маємо справу також і в дещо іншому, хоч і вельми близькому контексті, адже календи зведені в календарі. З такої етимології випливає, однак, дуже цікава річ: в колядках ідеться про час, і то про вельми особливий час. Адже колядки розповідають нам про початок. По-перше, це початок року: недарма їх виконують у дні зимового сонцестояння, коли природа повертається на весну – до нового життя. Звідси, власне, й по-друге, це початок нової ери, нового життя, нової надії. Та, врешті, по-третє, це початок взагалі всього сущого, що стався колись, in illo tempore, про який ми не лише згадуємо і намагаємося його відтворити, але й щороку переживаємо – або, принаймні, прагнемо пережити – занурюючись у його особливий порядок, сповнюючись, як то кажуть, атмосферою свята. Саме тому цими днями свої Сатурналії відзначали давні римляни. І саме тому Різдво у цей період – а не навесні – а разом з ним і Щедрий вечір згодом почали відзначати християни.

Отже, колядки розповідають про початок – початок світу. Традиційні українські колядки мають космогонічний характер. Тут і первісний час – персоніфікована Коляда; тут і структура новоствореного світу – вертикальна вісь, axis mundi, що часто зображується у вигляді дерева – прадерева, кожному з рівнів якого відповідають різні горизонтальні рівні світу: небо, земля і те, що в ній криється; тут і творці всього сущого – зазвичай птаство небесне, що звило свої гнізда в гіллі райського древа.

Тож питання про те, чи щось залишиться від колядки або теж щедрівки, якщо усунути з неї християнські мотиви, виглядає радше риторичним. Залишаться настільки суттєві елементи, що така редукція не зашкодила б самому цьому явищу. Чи ж не доводить цього функціонування сьогодні колядок, до яких так і не проникли християнські мотиви: «Радуйся, земле, Коляда іде. Коляда іде, всім дари несе»? Або ж та, що її наводить Ксенофонт Сосенко в своїй канонічній вже книжці «Різдво-коляда і щедрий вечір»:

Ой долів, долів, долів луженьки,

Ой течуть ними бистрі річеньки.

Ой плине ж, плине, плине райськеє древце,

Райськеє древце з трьома вершеньки:

В однім вершеньку сив соколонько,

В другім вершеньку сива кунонька,

В третім вершеньку сив-ластовлята.

Ой не є ж тото сив соколонько,

Але є ж тото господаренько.

Ой не е ж тото сива кунонька,

Але є ж тото ба й газдинонька.

Ой не є ж тото сив-ластовлята,

Але є ж тото, є їх дитята.


Антон Марчинський

(грудень 2017 року)


Запрошуємо Вас послухати звуковий файл

Що криється за словами?

05.07.2019 13:01
Філософський фейлетон Антона Марчинського про зв’язок речей із їхніми назвами

Рух слів

05.07.2019 13:24
Другий з філософських фелетонів Антона Марчинського про те, що криється за словами

Між словами

05.07.2019 13:29
Філософський фейлетон Антона Марчинського

Втома

09.08.2019 18:08
Філософський фейлетон Антона Марчинського

Стиль

30.08.2019 17:54
Філософський фейлетон Антона Марчинського

Історія і dzieje

06.12.2019 17:35
Філософський фейлетон Антона Марчинського

Два Різдва

24.12.2019 10:00
Святковий фейлетон Антона Марчинського