Українська Служба

Різдво перед Христом

26.12.2019 09:00
Святковий фейлетон Антона Марчинського
Аудіо
  • Святковий фейлетон Антона Марчинського (2017 рік)
 ,  (1864)
Костянтин Трутовський, Коляда (1864)Костянтин Трутовський, Суспільне надбання (Public Domain) - wikipedia

У свідомості більшості з нас Різдвяні свята натуральним чином асоціюються з християнською традицією – із відзначенням чергового року від народження в далекій Палестині Вчителя, чия наука за останні дві тисячі років розійшлася поміж мешканців всіх континентів. Про це свідчать вертепи, в яких побачити ми можемо героїв євангельської історії про народження Ісуса, колядки, що цю історію переповідають, про це, звісно ж, свідчать і суто церковні літургічні богослужіння, що відбуваються цими днями.

Однак, у вертепах і в колядках, як і в багатьох інших різдвяних традиціях, пов’язаних з прикрашенням оселі або святковими стравами, всякчас з’являються мотиви, котрих безпосередньо віднести до описуваних євангелістами подій на задвірках Римської імперії не так вже й просто. Й нічого дивного, адже великою мірою ми й маємо тут справу не з питомими християнськими звичаями, але із християнізованими, які виводилися із значно давніших вірувань. Вірувань, що вони, слід сказати, власне завдяки підтримуванню щорічного циклу колядування тощо – наче в корпусі християнства, але, по суті, родом з цілковито іншого ґрунту – існують і дотепер.

І тут, звісно, не тільки про назву йдеться, котра, як переконував німецько-російський мовознавець Макс Фасмер, автор неперевершеного етимологічного словника, має безпосередньо латинське походження, тобто сягає давньоримських календ – початку кожного місяця. Зі словом цим ми маємо справу також і в дещо іншому, хоч і вельми близькому контексті, адже календи зведені в календарі. З такої етимології випливає, однак, дуже цікава річ: в колядках ідеться про час, і то про вельми особливий час. Адже колядки розповідають нам про початок. По-перше, це початок року: недарма їх виконують у дні зимового сонцестояння, коли природа повертається на весну – до нового життя. Звідси, власне, й по-друге, це початок нової ери, нового життя, нової надії. Та, врешті, по-третє, це початок взагалі всього сущого, що стався колись, in illo tempore, про який ми не лише згадуємо і намагаємося його відтворити, але й щороку переживаємо – або, принаймні, прагнемо пережити – занурюючись у його особливий порядок, сповнюючись, як то кажуть, атмосферою свята. Саме тому цими днями свої Сатурналії відзначали давні римляни. І саме тому Різдво у цей період – а не навесні – а разом з ним і Щедрий вечір згодом почали відзначати християни.

Отже, колядки розповідають про початок – початок світу. Традиційні українські колядки мають космогонічний характер. Тут і первісний час – персоніфікована Коляда; тут і структура новоствореного світу – вертикальна вісь, axis mundi, що часто зображується у вигляді дерева – прадерева, кожному з рівнів якого відповідають різні горизонтальні рівні світу: небо, земля і те, що в ній криється; тут і творці всього сущого – зазвичай птаство небесне, що звило свої гнізда в гіллі райського древа.

Тож питання про те, чи щось залишиться від колядки або теж щедрівки, якщо усунути з неї християнські мотиви, виглядає радше риторичним. Залишаться настільки суттєві елементи, що така редукція не зашкодила б самому цьому явищу. Чи ж не доводить цього функціонування сьогодні колядок, до яких так і не проникли християнські мотиви: «Радуйся, земле, Коляда іде. Коляда іде, всім дари несе»? Або ж та, що її наводить Ксенофонт Сосенко в своїй канонічній вже книжці «Різдво-коляда і щедрий вечір»:

Ой долів, долів, долів луженьки,

Ой течуть ними бистрі річеньки.

Ой плине ж, плине, плине райськеє древце,

Райськеє древце з трьома вершеньки:

В однім вершеньку сив соколонько,

В другім вершеньку сива кунонька,

В третім вершеньку сив-ластовлята.

Ой не є ж тото сив соколонько,

Але є ж тото господаренько.

Ой не е ж тото сива кунонька,

Але є ж тото ба й газдинонька.

Ой не є ж тото сив-ластовлята,

Але є ж тото, є їх дитята.


Антон Марчинський

(грудень 2017 року)


Запрошуємо Вас послухати звуковий файл

Що криється за словами?

05.07.2019 13:01
Філософський фейлетон Антона Марчинського про зв’язок речей із їхніми назвами

Рух слів

05.07.2019 13:24
Другий з філософських фелетонів Антона Марчинського про те, що криється за словами

Між словами

05.07.2019 13:29
Філософський фейлетон Антона Марчинського

Втома

09.08.2019 18:08
Філософський фейлетон Антона Марчинського

Стиль

30.08.2019 17:54
Філософський фейлетон Антона Марчинського

Історія і dzieje

06.12.2019 17:35
Філософський фейлетон Антона Марчинського

Два Різдва

24.12.2019 10:00
Святковий фейлетон Антона Марчинського