X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Буття поміж

21.11.2020 22:20
Філософський фейлетон Антона Марчинського
Аудіо
  • Чи можна висловити щось настільки загальне, як буття поміж, звернувшись до більш наочного прикладу? Ефективною метафорою тут може виявитися явище макаронізму.
,   , , 120-130 .. ,       , .
"Ерос, що несе гірлянди", мармур, 120-130 н.е. Фриз, що походить з невідомого будинку в Римі, Італія.Wikimedia: Osama Shukir Muhammed Amin FRCP(Glasg) - CC BY-SA 4.0

Цілий фейлетон доступний у звуковому файлі

Минулого тижня у Любліні відбулася зустріч під назвою «Поміж Сходом і Заходом. Суспільні зміни, пандемія, гуманітарна думка», до участі в якій запросили, зокрема й мене. Проте займаючись насамперед метафізикою і онтологією, я зіткнувся з неабиякою проблемою: Що ж бо я можу про це сказати? Безперечно, метафізика, онтологія стосуються будь-чого в цьому світі, адже звертаються до того, що становить спільний знаменник для всього – першопричини або й, поготів, буття. Однак це в теорії. На практиці ж, чого також не можна поставити під сумнів, їхня мова максимально загальна, а тому її часом непросто буває перекласти на способи опису суспільних, скажімо, явищ, або ж на артикуляцію повсякденної дійсності.

Не можна, однак, заперечити, що в поставленій темі – «поміж Сходом і Заходом» - вправне око відразу може вгледіти одну з філософських проблем, що з’являються ще з народженням класичної філософської традиції. Це проблема буття поміжμεταξύ, посередній стан між одним і другим світом, одним і другим способом буття, динаміка й перехід між сталими, можливо й незмінними станами. І, можливо, саме тому, що динаміка невловима, впродовж тисяч років існували різні стратегії хоч якогось її приборкання або принаймні виразу. Притому, ці стратегії нерідко перероджувалися також у спонтанні, неначе рефлекторні практики у різних сферах людської активності. Зокрема в мові. А може: передусім в мові як у підґрунті і дзеркалі нашого бачення світу.

Отже, подумав я, спробую говорити все ж про загальне – про буття поміж, звернувшись до більш наочного прикладу. І таким вельми ефективним прикладом, що, зокрема, міг би дозволити говорити одночасно говорити про буття поміж взагалі, та про ситуацію «поміж Сходом і Заходом», а також, зокрема, про ситуацію переходу від передепідемічного стану і постепідемічного, що ми маємо зараз, було би притаманне передусім мові і літературі явище макаронізму, відоме з часів Ренесансу і бароко. А на ґрунті цього можна було б навіть вести мову про макаронічну свідомість (хоча, безперечно, поняття «свідомості» саме може бути проблематичним, оскільки набуває в філософії різноманітних значень. Можна, однак, на потреби цього побіжного начерку прийняти її інтерпретацію феноменологічну, де свідомість є осередком всіх можливих переживань, зокрема й переживання себе як такого осередку).

Отже «макаронічна свідомість» може цікавить мене настільки, наскільки вона може бути ефективною метафорою, що дозволяє вхопити щось, чого не можна артикулювати безпосередньо, а про що, однак, варто говорити. Адже навіть невисловлене воно, більшою чи меншою мірою, може проявлятися в тому, що можна було б назвати способом життя, особливо виразному на так званому пограниччі (кожному пограниччі – від країн до станів свідомості).

Цілий фейлетон доступний у звуковому файлі.

Антон Марчинський

Побач більше на цю тему: філософія