X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Дієслова війни: «Називаючи, ми вже діємо»

09.04.2022 22:40
Частина ІІ розмови з Юлією Ємець-Доброносовою: «Руйнівник, якщо не бачить людини як людини, він прагне бодай якимось чином, псевдосимволічно знищити її, знищивши її будинок, знищивши її речі особисті, які, можливо, не надто багато вартують чи їх не можна вкрасти. Або забрати все, що можна забрати, і перетворити щось – конкретне щось – на ніщо».
Аудіо
  • «Руйнівник, якщо не бачить людини як людини, він прагне бодай якимось чином, псевдосимволічно знищити її, знищивши її будинок, знищивши її речі особисті, які, можливо, не надто багато вартують чи їх не можна вкрасти. Або забрати все, що можна забрати, і перетворити щось – конкретне щось – на ніщо».
, 6  2022
Буча, 6 квітня 2022 рокуFoto: EPA/OLEG PETRASYUK Dostawca: PAP/EPA.

«Мені йдеться про різноманіття дієслів, і мені б дуже не хотілося думати про дієслова, які характеризують агресорів, але не виходить не думати», - сказала письменниця та філософ з Києва Юлія Ємець-Доброносова в записаній минулого тижня розмові про діє-слова війни із господарем рубрики «Hortus (in)Conclusus» Антоном Марчинським.

До вашої уваги продовження цієї розмови. Учасники ефіру говорили про те, як мова пов’язана навіть із найбрутальнішою дійсністю та не лише формується під її впливом, але й сама, зі свого боку, надає значень світу, який нас оточує.

«Це прагнення перетворити щось на ніщо, прагнення, яке заперечує здатність людини творити, - це, фактично, такий похід проти культури як такої. Але це не похід проти культури, яка є суто духовною. Це і похід проти от цього прекрасного зв’язку, який між матеріальним, між тілесністю світу і між тим, що є всередині людини, яка комунікує з культурою, яка творить культуру, яка живе в культурі, яка сама є ніби її частиною. Та не ніби – є її частиною. І от цей похід проти людини і проти культури водночас – це насправді дуже глибоке антивітальне спрямування. Тому що знищуючи навіть зразки побуту людей, навіть якісь звичні прості речі, які, можливо, для загальної вартості – не цінності, а вартості – мають не таку велику ціну, але вони мають внутрішню цінність для тої людини, яка комунікувала із цією річчю. І ось такий руйнівник, він, якщо не прагне знищити людину фізично, якщо людина не постала в нього на шляху його як фізична істота, то він знищити прагне бодай слід цієї людини. А культура – це і є слід людини, - каже Юлія Ємець-Доброносова. - Руйнівник, якщо не бачить людини як людини, він прагне бодай якимось чином, псевдосимволічно знищити її, знищивши її будинок, знищивши її речі особисті, які, можливо, не надто багато вартують чи їх не можна вкрасти. Або забрати все, що можна забрати, і перетворити щось – конкретне щось – на ніщо».

Саме про це сьогодні, а також про вплив мови на дійсність, про страх і гнів, а також пол культурні аспекти біологічної таксономії йтиметься в другій частині цієї розмови, яку запрошуємо послухати в звуковому файлі.

Антон Марчинський

Побач більше на цю тему: філософія

Про метафізику, коли лунають гармати

19.02.2022 16:32
Філософський фейлетон Антона Марчинського

Інший без обличчя. Війна, філософія, питання

26.03.2022 12:49
«Питання з’явилося нагло, на третій день війни, коли у безпечній Варшаві я, спостерігаючи за подіями в Україні, мав першу в новому семестрі лекцію. "Введення до філософії". Як про це говорити? Навіщо?».

«Українці мають повне право почуватися сьогодні, як греки, що під Марафоном, Фермопілами і Саламіною чинили опір персам»

29.03.2022 16:31
Філософ Пьотр Ауґустиняк наголошує на значимості для польської ідентичності української боротьби проти російського загарбника, а також пояснює джерела самовідданої допомоги поляків українцям у ці тяжкі дні війни

Дієслова війни. Частина І

02.04.2022 20:11
Розмова з українською мислителькою Юлією Ємець-Доброносовою