Від підтримки до партнерства
Рік тому в Познані відбувся День відкритого діалогу — подія, яка об'єднала представників української громади, польської влади, правозахисників, університетського середовища та громадських організацій.
Учасники говорили вже не стільки про кризове реагування, скільки про довгострокову інтеграцію українців у польське суспільство, захист їхніх прав та участь у громадському житті.
У заході взяли участь представниця Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Польщі Вероніка Марчук, представники місцевої влади, університету імені Адама Міцкевича та Фундації «Українська весна». Відбулися також зустрічі з ректоркою університету Богумілою Канєвською, присвячені освітній інтеграції та розвитку інституційної співпраці.
Чому Познань більш відкрита до українців
Декан факультету політичних наук і журналістики Університету Адама Міцкевича професор Шимон Оссовський зазначає, що ставлення мешканців Познані до українців є помітно позитивнішим, ніж у середньому по Польщі.
За його словами, соціологічні дослідження показують, що приблизно 70% познанців позитивно оцінюють присутність українців у місті.
«Компанія Res Futura також досліджувала інтернет-простір. Ми бачимо, що Познань не є якимось ізольованим островом, але ставлення мешканців до українців тут значно позитивніше, ніж у середньому по країні», — говорить професор.
Водночас він наголошує, що політичні кампанії дедалі частіше використовують історичні теми як інструмент мобілізації електорату.
«Історична політика не повинна затьмарювати той факт, що наше спільне майбутнє важливіше за історію», — переконаний Оссовський.
На його думку, значну роль у загостренні суперечностей відіграє російська дезінформація, яка активно поширюється через соціальні мережі.
Університет як центр українсько-польського партнерства
Особливе місце в підтримці України посідає Університет імені Адама Міцкевича.
За два роки — із січня 2023-го до лютого 2025 року — університет реалізував 49 міжнародних заходів за участю понад 1300 українських студентів, викладачів і науковців. Загальний бюджет програми перевищив 3,8 млн злотих.
Йдеться не про одноразові гуманітарні акції, а про масштабну систему академічної співпраці:
- літні школи;
- воркшопи;
- навчальні візити;
- програми подвійних дипломів;
- грантові тренінги;
- міжнародні конференції;
- підтримку українських університетів.
За словами професора Оссовського, факультет політичних наук і журналістики нині має одну з найбільших українських студентських спільнот в університеті.
Працює організація українських студентів, активно розвиваються програми обміну, українські науковці беруть участь у дослідницьких проєктах, а студенти приїздять із Львова, Миколаєва та інших міст України.
Інвестиція у післявоєнне майбутнє
Програми Університету Адама Міцкевича виходять далеко за межі традиційної академічної мобільності.
Українські викладачі та адміністратори навчаються працювати з європейськими грантами, управлінням університетами, цифровими дослідженнями, міжкультурною комунікацією, екологічними проєктами та сучасними методами викладання.
Особливе значення мала серія Erasmus+ Staff Week, під час якої представники українських університетів разом із польськими колегами обговорювали відбудову української вищої освіти після війни.
Вихід на європейський рівень
Познань стала майданчиком і для ширших європейських ініціатив.
У березні 2024 року делегація українських ректорів і проректорів взяла участь у спільному заході зі Страсбурзьким університетом за підтримки Європейського парламенту.
Результатом стала декларація про стратегічне партнерство між європейськими та українськими університетами, а також розширення участі українських закладів у європейських академічних альянсах. Сьогодні до них уже приєдналися понад 30 українських університетів.
Війна змінює настрої
Попри успішні приклади співпраці, професор Оссовський визнає, що суспільні настрої поступово змінюються.
Після хвилі безпрецедентної солідарності 2022 року дедалі відчутнішими стають наслідки політичної поляризації, економічних труднощів і дезінформаційних кампаній.
«Російські танки їздять Варшавою — тільки віртуально», — цитує Оссовський слова міністра цифровізації Польщі Кшиштофа Гавковського, пояснюючи масштаби інформаційної війни.
Водночас він наголошує: більшість поляків усе ще усвідомлює, що Україна та Польща мають спільний безпековий інтерес.
Майбутнє залежить від діалогу
На переконання професора Оссовського, вирішальну роль у польсько-українському примиренні відіграватимуть політичні лідери.
Якщо між державами збережеться стратегічне партнерство, воно поступово зміцнюватиме й суспільну довіру.
Познань уже демонструє, що співпраця може виходити далеко за межі гуманітарної допомоги. Вона перетворюється на довгострокову модель інтеграції, академічного партнерства та спільного європейського майбутнього, де університети стають не лише освітніми установами, а й дипломатичними майданчиками, здатними будувати довіру між країнами навіть у час війни.