X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Мова у зіткненні з новими технологіями

11.08.2019 15:42
Що робити, щоб уникнути «цифрового виключення» в мові
Аудіо
нові технології pixabay.com/CC0 Creative Commons/

Сучасні пристрої дозволяють нам сьогодні робити селфі до Фейсбука, твітувати, стрімити, затримувати миті через інстасторі або снапа, або ґуґлити в інтернеті. Будь яка мова, у тому числі й польська, у зіткненні з новими технологіями, живе власним життям, а нова термінологія зовсім не полегшує її розуміння (особливо тим, хто зазвичай не цікавиться технологічними новинками).

І саме про це ми порозмовляємо з доктором Аґатою Хонцєю, мовознавицею з Варшавського університету, авторкою книжки «Ucha, fochy, tarapaty» - про все те, що ви би хотіли знати про польську мову і не боялись би запитати.

Отже, нова технологічна термінологія, що входить до польської мови – із кожним роком дедалі сильніше – це сьогодні значною мірою слова іншомовного походження. Чому ми радше воліємо прийняти іноземні слова, аніж вигадувати власні?

- Ледачість. Ми ледачі у мові, і воліємо прийняти щось готове, аніж напрягтися та вигадати щось власне, наприклад відповідник того іншомовного слова, словосполучення або назви. Люди ледачі за своєю природою, і це видно у мові.

- Але це, мабуть, також змінилося за останні 30 років. Бо якщо колись ми прийняли слово ‘komputer’ (‘комп’ютер’) разом із тими пристроями, які приїхали до нас з Заходу, то вже такі його частини, як клавіатура, материнська плата або пам’ять – ‘klawiatura’, ‘płyta główna’, ‘pamięć’ – мають польські відповідники. Але сьогодні, наприклад, ‘pen-drive’ – це ‘pen-drive’.

- Я колись почула ‘paluszek’ (‘пальчик’), а крім цього - ‘stick’. Але ‘stick’ – це таке ж запозичення, як і ‘pen-drive’, тобто прийняття іншомовного слова і лише пристосування його до польської граматики, але без вигадування власного польського відповідника. Справді, ви маєте рацію – мовна ледачість посилюється. Але, може, не варто аж так сильно проти цього явища протестувати? Здається, його можна було б пояснити тим, що ми сьогодні отримуємо такий обсяг інформації, і настільки багато з’являється новинок (у тому числі й у галузі, середовищі, про яке ми зараз говоримо), що вигадування кожного разу відповідника для слова, яке є в англійській мові, здається непотрібним зусиллям.

Варто також звернути увагу на те, що більшість слів, які ми вводимо до мови, є назвами пристроїв, послуг, а часом є похідними від цих слів дієсловами. Більше того, дуже часто це власні назви, коли просто важко вигадати адекватний відповідник.

- Власних назв ми не перекладаємо. Колись виникали ідеї, аби перекладати імена, прізвища, назви марок, проти чого висували такий контраргумент, що Гельмут Коль був би Гельмутом Капустою тощо. Отже, ми такого з власними назвами не робимо. Але існує ще один аргумент, аби лишати англійські слова і словосполучення без змін, лише пристосовуючи їх до польської граматики. Йдеться про міжнародність. Англійська мова сьогодні домінує на світі, а тому англійські слова мають більше шансів бути зрозумілими для міжнародних середовищ (наприклад серед гравців у комп’ютерні ігри, як я це собі уявляю), навіть зазнавши граматичної адаптації. І це аргумент на користь того, аби лишати у польській мові безпосередні запозичення.

- Ви вже декілька разів згадали про англійську мову, і, отже, варто було б наголосити, що саме вона є неначе питомою мовою в Інтернеті, у галузі ІТ та загалом у бізнесі. А це саме ці середовища здебільшого вводять до обігу нові слова, про які ми тут розмовляємо.

- Так, це правда, можна було б сказати, що вони формують не лише громадську думку, але й мову. І якщо на початковому етапу корпоративні жаргони або мова гравців є так званими внутрішніми мовами, то згодом вони досить швидко проникають до загальної мови. Тут вони стикаються з певним спротивом, оскільки її використовуємо ми всі, тобто і гравці, і негравці, і працівники корпорацій, і непрацівники корпорацій, і представники бізнесу, і непредставники бізнесу, і молоді, і старші люди. І ті, хто живе на півдні Польщі, і ті, хто живе на півночі, і з вищою освітою, і з середньою. Мова є такою шапкою, що накриває всіх нас. І якщо ми хочемо нішеві слова до неї внести, то завжди зустрічаємо тут спротив, адже всі ми дуже різні, а загальна мова має служити всім нам. Натомість через нішеві елементи вона передусім служить якійсь окремій групі, а не нам всім.

І ось саме, для молоді, яка дуже добре ознайомлена з сучасними технологіями, нові слова – це природна річ, для них це натуральна частина польської мови. Але вже всі інші можуть почуватися виключенні з цього процесу словотворення. Це, як неначе, «цифрове виключення».

-Так, це дуже гарний, влучний термін «цифрове виключення». Якщо ми спілкуємося з людьми, котрі не так інтенсивно, як молодь, беруть участь у цифровому житті, бачимо певне нерозуміння того, що відбувається. А нерозуміння зумовлено мовним бар’єром.

І можна було б призадуматися, що з цим робити? Як подолати цей бар’єр?

- Щось має статися з обох сторін. З одного боку, оті наймолодші, так звані цифрові тубільці для яких світ нових медіа, комп’ютерів, новітніх технологій є першоплановим, отже, вони дещо мали б змінити свою свідомість. Тобто вони повинні зрозуміти, що їхня мова – не єдина мова світу, і що їхня польська мова аж ніяк не вичерпує можливостей польської мови, що це лише її різновид. Тоді у них з’явиться зрозуміння й для тих, які є виключені з цього процесу. А якщо, ми, цифрово виключені, побачимо їхню доброзичливість, самі теж станемо більш відкритими, і, природно, привітнішими до нового.

Від часу коли, більш-менш, 20-ть років тому розпочалася уся ця цифрова революція, ми помічаємо, що динаміка змін з кожним роком зростає, і що ці зміни незворотні. А отже, треба прийняти, що темпи розвитку цієї частини мови зумовлені темпом розвитку самої технології, яка неначе примушує до цього процесу.

-Дійсно, так воно є, що темп розвитку мови відповідає темпові розвитку технології, а точніше, темп розвитку технології накидає темп розвитку мови. Тут іншого виходу немає, нам треба із цим погодитися, ми ніяк на це не  можемо вплинути. Якщо б ми хотіли загальмувати розвиток мови, значить, ми діяли б собі на шкоду ставлячи себе на програшну позицію. Якщо ми хочемо бути активними учасниками цього світу, якщо ми хочемо, щоб наша мова була живою мовою, - просто маємо встигати за змінами, що відбуваються.

Гостею нашого ефіру була доктор Аґата Хонця, мовознавиця з Варшавського університету, авторка книжки «Ucha, fochy, tarapaty» - про все те, що ви би хотіли знати про польську мову і не боялись би запитати.

А передачу співфінансує Фонд «Допомога полякам на Сході» в межах опіки Сенату Республіки Польща над Полонією та поляками за кордоном.

Антон Марчинський, Лідія Іванюх/RP

Більше, ніж мова

06.08.2019 09:00
У черговій рубриці «Польська мова без кордонів» ви почуєте про несподівану історію одного з найбільш вживаних польських слів та дізнаєтеся про історію та особливості сілезького діалекту

У Щебжешині триває Фестиваль «Столиця польської мови»

10.08.2019 13:33
Вірші і спогади Анни Сьвірщинської в інтерпретації Маї Коморовської та Лукаша Борковського прозвучали під час фестивалю «Столиця польської мови в Щебжешині».