X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Польська мова — це престижно

18.10.2020 17:10
Популяризація польської мови у світі та роль мовних сертифікатів
Аудіо
  • Чи польська є престижною мовою? Як збудувати бренд мови за кордоном?

Як підняти статус польської мови у світі, зробити її престижною? Як збудувати привабливий бренд цієї мови? Ці запитання поставимо гостю — доктору Пйотру Каяку, мовознавцю, віцедиректору Центру польської мови і культури для іноземців POLONICUM, що діє при Варшавському університеті.

У ієрархії світових мов польська не займає якоїсь високої позиції. Але чи є шанс, щоби піднятися вище?

Так, звичайно! Адже ієрархія та позиція в ній не є незмінною, і завжди можна піднятися на сходинку або дві вище. Крім цього, польська мова належить, я би сказав, до престижних мов, але її не вивчають масово. На престиж польської позитивно вплинув 2004 рік і вступ Польщі до Європейського Союзу. Відтоді польська мова є одною із мов Євроспільноти, закордонні політики, бізнесмени дивляться на нашу країну через призму ЄС. Із цим я регулярно зустрічаюся під час стажів або конференцій в університетах так званих далекосхідних країн. Наприклад, в Китаї, Південній Кореї, Індії мої колеги часто звертали увагу, що вони дивляться на Польщу в контексті Європейського Союзу. Думаю, що в багатьох закутках світу ми б не були настільки цікавими. Якби Польщі не вдалося добре використати 90-ті роки та початок XXI століття, коли Польща зміцнила не тільки свою економічно-політичну позицію, але теж культурну і мовну.

 

Від контексту глобального перейдемо до більш локального. Ми зв’язалися з професоркою Інституту Славістики Геленою Красовською, котра досліджує мову польської національної меншини на Буковині, і українській, і румунській, і запитали, чи ця мова вважається в такому багатонаціональному регіоні, яким є Буковина, престижною.

- Так, на Буковині польська мова має високий престиж, передусім в селах, де проживає польська національна меншість, зокрема, польські горяни. Діти вдома розмовляють польським говором, таким самим говором розмовляє ціле село, отже, польська мова має престиж теж у сфері сусідства. У школах діти з польських сімей навчаються літературної польської мови, і мотивація до вивчення цієї мови є дуже великою. Хочу теж зауважити, що мотивація до вивчення польської мови зростає не тільки серед представників польської національної меншини. Люди вивчають польську мову, зокрема, щоби виїхати до Польщі на навчання. Польську охоче вивчають і українці, і румуни.

 

Повертаємося до розмови з доктором Пйотром Каяком. Як, на Вашу думку, повинна відбуватися популяризація польської мови? Чи цей процес слід поділити на дві паралельні стежки — внутрішню і зовнішню? Зміцнювати престиж польської за кордоном, але теж дбати про її багатство в Польщі?

Так, популяризація повинна бути внутрішньою і зовнішньою. На мою думку, дії всередині країни, які слід продовжувати, мають зосереджуватися на боротьбі зі стереотипом, мовляв, польська мова є складною, важкою для вивчення. Закордонна популяризація мови — тут йдеться про використання маркетингових інструментів, котрі так сформулюють повідомлення, що воно пасуватиме до специфіки даного місця. Поясню на прикладі діяльності Інституту Адама Міцкевича. Ця установа кільканадцять років веде успішну кампанію, що показує Польщу як привабливе, цікаве місце. Інститут реалізує такі кампанії, зокрема, в Китаї, Індії, Південній Кореї. Причому намагається підібрати таку форму повідомлення, щоби вона зацікавила суспільства, які мають дещо інші зацікавлення і захоплення.

 

Яку роль у популяризації польської мови відіграють дипломатичні установи? І в яких країнах ця діяльність є, так би мовити, зразковою?

Я назву кілька прикладів, що випливають з моєї праці останніх кількох років. Ми маємо досконалу співпрацю з Польським інститутом у Петербургу. Ми тут проводимо курси для вчителів польської мови, реалізуємо різні кампанії, покликані привабити любителів польської мови та людей, які цікавляться нашою культурою. Польський інститут завжди нам допомагав і допомагає з приміщеннями, сприяє в організації цих зустрічей. З політичних причин, популяризацію польської мови ми не можемо в Росії розвивати на університетському рівні, тому в цьому контексті підтримка Польського інституту є дуже вагомою. Друга дуже вдала співпраця — з Польським інститутом в Тбілісі, де перед вибухом пандемії ми ще встигли провести сертифікований іспит з польської мови. Грузія — це виняткове місце у світі, якщо говорити про польську присутність. У Грузії польська мова є престижною, а поляків приймають надзвичайно тепло. Звісно, це пов’язане із польською підтримкою у складні для Грузії часи. Дуже добре працює Польський інститут в Пекіні. Про ці установи і людей, з якими ми працювали, я можу говорити тільки схвально.

 

Ви згадали про сертифікований іспит з польської мови. Такий сертифікат зі знання польської мови введено у 2004 році. Отже, іноземці можуть скласти іспит і — якщо пройдуть цей екзамен — отримують документ, що підтверджує знання мови. Чи такі сертифікати вписуються у популяризацію польської мови у світі?

Так, вони дуже добре вписуються! У зв’язку з правовими змінами, починаючи від 2012 року, в Польщі іспити з польської мови як іноземної стали важливими іспитами, від яких залежать подальший кар’єрний, суспільний розвиток. Власники таких сертифікатів можуть клопотатися про дозвіл на перебування у Польщі або ж про польське громадянство. Ця система сертифікування іноземців почалася, як ви згадали, у 2004 році, але 2015 року її реформовано. Відповідальність за підготовку, координацію проведення цих тестів та їх оцінювання у всьому світі несуть відповідні установи, загалом — 47. Але це крапля в морі — у цьому ми переконалися останнім часом, коли кількість заявок на іспити, що відбудуться у жовтні, перевищила наші очікування. До нас звернулося дуже багато людей, котрі хочуть отримати такий сертифікат — з приводів, про які я вже згадував, або просто тому, що планують навчатися у польських вишах.

 

Чи такий сертифікат знання польської мови, зі вказаним рівнем опанування цієї мови, дає можливість використовувати якось його за кордоном?

Безперечно! Адже молодь складала іспити, які ми проводили за кордоном, а після 2015 року ці іспити проводилися закордонними установами, наприклад, у США, в Україні, або в Китаї, в Пекіні. Молодь згодом використовувала ці сертифікати і на рівні іспитів на атестат зрілості, і під час навчання в університеті. Завдяки таким сертифікатам не треба було ходити на заняття (часто платні), щоби потім скласти університетський іспит з польської мови. Крім цього, якщо хтось хоче працювати за кордоном як вчитель польської мови, то у багатьох країнах він повинен підтвердити своє знання мови відповідним сертифікатом. Канада, Аргентина, наприклад, вимагають від вчителів мовних сертифікатів. Найбільше таких іспитів складають у Польщі. Наприклад, Варшавський університет, в якому я працюю, проводить сертифіковані іспити з мови, і від 2015 року ми проекзаменували близько 2100 осіб. Причому, якщо подивитися на походження студентів та людей, котрі складають іспити — 77% становлять громадяни країн, що колись входили до СРСР, а майже половина екзаменованих — це громадяни України. Решта — це громадяни інших країн, представники інших культур. Хочу теж наголосити, що не всі хочуть отримати такий сертифікат, щоби залишитися в Польщі. Чимало наших студентів планує реалізуватися на інших полях.

 

Чи ці сертифікати знання польської мови мають якийсь термін, після якого потрібно їх поновлювати?

Ні, вони є довічними. І це добра інформація. Натомість варто пам’ятати, що про мову потрібно дбати і постійно її збагачувати.

 

Ви згадували про установи, які займаються проведенням сертифікованих іспитів. Скажіть, будь ласка, кілька слів, що це за інституції?

Більшість цих справ намагається помістити під одним парасолем Національне агентство академічного обміну. І це дуже добра інформація. Ця інституція проводить різноманітні стажі, програми для науковців. Заохочую наших слухачів відвідати інтернет-сторінку цього агентства, щоби пересвідчитися, яку важливу діяльність воно веде. Звісно, для популяризації польської мови потрібно ще багато зробити. На жаль, поляки схильні до нарікань і не завжди доцінюють те що відбувається, зокрема, в цій галузі. А крім цього, популяризувати польську мову може кожен з нас. Вистачить більше цікавитися процесами, які відбуваються в мові, більше читати. Замість Ютюба, хоч раз на тиждень почитаймо про явища, що відбуваються в польській мові. І тоді будемо кращими користувачами польської мови.

 

Нашим гостем був доктор Пйотр Каяк, мовознавець, віцедиректор Центру польської мови і культури для іноземців POLONICUM, що діє при Варшавському Університеті. Ми теж попросили про коментар професорку ІС Польської академії наук Гелену Красовську.

 

Нагадаємо, що цикл “Польська мова без кордонів” реалізується у співпраці з Фондом Допомога полякам на сході і фінансується Канцелярією Голови Ради Міністрів Польської Республіки в межах допомоги Полонії та полякам за кордоном.

Яна Стемпнєвич та Андрій Рибалт