X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Труднощі перекладу з польської

06.12.2020 18:00
З нашими колегами з мовних служб Польського радіо для Закордону говоримо про специфіку перекладу інформаційних текстів
Аудіо
  • Труднощі перекладу з польської мови на слов'янські та неслов'янські мови
.
.Mediamodifier/pixabay.com/CC0

У студії Української служби Польського радіо - наші колеги з інших мовних служб Польського радіо для закордону: мовознавиця, багатолітня завідувачка кафедрою білоруської філології Варшавського університету і колишня керівниця Білоруської служби Польського радіо професорка Ніна Барщевська, а також керівниця Англійської служби Польського радіо Данута Іслер та керівник Німецької служби Польського радіо Йоахім Цєцєрський.

Перше запитання до пані професор Ніни Барщевської. Польська мова вважається складною мовою, але для білорусів, завдяки географічній, історичній та культурній близькості, вона є більш-менш зрозумілою навіть у випадку, коли людина не знає польської мови. Натомість, як з польської на білоруську перекладається, власне в контексті згаданої близькості?

Ніна Барщевська: Звісно, завжди на перекладача, при перекладі з одної мови на іншу, чекають різні пастки. Багато залежить від самого тексту. Одна специфіка перекладу текстів журналістських, інша — документів, а ще інша — перекладу літературних текстів. Варто теж мати на увазі, що деякі слова не перекладаємо, це, зокрема, географічні назви або топоніми. Пам’ятаю, коли я працювала в Польському радіо для закордону, часто натрапляла на такі назви міст, як «Kolonia», «Mediolan», і треба було пам’ятати, що це польські назви Кельна або Мілана. Отже, специфічним є теж те, як кожна мова адаптує географічні назви, топоніми. Крім цього, білоруська та польська мови належать до слов’янських мов і вони справді мають багато спільних рис. Багато слів звучать так само або дуже схоже. Натомість є така група слів, котрі, попри фонетичну схожість, мають в обох мовах різні значення. Наприклад, польське слово «ulewa» білоруською мовою означає не зливу, а «вліво», тобто можна повернути вліво. Інше слово «meta» в білорській мові означає «ціль», а в польській — «фініш». Наведу ще кілька прикладів: «pośpiech» у білоруській мові означає «успіх», а в польській «поспіх»; «sum» в польській мові означає вид риби, а в білоруській — «смуток». При польсько-білоруському перекладі особливу увагу слід звертати на синтаксис і не будувати речення польською мовою за білоруським синтаксисом. Важливими є теж прийменники. Наприклад, у Міцкевича «Tęsknię po tobie» цей вислів свідчить про великий вплив білоруської мови — адже білоруською ми скажемо «я сумую па табе», а польською – «tęsknię za tobą». 


Як у випадку англійської мови? Чи на перекладача чекають схожі пастки і складнощі?

Данута Іслер: Англійська мова, як мені здається (і тут я висловлю думку багатьох людей) є простішою для вивчення мовою, тут немає відмінків, структура речення теж є досить проста. Тож цю мову легше опанувати. Натомість стосовно назв міст, про які згадала професорка Ніна Барщевська... Мовні пуристи вважають, що географічні назви, як кожні власні назви, не можна перекладати, але все-таки існують переклади, так би мовити, іншомовні версії польських міст. У своїй праці на радіо я зауважила, що через те, що польська мова має відмінки, ці слова є довшими і, відповідно забирають більше ефірного часу. Часто так буває, що одне і те ж речення польською мовою звучить довше, ніж англійською мовою. І до теми про слова-пастки скажу, що на польсько-англійській лінії їх теж немало. Скажімо, люди часто перекладають польське «Komunikacja miejska» як «communication», тобто «спілкування».

Не безпідставно такі слова, які звучать в обох мовах однаково або подібно, а мають різне значення, називають «фальшивими друзями перекладача». Їхня наукова назва — «міжмовні омоніми». У випадку української та польської мов таких омонімічних пар є дуже багато. Вийшов навіть «Словник міжмовних польсько-українських омонімів». Тож перекладачам варто такий словник мати у своїй бібліотеці.

Ми переконані, що в німецькій мові теж є чимало таких слів, котрі вводять в оману перекладача. Цікаво, чи в німецькій мові назви міст перекладаються. 

Йоахім Цєцєрський: З назвами міст мені пригадується одна неприємна історія. Німецька редакція бере участь у проєкті «Літо з радіо» - в ефірі Першої програми Польського радіо ми читаємо новини німецькою мовою. Отже, в одному з випусків новин була інформація про якусь подію, що відбулася у Вроцлаві. Я прочитав німецьку назву міста Вроцлав — Breslau. І почалися дзвінки! Люди дзвонили і висловлювали своє обурення тим, що в ефірі Польського радіо я насмілився вжити німецьку назву міста Вроцлав. Нагадаю, ця назва функціонувала під час Другої світової війни. Я тоді подумав: гаразд, вживатиму у своїх німецькомовних новинах польську назву Вроцлав, що, зрештою, зробив у наступному випуску. І тоді знову телефони розігрілися від дзвінків! Тепер дзвонили німці, котрі слухають наші новини. Вони казали, що ця польська назва міста для них була абсолютно незрозумілою, вони не могли зрозуміти, про яке місто йдеться. Тож треба пам’ятати що багато міст і сіл, особливо у регіоні Вармія і Мазури, Сілезія, мають німецькі відповідники назв.

 

Чи переклад інформаційних повідомлень відрізняється від перекладу літературних творів?  

Ніна Барщевська: Безперечно, різниця є і це значна різниця. В інформаційних, наукових текстах, у текстах технічних зустрічаємося із різноманітними термінами. І тут йдеться про прямий переклад, однозначність текстів. Натомість літературні тексти відрізняються метафоричністю, в них багато фразеологічних зворотів, і тут теж є свої пастки. Перекладач, без сумніву, повинен настільки добре знати одну мову та другу, що по-перше, він повинен ці фразеологізми з одної мови перекладати фразеологізмами на іншу. Перекладачі художньої літератури повинні спочатку прочитати цей твір, який будуть перекладати, зрозуміти його, відчути специфіку і зуміти передати атмосферу цього твору іншою мовою. Натомість при літературних перекладах немає вимоги дослівного перекладу. 

Чергова пастка і дилема — як перекладати на іншу мову використання в тексті діалектної лексики?

Ніна Барщевська: Я впевнена, що варто користуватися багатством діалектів та говірок в даній мові. Адже у білоруській мові теж є чимало діалектів, які діляться на говірки тощо. Тому один діалект можна перекладати іншим. Натомість коли говорити про переклад з таких близьких мов — польської і білоруської — то варто брати до уваги різні відмінності в цих мовах. Наприклад, прикметник у польській мові виступає після іменника, а в білоруській мові — навпаки. Ми говоримо «język polski» і «беларуская мова». А крім цього, для білоруського перекладача художньої літератури досить складним завданням можуть бути неологізми. Перед нашою зустріччю я передивилася книжки Ришарда Капусцінського у перекладах Алеся Пєткевича. Капусцінський творив дуже багато неологізмів. Наприклад, «nadkura», «minusowość», «łupiskóry». Білоруський перекладач чудово впорався із цим завданням, створюючи власні неологізми на засаді аналогій, за якими творив слова Капусцінський.

 

Професорка Ніна Барщевська згадала про неологізми. Як ви ставитеся до слів, які виходять поза межі літературної мови? Як їх перекладаєте?

Йоахім Цєцєрський: Мова постійно розвивається, вона не стоїть в одному місці, мова розвивається впродовж тисячоліть, тому постійно потрібно її вивчати, бути в курсі трендів. У німецькій мові, наприклад, дуже поширені фемінітиви, жіночі форми назв професій. Це в польській мові поки що не дуже поширене. У німецькій мові практично кожна професія має чоловічу та жіночу форми. Наприклад, є «пекар», і є «пекарка», а  в польській мові є «piekarz» і «pani piekarz». В німецькій скажемо «архітектор» — «архітекторка», а польській – «architekt» i «pani architekt». Тому в перекладах це теж треба брати до уваги та нюанси. 

Ніна Барщевська: Ця фемінізація мови, про яку вже говорилося, для білорусів теж має значення. У білоруській мові теж зауважую цю фемінізацію. Можливо, цього не видно у текстах написаних, але, в усному мовленні, у соцмережах дуже багато жіночих форм професій. Наприклад, вживаєься і «філоложка», і «міністерка», і «президентка». Я теж зустрічалася з фемінітивами у наукових текстах. Хочу теж звернути увагу, що в білоруській мові щораз більше запозичень з англійської мови. Якщо вбивають, то «кілери», а друкуємо ми на «принтерах».


Цикл «Польська мова без кордонів» реалізується у співпраці з Фондом Допомога полякам на сході і фінансується Канцелярією Голови Ради Міністрів Польської Республіки в межах допомоги Полонії та полякам за кордоном.

 

Запрошуємо послухати передачу в доданому файлі


RP/Яна Стемпнєвич і Андрій Рибалт