X
Шановний Користувачу,
25 травня 2018 року набуло чинності Розпорядження Європейського парламенту і Ради (ЄС) 2016/679, прийняте 27 квітня 2016 р. (RODO). Заохочуємо до ознайомлення з інформацією про обробку персональних даних на порталі PolskieRadio.pl
1.Адміністратором даних є Polskie Radio S.A. з головним офісом у Варшаві, al. Niepodległości 77/85, 00-977 Warszawa
2. У справах, пов’язаних з Вашими даними, слід звертатися до Інспектора охорони даних, e-mail: iod@polskieradio.pl, тел.: 22 645 34 03
3.Персональні дані оброблятимуться у маркетингових цілях на основі наданої згоди.
4.Персональні дані можуть надаватися виключно з метою належного надання послуг, обумовлених у політиці приватності.
5.Персональні дані не надсилатимуться за межі Європейського економічного простору або до міжнародних організацій.
6.Персональні дані зберігатимуться протягом 5 років від закриття облікового запису, відповідно до законодавчих положень.
7.Ви маєте право на доступ до своїх персональних даних, їх виправлення, перенесення, усунення або обмеження обробки.
8.Ви маєте право на внесення протесту щодо подальшої обробки, а у випадку висловлення згоди на оброку персональних даних – на її відкликання. Використання права на відкликання згоди не розповсюджується на обробку, що мала місце до моменту відкликання згоди.
9.Ви маєте право на подання скарги до наглядового органу.
10.Polskie Radio S.A. повідомляє, що в процесі обробки персональних даних не приймаються автоматизовані рішення та не застосовується профілювання.
Більше на цю тему Ви знайдете на сторінках персональні дані та політика приватності
Розумію
Українська Служба

Великодні символи – на Великдень і не тільки

03.04.2021 09:00
Це одне з найбільших християнських свят залежно від регіону має безліч традицій, що мають різні контексти, як дохристиянські, так і ті, що пов’язані безпосередньо із релігією та тим, що, наприклад, відбувається у храмах у великий тиждень перед Великоднем
Символічний великодній кошик у Рудніку над СяномPAP/Darek Delmanowicz

Християни західного обряду в неділю, 4 квітня, святкуватимуть Великдень. Це одне з найбільших християнських свят в залежності від регіону має безліч традицій, що мають різні контексти, як дохристиянські, так і ті, що пов’язані безпосередньо із релігією та тим, що, наприклад, відбувається у храмах у великий тиждень перед Великоднем. Минулого тижня ми згадували про Вербове віття і про його значення для дому. Сьогодні ж знову згадаємо про великодні галузки, що їх освятили минулої неділі і про те, чому вони є настільки важливі у контексті року і зокрема весняного циклу. Про це розповідає фольклорист, етнолінгвіст і культуролог з Інституту наук про культуру Університету Марії Кюрі-Склодовської у Любліні Ян Адамовський.

Коли ми говоримо про контекст вербового гілля у великодньому часі, то є кілька питань, які варто порушити щодо використання цього гілля на Великдень або ж на Вербну неділю. У традиційній, народній культурі функціонування віття у різних застосуваннях має значно ширше значення, ніж лише на це свято. Але спочатку я би хотів сказати про дві більш загальні речі. Перша справа – це взагалі походження нашої традиції, народної традиції. І тут слід згадати про дохристиянський зміст, що будує цю традицію. Згодом на це накладається християнський зміст, як, наприклад, великоднє віття, що використовується на знак пам’яті біблейської історії про в’їзд Ісуса до Єрусалиму, саме на Вербну неділю. Також є лише польські елементи у цьому. Конкретно у випадку пальми (великоднього віття) можна навести приклад того, що ми тут у себе використовуємо для освячення. Це не південна пальма, яку ми собі уявляємо, але віття, що робиться із вічно зелених рослин, наприклад, з барвінку, бушпану, що відомі у Польщі. Також це можуть бути якісь інші елементи.

Інша справа – це функціонування традиційної, народної культури як регіональної культури. Немає якоїсь однієї моделі польської народної культури. Все існує на рівні регіонів – більших чи менших. З цим також пов’язана різноманітність, застосування і створення конкретно, наприклад, такого атрибуту, як вербове гілля. Сама назва «пальма» пов’язана із південною рослиною, з південної Європи. Але у нас пальмою ми називаємо спеціальний тип верби. Це – вербове віття з домашнього городу, що має специфічний колір, це не придорожня верба. Але використання цього віття загалом, що складається передусім з верби, із зелених елементів та інших прикрас, має ширший і багатший суспільно-культурний контекст. Коли ми говоримо про період Великодня, то це пов’язано, з антропологічної, етнографічної точки зору, із фрагментом весняної обрядовості і звичаїв. Це є весняний обрядовий цикл. У зв’язку з цим, для власних потреб я трактую вербове гілля як один із експонентів чогось більш загального, що я описую як «зелене віття». Цей зелений елемент виступає дуже виразно поруч із вербовим гіллям, але також і при іншому застосуванні зеленого молодого віття з верби, берези чи з інших рослин, що розкриваються навесні. І такі елементи використовуються. Наприклад, це має значення у знаному у Польщі маюванні. Це - прикрашання різних елементів дому, наприклад, на Зелені свята цим молодим зеленим віттям, це може бути також і татарське зілля, що стелиться на підлогу. А на Великдень це прикрашання зеленими елементами того, що ми освячуємо, у Велику суботу, коли люди освячують кошики з їжею. У цих кошиках зелений елемент завжди присутній. Можливо, сьогодні ми це розглядаємо як декорацію, але зелень є обов’язковою. Є ще багато інших зелених елементів, що замінюють у певних ситуаціях пальму. Після повернення із Собітки, що завершує цей весняний цикл, приносяться різні зелені галузки, що їх затикають у стріхи з метою захисту і охорони. Я назву ще один такий важливий приклад на Великдень. На відомих традиційних писанках одним із найпопулярніших мотивів, що на них зображають, є саме зелене віття. Тому цей елемент, що представлений з нагоди Вербної неділі як пальма, має значно ширше застосування протягом всієї весни.    

На Люблінщині і не лише там існує звичай великоднього колядування. З великодньої неділі на понеділок групи молодих людей ходили від хати до хати, співаючи пісні про воскресіння Христа і за це вони отримували у подарунок яйця. Цей звичай також був елементом залицяння і побажань для молодих незаміжніх дівчат чи неодружених хлопців.

І звісно ж одним із найважливіших символів Великодня, про який ми також сьогодні дуже коротко згадали, є писанки, що відображають цілий всесвіт. Писанки нам нагадують про це велике свято, але ми їх зберігаємо увесь час. Це гарний подарунок для кожного, що також відображає побажання і думки того, хто нам подарував писанку, - розповідає аніматора культури з Університетського центру культури і медіа «Хатка жака» в Любліні Аґнєшка Матецька-Скшипек, що вже багато років організовує майстер-класи з писанкарства.

Запрошуємо послухати передачу повністю у доданому звуковому файлі

Мар’яна Кріль