Наприкінці жовтня у Порто в Португалії відбувся Міжнародний ярмарок world music WOMEX. Це одна із найважливіших подій для всіх, хто займається цим стилем у музиці – для музикантів, продюсерів, музичних журналістів, критиків, організаторів етно-фестивалів. Чотири дні інтенсивних презентацій, зустрічей, концертів, дискусій… WOMEX дає чимало можливостей. Про феномен цього ярмарку і про його значення для галузі world music розповідає музикантка, продюсерка і журналістка Даґа Ґреґоровіч.
- Думаю, це була моя восьма чи десята виставка. Я була в різних містах, адже якраз про це і йдеться, що ярмарок WOMEX відбувається в різних містах Європи. Я двічі була у Копенгагені, Кардії, у Салоніках. Це важливо для цієї виставки, що вона мандрує по різних містах і країнах. Можна брати участь в концерті-відкритті, що показує культуру даного регіону. Під час концертів поєднуються різні гурти в одному великому шоу, який показує атмосферу цієї музики. І так було і цього року. Один із гуртів, який мені найбільше сподобався, це був гурт мірандійської культури з північно-східної частини Португалії. І, коли йдеться про важливість цієї події, то це свято всіх організаторів, музикантів, музичних фестивалів, що займаються мало популярною музичною галуззю, тобто world music. Це час, коли ми можемо взаємно оцінити свою роботу, але, передусім, здобути нові контакти і згодом щось робити разом. Це не лише шанс для музики, яку далі можна кудись екпортувати, але це обмін досвідом, налагодження партнерських зв’язків для подальших проектів за межами нашої країни.
А яким є формат ярмарку WOMEX? Що на ньому презентується?
- У виставці в Порто цього року взяло участь 2600 делегатів. Це виглядає так, що впродовж дня ми зустрічаємося з 10 до 18 години у ярмарковому просторі. Є різні стенди. Польща також мала свій стенд – Інститут Адама Міцкевича цього року подбав про те, щоб ми, музиканти, організатори фестивалів, радіожурналісти мали де перебувати, домовитись про зустрічі. Також Польща підготувала спеціальний каталог з митцями і з делегатами, які були на цій виставці. Впродовж дня вже з’являються перші show-case, але, звісно, усі чекають на те, що відбувається увечері. На кількох сценах одночасно відбуваються концерти, які тривають близько 45 хвилин. Під час таких виступів конкретний гурт повинен показати усю драматургію свого виступу. Музиканти повинні бути свідомі того, що багато осіб зайде на концерт лише на 5 хвилин і підуть кудись далі. Для музикантів це непроста подія, адже вони мусять зрозуміти, що це такий час, з одного боку, концерту, але публіка постійно змінюється, навіть під час одного концерту. І ніколи не відомо, на яку частину твого виступу хтось так званий «важливий» прийде. Увесь час треба бути зосередженим і викладатися на 100%. Вечірні концерти завершуються діджейськими виступами, які тривають до світанку. А наступного дня знову – виставка, ярмарок… Для мене цей час є найбільш виснажливий, коли впродовж чотирьох днів я дуже мало сплю і постійно дуже інтенсивно працюю. Але для нашого гурту «DagaDana» це була дуже важлива зустріч. Передусім, ми зустріли людей, з якими бачилися востаннє два роки тому і планували з ними щось зробити. Ми побачили старих знайомих, пізнали нових людей, сподіваюся, нових прихильників нашої культури. Багато осіб їхали на цю зустріч з думкою про те, що це суцільна невідомість. Але це було нам дуже потрібне. У міжлюдських контактах найважливішою є зустріч. І так 2600 осіб з різних куточків світу, окрім Австралії, яка є закритою, приїхали до Порто, усі були щеплені і це також була умова участі у ярмарку. Також під час події підкреслювалося, що вся Португалія вже на 95% вакцинована. Але мене особисто дуже приємно здивувало те, якою гарною була турбота про кожного учасника, всі дотримувалися заходів безпеки. Португальці дуже суворо підходять до пандемії, до всіх правил, тому ми також старалися цього дотримуватися. І завдяки цьому ми також змогли зустрітися, ми могли радіти, що нарешті ми вертаємося до звичного часу, який був до пандемії.
А серед дискусій музикантів, продюсерів, організаторів фестивалю, які виклики та проблеми з’являлися найчастіше?
- У всіх куточках світу усі бояться того, що концерти буде скасовано, що їх треба буде переносити на наступний рік. Через фінансові проблеми завжди найбільше страждає культура. У багатьох країнах саме так і є. Кошториси фестивалів врізаються. Під час тривання цієї виставки до наших колег надходила інформація про те, що вони повинні зменшити бюджети і несподівано виявлялося, що когось із виконавців вони не можуть запросити через брак коштів. Але у всіх було помітно велику силу і бажання вижити у цей час, а також як все поєднати так, аби однак не відмовлятися від високого мистецького рівня під час різних подій. І тут все більше видно велике бажання допомоги різних ескпортних офісів і міністерств культури, що уможливлюють багатьом митцям фінансову допомогу, яка дозволяє деяким фестивалям користуватися цими грантами і завдяки цьому запросити відповідних митців. Тому було справді помітно, що ця система все більше входить у нашу діяльність, аби музика, якою ми займаємося, тобто world music, фолькова музика мала шанс доходити до різних частин світу.
- Під час WOMEX нас було багато з Польщі. Були як організатори таких великих фестивалів, як ETNO PORT у Познані, ETNO Краків, було видавництво СОЛІТОН, були радіожурналісти і різні музиканти. Також під час ярмарку і його музичної частини виступив один гурт з Польщі. Це був гурт KOSY з Вроцлава. Він виступав пізно вночі, після півночі. Це був дуже гарний виступ. Дівчата дуже гарно виглядали, мали гарну візуалізацію. Побачимо, що їм дасть цей виїзд. Сподіваюся, що у них буде багато концертів. Але вже дуже добре і дуже престижно те, що вони там виступили. Це великий успіх – виступ на WOMEX. Цим можна і треба хвалитися.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі
Мар’яна Кріль