Українська Служба

Путіна та його шантаж – геть!

09.03.2022 18:32
Українська влада на запитання західних партнерів у чому допомогти,  відповідає коротко: літаки, закрийте небо. У відповідь Путін намагається шантажувати НАТО використанням ядерної зброї. Проте експерти, ознайомленні із практикою та теорією воєнного мистецтва, підтримують думку, що Путіна треба зупинити якнайшвидше, оскільки ядерною зброєю Москва шантажуватиме завжди, адже вже була атака російських окупантів на електростанцію в Енергодарі
Аудіо
Напис на вітрині російського банку у ЧехіїPAP/EPA/MARTIN DIVISEK

Українська влада на запитання західних партнерів у чому допомогти,  відповідає коротко: літаки, закрийте небо. У відповідь Путін намагається шантажувати НАТО використанням ядерної зброї. Проте експерти, ознайомленні із практикою та теорією воєнного мистецтва, підтримують думку, що Путіна треба зупинити якнайшвидше, оскільки ядерною зброєю Москва шантажуватиме завжди, адже вже була атака російських окупантів на електростанцію в Енергодарі.

Говорить один з найбільш досвідчених польських генералів Роман Полько:

«Нам дуже пощастило, що снаряд вже не поцілив у критичні місця. Я чув, що існують системи забезпечення, справді це не так просто поцілити, але…, тут треба поставити три крапки. Запитання, чи знищення такої електростанції – може випадкове, а може навмисне? Тож Путін застосовує тактику, якою зазвичай керуються терористи: залякати світ, тероризувати світ. Чи атака та знищення такої електростанції це вже була б атака на альянс НАТО, чи ще ні? Тож це було б ураження на всю Європу. На таке запитання треба знайти відповідь. Чергова справа, яка із цим пов’язана. Якщо Путін застосує ядерну зброю не у такий спосіб, щоб знищити Польщу, держави Заходу, але на те, щоб залякати, щоб вдарити десь побіч, щоб вибух стався десь у повітрі, то ми будемо здаватися, чи ні? Отже, те, що Путін зробив, то дозволив згуртувати альянс НАТО, досягнути рівня солідарності, але ми мусимо змінити нашу стратегію, щоб не було, як після 2008, 2014 року, тільки щоб ми справді були разом й щоб ми справді цього тирана усунули із простору вільного світу».

В інтерв’ю Польському радіо генерал Роман Полько однозначно заявив: жодних компромісів з Путіним.

«Не може бути жодних таких компромісних дій, чергових угод. Я занепокоєний такими переговорами канцлера Німеччини, чи президента Франції».

Генерал Полько гостро критикує політику прем’єра Угорщини Віктора Орбана.

«Зокрема, я занепокоєний позицією Віктора Орбана, який виявився троянським конем в НАТО. Я б Орбану разом з його Фідешом рекомендував відвідати Музеї терору у Будапешті, то може вони собі нагадають, чим була тодішня революція в Угорщині, й як росіяни ставляться до ,,дружніх народів’’, бо якщо Путіну вдалося б (а я переконаний, що йому не вдасться, захопити Україну), то це все із цією чорної минулої епохи повернеться до нас назад, та й ще із більшою силою».

У Польщі відкидають тезу, що буцімто лише Путін несе відповідальність за злочини та насильство. Говорить професор Мєчислав Риба:

«Я висуваю тезу, що Путін - не сам. Маємо звичайно справу із цілою системою влади в Росії, вона різними способами обумовлена – за цим стоїть і бізнес, і пропаганда, це також військовий сектор, а все це очолює Путін. Якщо думати на довшу перспективу, що само усунення одного Путіна змінить в цілому політику, чи геополітику Росії, чи спосіб її функціонування, то ми були б наївними. Тож в історії цієї держави, навіть не у ХХ столітті, але набагато довшій, оця агресія вмонтована у певну традицію й певну цивілізацію. Треба звернути увагу, наскільки велика ця держава. Хтось рахував, що Росія поширювалася в перспективі років сто квадратних кілометрів кожного дня. Чому вона така велика – тому, що для російської цивілізації війна – природній стан. Для них володар- переможець завжди добре сприймається. Отже, така перспектива популярності Путіна. Окрім того, він диктатор, що там пропаганда, що там всякого роду маніпуляції... Проте також не можна перебільшувати – не такі диктатори падали у різних державах. Зате він доволі довго утримується при владі, бо був переможцем у багатьох війнах – більшим, меншим, але однак був. Починаючи від Чечні, а закінчуючи в Криму, чи Донбасі».

Професор Мєчислав Риба вважає, що вторгнення в Україну становить загрозу для Путіна.

«Існує загроза для нього самого, бо цей конфлікт для нього йде у поганому напрямку, тобто він має поганий або дуже поганий вихід, а насправді він у безвиході. Якщо він заангажувався у цю війну, то для нього єдиним  логічним сценарієм було наступне - вона триватиме коротко, Захід накладе санкції, але почерез зв’язки з Німеччиною, чи Францією він зуміє обмежити санкції до мінімуму, такою подушкою порятунку буде взаємодія з Китаєм, й через кілька років все повернеться на старі рейки, але зникне незалежна українська держава, яка становить загрозу російській імперії. Такий висновок тримався якоїсь логіки, але продовження війни й дуже дошкульні санкції з плином часу послаблять диктатора й стануть шукати іншого, але це не означає позитивного розвитку політичних явищ. Якщо візьмуть якусь маріонетку, що виконуватиме роль ліберала й закріпить існуючу систему влади, а стратегічні геополітичні цілі, вигідні Москві, будуть продовжувати відстоювати, то і для України, і для Центральної Європи нічого не зміниться».

Професор Мєчислав Риба звертає увагу, що підготовку до війни Путіна фінансувала Німеччина.

«Правильно кажуть оглядачі, що підготовка до війни була пов’язана з тим, що, наприклад, Німеччина, купуючи сировину та будуючи трубу в обхід Центральної Європи, дуже сильно  наповнили бюджет Росії, зміцнювала цю країну, яка могла витрачати мільярди на свої збройні сили. Путін це вже ізольована постать, й повернення до геополітичної схеми, що існувала до війни, вже немає. Звісно, війна це трагічний елемент, але те, що відбувалося до війни так само було трагічне, бо все прямувало до усунення суверенітету держав цілого простору Центральної Європи, спроб витіснити США з Європи та концерту супер потуг, який був для нас дуже поганим».

Генерал Роман Полько звертає увагу на те, що злочини Путіна мають підтримку серед росіян.

«Треба звернути увагу на те, що Путін після захоплення Криму привернув росіянам почуття гордості, сили, тоді відмітили стрибок популярності – навіть більше 90 відсотків. Це показує ставлення суспільства. Якщо дозволимо йому захопити Україну, то певно знов буде ця гордість, яку тепер забрав йому президент Зеленський, перейнявши ініціативу, як й вся Україна й українці за рахунок пролитої крові також серед цивільного населення. Вони боряться за свою державу».

Дуже досвідчений генерал Роман Полько каже, що якби план Путіна захопити Україну був проведений, то його агресія буде спрямована проти сусідів.

«Проходитимуть диверсійні дії, направлені проти Польщі, Румунії,  Литви, Латвії, Естонії для того, щоб дестабілізувати ці держави. Ми не можемо дозволити Путіну досягнути цілі, бо це зміцнить його позицію на міжнародній арені, закріпить його почуття безкарності, а шантаж ядерний не зникне, весь час буде його використовувати, але він вже буде ближче до наших кордонів. Напевно не можна це дозволити. Україна не здасться – буде боротися. Альянс НАТО має потенціал зупинити Путіна. Треба тепер заангажуватися, бо потім ціна відкупу свободи буде набагато більша».

Варшава продовжує дипломатичний наступ з метою припинити закупівлю сировини Путіна. Говорить прем’єр Матеуш Моравєцький.

«Я веду у західній Європі переговори про відріз Росії від фінансування почерез припинення закупівлі її нафти, яку можна замінити поставками з інших країн, закупівлі газу, який також поетапно можна замінити поставками з інших країн».

На жаль, рішучі дії Варшави задля припинення фінансування європейськими коштами злочинів Росії Путіна, в Європі намагається блокувати насамперед Німеччина – її канцлер Олаф Шольц та очільниця дипломатії Анналена Бербок. Берлін у час агресії Путіна отримав від українців шанс поновити репутацію по всьому світі за злочини Німеччини у час правління Гітлера й підтримати всі проекти, що несуть шкоду найбільшому злочинцеві XXI століття Путіну. Берлін досі цим шансом не скористався.

Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі

Андрій Рибалт