9 січня відбулася 25-та зустріч Контактної групи з питань оборони України «Рамштайн», яка стала ключовою платформою для координації міжнародної військової допомоги Україні. Ця зустріч пройшла на фоні значних політичних змін: адміністрація президента США Джо Байдена завершує свій термін, і питання подальших ініціатив у цьому форматі залишаються невизначеними. Під час зустрічі на американській авіабазі «Рамштайн» обговорювалися питання поточної та майбутньої підтримки України з боку більш ніж 50 держав, включаючи країни НАТО та ЄС.
Засідання стало важливим етапом у формуванні міжнародної стратегії протидії російській агресії. Серед основних учасників зустрічі були високопосадовці Міністерства оборони США та лідери оборонних відомств європейських країн.
Польща, яка традиційно активно долучається до цієї ініціативи, підтвердила свою готовність продовжувати підтримку України, незважаючи на значне вичерпання своїх військових ресурсів. Основна увага була приділена поставкам боєприпасів і запасних частин для вже раніше переданих технічних засобів, що є критично важливим для підтримки обороноздатності України.
Про 25-ту зустріч Контактної групи «Рамштайн» та про майбутнє цього формату Польському радіо для закордону розповів Якуб Паловський, заступник головного редактора військового порталу Defence24.pl. Він зазначив, що ця зустріч може бути останньою в цьому форматі, оскільки нова адміністрація США, ймовірно, запропонує іншу форму таких зустрічей:
Ця зустріч є важливою, оскільки вона стала останньою під час правління адміністрації президента Байдена, яка ініціювала цей формат 26 квітня 2022 року, через два місяці після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Формат зустрічей було створено після візиту державного секретаря Ентоні Блінкена і міністра оборони генерала Ллойда Остіна до Києва. Мета зустрічей полягала в координації допомоги Україні від більше ніж 50 країн.
Зараз адміністрація Байдена завершує свою роботу. Невідомо, чи продовжить адміністрація Дональда Трампа цей формат зустрічей. Однак президент Трамп отримає фінансові ресурси на суму близько 3,8 мільярда доларів, включаючи кошти на додаткову військову допомогу Україні.
Однак важливо зазначити, що дозвіл на виділення цих коштів не означає зобов'язання їх витратити. Все залежатиме від політичних рішень нового президента. Ресурси залишатимуться доступними до 20 січня, а для нових пакетів допомоги буде потрібне додаткове затвердження.
Європейські країни вже заявили, що продовжать підтримку України, навіть якщо США зменшать свою активність у цьому питанні. Це зумовлено загрозою, яку становить російська агресія для Європи.
Незважаючи на це, формат співпраці може змінитися, оскільки координація раніше здійснювалася під керівництвом США. В останні місяці все більше говориться про те, що координацію допомоги буде передано структурами НАТО, які зможуть взяти на себе цю роль.
Якуб Паловський висловив свої міркування щодо того, чи бачить Польща свою роль у можливому новому форматі координації міжнародної допомоги Україні, якщо формат «Рамштайн» припинить існування:
Я вважаю, що Польща продовжить надавати допомогу Україні і братиме участь у подібних форматах. Однак треба враховувати певні обмеження, з якими зіштовхується Польща.
Польща вже передала Україні значну кількість важкого озброєння з 2022 року, і на цей момент країна має менше ресурсів для подальших постачань. Проте допомога повинна продовжуватися. Як заявив міністр Косіняк-Камиш, така підтримка буде надана. Це можуть бути поставки боєприпасів, запасних частин, які надзвичайно необхідні для вже переданої техніки. Цей вид підтримки також враховується в статистиці, яку ведуть США.
Польща, без сумніву, залишиться учасником цих ініціатив, але чи зіграє вона більш значну роль, ніж зараз — спрогнозувати важко. Треба враховувати обмеження щодо виробництва нового озброєння, за винятком деяких галузей, які вже активно використовуються для потреб польської армії. Проте поставки для України триватимуть у можливих обсягах, зі збереженням боєздатності польських збройних сил на прийнятному рівні.
Слід зазначити, що міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш на саміті повідомив про підготовку нового пакета військової допомоги для України.
Що увійде до цього пакета?
На відміну від багатьох інших країн, таких як США чи Німеччина, Польща дотримується політики, за якої не розкриває публічно деталі своїх пакетів допомоги. Тому можна лише припускати, що буде передано Україні.
З впевненістю можна сказати, що це будуть запасні частини або боєприпаси для вже поставленої зброї, щоб підтримувати її працездатність. Можливо, буде поставлено і певну кількість озброєння в менших обсягах порівняно з попередніми роками.
Припускаю, що це буде техніка, для якої Польща вже отримала заміну, наприклад, з Південної Кореї чи Сполучених Штатів відносно недавно. Можливо, йдеться про стару совєтську техніку, хоча не хотілося б заглиблюватися в деталі.
Варто пам'ятати, що Польща вже передала значну кількість озброєння, а процес його заміщення триває доволі повільно. Тому, на жаль, не варто очікувати таких же масштабних поставок, як раніше.
Як динаміка міжнародної підтримки України змінювалася протягом останніх трьох років формату «Рамштайн»?
Допомога Україні на перших етапах не була стабільною та сталою. У перші місяці та протягом першого року після початку повномасштабного вторгнення Росії близько двох третин допомоги надали Сполучені Штати.
США стали своєрідним двигуном, який стимулював інші країни до надання підтримки. Наприклад, Німеччина зважилася на постачання комплексів Patriot і бойових машин піхоти Marder тільки після того, як США ухвалили рішення відправити свої комплекси Patriot і БМП Bradley.
За підрахунками редакції Defence24, близько двох третин усієї допомоги в перший рік надійшло саме від США. Пізніше пропорції почали зміщуватися в бік європейських країн з двох причин. По-перше, європейські держави стали передавати більше необхідного, але дорогого устаткування, як-от системи ППО і реактивні установки, які постачали Німеччина і Норвегія. По-друге, запаси радянської техніки, які передавали країни на кшталт Польщі та Чехії, почали виснажуватися. Ці держави навіть відновлювали танки Т-72, забираючи їх зі складів і проводячи їх ремонт.
Після осені 2022 року і невдалого наступу на півдні України Конгрес США на кілька місяців призупинив надання підтримки. Тоді Європа взяла на себе більшу роль, хоча повністю замінити Америку за деякими позиціями не змогла. У цей період Україна зазнала серйозних втрат як у техніці, так і серед особового складу.
Особливо значущою для України стала передача американцями касетних боєприпасів у другій половині 2023 року, оскільки Європа після підписання Конвенції Осло практично відмовилася від таких арсеналів. З квітня 2024 року США відновили постачання деяких типів боєприпасів і техніки. Європейські країни, своєю чергою, почали передавати літаки та снаряди, зокрема Чехія закуповувала додаткові боєприпаси для України.
Наразі допомога розподіляється приблизно порівну між США та рештою країн, включно з європейськими. Навіть можна сказати, що частка європейських країн трохи вища, якщо враховувати Велику Британію, Австралію і Канаду. Однак у деяких категоріях, таких як ракети для HIMARS, американські виробничі потужності залишаються ключовими.
Важливо продовжувати цю підтримку, оскільки деякий замовлений для України військовий потенціал буде доставлений тільки з часом. Бажано, щоб допомога не просто зберігалася, а й збільшувалася. Однак остаточне рішення з цього питання ухвалюватиме президент Трамп.
Матеріал підготував Олександр Потіха