— Як ви гадаєте, чи досягла Україна своїх цілей, які ставила при цій операції, і які вони були? Як ви оцінюєте цю операцію?
— За всіма показниками Україна не тільки досягла поставлених цілей, але й здивувала увесь світ — тим, що ми можемо самостійно приймати рішення, і тим, що війну треба переносити на територію агресора. Щоб вони відчували те саме. Щоб вони не відчували себе в безпеці на власній території. Це відкриває нові можливості для перемовин. Тобто, як казав Трамп: у Зеленського немає карт. А тепер, можливо, це і є той «Джокер», який з'явився, щоб Росія розуміла: за болючі удари по нашій енергосистемі, по наших інфраструктурних об'єктах, може бути боляче і в Росії.
— Власне, питання в тому: чи можна тепер сприймати Україну як серйозного гравця на міжнародній арені? Тому що ми завжди чуємо, що Україна постійно потребує підтримки. А тут спецоперація може дещо змінити, переважити шальки терезів. Чи сприймають тепер Україну інакше?
— Дивіться, зараз ми говоримо про світову безпеку. Українські герої, воїни — вони створили революцію на полі бою. Повністю змінилася стратегія ведення бойових дій. Ми показали багато інновацій, ми їх випробували безпосередньо на полі бою — такого досвіду не має жодна держава Євросоюзу. Тим самим ми доводимо, що Україна може бути гарантом безпеки всього єврорегіону. А для того, щоб це стало можливим — Україну треба підтримувати. Невідомо, чи захоче Росія розпочати гібридну агресію в одній із країн Європи, наприклад, у Польщі.
Чи можуть з’явитися подібні спецоперації або гібридні атаки на території Польщі? Авжеж, можуть. Саме досвід України, українські фахівці можуть прораховувати ці загрози, запобігати їм, створювати захист інфраструктури та енергетичних об’єктів, щоб зменшити ризики. Україна заявила: ми можемо захищатися, ми можемо атакувати, ми можемо забезпечувати безпеку іншим країнам. Але для цього нам зараз потрібна підтримка.
Продовження цієї розмови слухайте у прикріпленому аудіофайлі