Обговорення гарантій безпеки для України набирає нової актуальності на тлі продовження війни та відсутності прогресу в мирних переговорах. Ідея полягає у створенні механізму, який би забезпечив для Києва рівень захисту, подібний до статті 5 НАТО, хоча й без формального членства в Альянсі.
Разом із тим виникає чимало питань: хто саме готовий брати на себе такі зобов’язання, у якому форматі вони можуть діяти та чи буде в партнерів політична воля застосувати силу у випадку нової ескалації з боку Росії. Досвід попередніх домовленостей показує, що на практиці їх виконання може бути складним.
Серед союзників звучать пропозиції зробити акцент на колективній відповідальності, однак європейські країни демонструють обережність, зважаючи на власні ризики. США наполягають на необхідності створення довготривалої системи стримування, але конкретних механізмів поки не озвучено.
Тож питання дієвості гарантій безпеки для України залишається відкритим. Для Києва критично важливо, щоб ці домовленості не стали черговим політичним сигналом без реального втілення, адже від цього залежить не лише перебіг війни, а й перспективи інтеграції у західні структури безпеки.
Більше можна послухати в аудіозапису розмови або на сторінці з подкастами.
Олексій Бурлаков