Європейський Союз разом із країнами НАТО готується до реалізації масштабного оборонного проєкту — «стіни з дронів», яка має на меті посилити безпеку східного флангу від загроз із боку Росії. Хоча назва натякає на фізичну споруду, йдеться не про бетон, а про інтегровану систему спостереження, виявлення і знешкодження безпілотників. Цей технологічний щит стане новим символом оборонної єдності Європи у той час, коли дипломатичні ініціативи навколо війни в Україні знову буксують.
Минулого тижня Європейська комісія представила дорожню карту оборонної готовності, де «стіна з дронів» стала ключовим елементом. За даними «The Washington Post», система буде багаторівневою: радари, оптичні датчики, тепловізійні камери, глушники сигналів і дрони-перехоплювачі створять спільне небо контролю.
Важливим орієнтиром для розробників став досвід України, яка вже тривалий час живе у реальності масових атак дронів. Як відзначає Euronews, український фронт став лабораторією сучасної боротьби з безпілотниками, а напрацювання українських фахівців Європа тепер планує масштабувати на рівень НАТО.
«Це не просто радари чи гармати — це нова архітектура безпеки, що спирається на передові сенсори, системи раннього попередження та авіацію. І без таких спроможностей Європа ризикує залишитись беззахисною у разі скорочення американської присутності», — наголошує аналітик Фонду Казімєжа Пуласького Себастьян Чуб (Polskie Radio 24).
Експерт підкреслює: нинішній арсенал протидронних засобів у Польщі покриває лише частину необхідних потреб, а застосування дорогих ракет або винищувачів F-35 проти дешевих дронів економічно невиправдане. Проте нинішній вибір союзників — діяти навіть з обмеженими ресурсами — був правильним. «Це було сміливе, але безпечне рішення — збивати дрони, які порушили повітряний простір. Система ППО ще розвивається, і до 2027 року ми лише наблизимося до повноцінної моделі», — пояснює Себастьян Чуб.
Інцидент із перехопленням дронів над Польщею став свідченням злагодженої реакції союзників — від польських та нідерландських F-35 до французьких і шведських систем ППО. На думку експерта, це не лише військовий сигнал, а й політичне підтвердження солідарності. «Ми отримали потужний сигнал: союзники готові діяти. Європа усвідомила, що або діє зараз, або буде запізно», — каже Себастьян Чуб.
Поки Європа зміцнює небо, дипломатичний фронт на Заході застиг у невизначеності. Запланована зустріч між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним була відкладена «через застиглі переговори». На цьому тлі Росія продовжує удари по українській інфраструктурі, демонструючи небажання відмовитися від своїх вимог. Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак переконаний: реальний шанс на прорив у переговорах нині відсутній.
«Росія не готова ні до компромісу, ні навіть до замороження бойових дій. Вони хочуть умов, які знищили б українську державність. А США не бачать сенсу говорити на таких умовах», — зазначає Олексі Їжак. За його словами, поки Москва не змінює позиції, єдиним дієвим інструментом залишається військовий тиск.
«План Б – це зброя, яка реально впливає на російську позицію. Не обов’язково Tomahawk, але такі системи, що змінюють хід війни. З Росією домовитися неможливо, вона реагує лише на силу», – підкреслює експерт. У контексті призупинених переговорів і продовження агресії надання Україні далекобійних систем стає критично важливим. Це не лише питання підтримки партнерів, а й умова для того, щоб зберегти стратегічну стабільність у всій Європі.
Європа будує свою «стіну з дронів», США зміцнюють «бар’єр стримування» для Кремля. І якщо технології здатні захистити небо, то лише рішучість і єдність Заходу можуть убезпечити континент від нової хвилі агресії. Як зазначив аналітик з питань безпеки Центральної та Східної Європи Себастьян Чуб: «Або ми діємо, або все стане справді дуже погано».
Повна версія подкасту «На прицілі» слухайте у доданому аудіофайлі.
Вікторія Машталер/Тарас Андрухович